Постанова

від 25.09.2012 по справі 5011-55/8129-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № 5011-55/8129-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників:

від позивача - Котик А.Г.

від відповідача - Кулик В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка»

про стягнення 23 133,22 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Динаміка» (далі - відповідач) про стягнення 21 483,22 грн. основного боргу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Динаміка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» основний борг у розмірі 21 483,22 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК».

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що постачальник не передав покупцю сертифікати якості та гарантійні талони на поставлений згідно договору товар, таким чином, не виконавши повністю, взяті на себе зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2012 року.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання 25.09.2012 року з'явилися представники позивача та відповідача.

За змістом ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка» (покупець) виникли на підставі укладеного 24.01.2012 року договору поставки № ПГ240112/197.

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та на умовах передбачених договором (п. 1.1 договору).

Згідно до п. 1.2 договору, право власності на товар переходить в момент підписання накладної (их) покупцем.

Так, на виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 21 534,00 грн., про що свідчать накладні № 164808 від 06.04.2012 року на суму 2 774,00 грн. та № 163474 від 04.04.2012 року на суму 18 760,00 грн. підписані та скріплені печатками з боку обох сторін.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків продавця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що вартість товару вказується у накладних, рахунках-фактурах, прайс-листах, специфікаціях з відображенням ціни на кожну конкретну одиницю товару.

Відповідно до п. 2.3 договору, покупець гарантує оплату кожної поставленої партії товару на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, яким є дата виписаної накладної, яка узгоджена сторонами.

Рахунок-фактура дійсний протягом трьох календарних днів (п.2.4 договору).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи що позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 21 534,00 грн., а відповідач в порушення умов п. 2.3. договору та наведених норм законодавства свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково у розмірі 50,78 грн., колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача підлягають задоволенню у розмірі 21 483,22 грн.

Посилання апелянта на те, що постачальник не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки, оскільки останній не передав покупцю сертифікати якості та гарантійні талони на поставлений згідно договору товар, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що поставлений товар прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень, про що свідчать підписані видаткові накладні.

Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, оскільки посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства не знайшло свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги та спростовується матеріалами справи, а тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Динаміка» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2012 року та - без змін.

Матеріали справи № 5011-55/8129-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.