Рішення

від 17.12.2008 по справі 7/161-3313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/161-3313

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2008 р.Справа № 7/161-3313

Господарський суд Тернопільської області у складі

У складі судді  Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Бережанський склозавод” Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосвіт”, с. Підгородне  вул.  Вербицького,10, Тернопільської області.

За участю представників сторін:

позивача           Дарморіс О.П. –доручення №125 від 02.12.2008р.

відповідача            Гудзюк В.Я. –довіреність №1 від 11.01.2008р.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Бережанський склозавод” звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосвіт” 158289,23 грн.  неправомірно отриманих коштів.

Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує,  стверджує, ТОВ „Енергосвіт” здійснює підприємницьку діяльність з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕ серії АБ №220858 від 23.05.2006р. , а тому має право використовувати у своїй діяльності вільні ціни, що визначаються за згодою сторін або за рішенням суб'єкта господарювання відповідно до ч. 2 ст. 190 ГПК України.   Відповідно до п.п.6.1. п.6 „Правил користування електричною енергією”  затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 та зареєстрованих в Мінюсті України 02.08.1996р. за № 417/1442 споживач розрахунки за використану електричну енергію здійснює відповідно до умов договору. Пунктом .4.1. договору № 189-1 від 20.06.2007р. укладеного між сторонами передбачено що договірна ціна за 1 кВТ/год. електричної електроенергії містить у собі вартість плати за активну електроенергію і її транспортування, а тому вартість 1 кВт/год електроенергії за кожен розрахунковий період залежить від цих чинників, і не обмежується граничними рівнями, зокрема рівнем ставки тарифу ВАТ ”Тернопільенерго”. Також стверджує, що позивач не скористався наданим йому правом згідно п.4.1 договору яким передбачено можливість щомісячного обумовлення ціни на електроенергію із постачальником, а натомість вчасно проводив оплату рахунків за активну електроенергію тим самим погоджував ціни спожитої електроенергії в конкретні розрахункові періоди. Просить в позові відмовити за його безпідставністю.

Позивач подав витребувані судом  докази в обґрунтування підстав проведення розрахунків за період з січня-травень 2007р..

В судовому засіданні з 03.12.2008р. по 17.12.2008р. в судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості відповідачу надати додаткові докази в обґрунтування цін .  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергосвіт” в особі директора Штогрина І.Ю. що діє на підставі Статуту  і ліцензії НКРЕ ( № 1185 від 04.06.2003р, № 220858 від 23.05.2006р.) (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Бережанський склозавод” в особі голови правління Гайдукевича В.О., діючого на підставі статуту (Споживач), укладено 19.05.2004р. договір №236 та 20.06.2007р. договір №189-1  на постачання  електроенергії, відповідно до яких  сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник постачати щомісяця за графіком у відповідності з «Правилами користування електричною енергією»електричну енергію з оптового ринку електричної енергії України (ОРЕ) через мережі ПЕК і ВАТ „Тернопільобленерго”, а  Споживач  приймати й оплачувати  електричну енергію відповідно до умов договору.

Вартість електроенергії та порядок проведення розрахунків погоджений сторонами в п.4 договорів, відповідно до п.4.1 якого ціна за 1 КВТ/год  електроенергії містить у собі вартість плати за активну електроенергію і її транспортування і повинна бути на рівні ставки тарифу  ВАТ „Тернопільобленерго”, що діє в звітному місяці. Ціни, по яких здійснюється постачання  електричної енергії Споживачу в конкретному розрахунковому періоді, обумовлюється з Постачальником окремою Додатковою Угодою, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Остаточний розрахунок здійснюється по рахунку  пред'явленому Постачальником Споживачу на підставі підписаного сторонами  і ВАТ «Тернопільобленерго»акту прийому –передачі електроенергії, але не пізніше 5 банківських днів з моменту одержання Споживачем рахунку.

Згідно до ст. 526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач на виконання умов Договорів постачав позивачеві в період з січня 2007р. по червень 2008р.  електричну енергію, а саме згідно рахунків за активну енергію ТзОВ „Енергосвіт” за період з січня по серпень 2007р. позивачу було поставлено 1651849 кВТ. год. електроенергії вартістю 758341,00 грн. та за період з березня по червень 2008р. було поставлено 628614 кВТ. год. електроенергії вартістю 430774,04грн., які оплачені позивачем.

Під час проведення енерго-технологічного аудиту діяльності Відкритого акціонерного товариства „Бережанський склозавод”, було встановлено, що відповідач в порушення п.4.1 договорів постачав позивачу електричну енергію по розцінках вищих ніж тарифи ВАТ „Тернопільобленерго”, а саме  згідно Рахунків за активну енергію ТзОВ „Енергосвіт”  за період з січня –серпень 2007р. та з березня по червень 2008р. позивачу виставлено до оплати  1189115,04грн., а згідно тарифів ВАТ „Тернопільенерго” вартість поставленої кількості електроенергії складає 1030825,81грн., в результаті чого позивачем  переплачено   відповідачеві 158289,23 грн.

Доводи відповідача щодо того, що нові ціни узгоджені з позивачем (Споживачем) шляхом направлення рахунків та їх оплати, судом відхиляються , оскільки:

- відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- розрахунки  споживача  за використану електричну енергію згідно пп.6.1 п.6 «Правил користування електричною енергією», які  регулюють взаємовідносини,  що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками  або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) і дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), здійснюються відповідно до умов договору. При цьому, вибір виду  тарифу  здійснюється  споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором, але не частіше ніж один раз на рік.

- зміна умов договору відповідно до ст. 654 ЦК України  вчиняється у тій самій формі, що й договір, якщо інше не встановлено договором;

- умовами п.4.1 договорів сторони передбачили вартість електроенергії на рівні ставки тарифу ВАТ „Тернопільобленерго”, що діє в звітному місяці. Разом з тим, цим же пунктом, сторони узгодили, що ціни по яких здійснюється постачання електричної енергії Споживачу в конкретному розрахунковому періоді, обумовлюється з Постачальником окремою Додатковою Угодою, що є невід'ємною частиною даного Договору. Усі зміни та доповнення до договору , згідно п.8.3 договору письмово оформляються, завіряються підписом уповноважених осіб і печаткою сторін договору.

Відповідно до ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В процесі розгляду справи відповідач не надав додаткової угоди викладеної в письмовій формі та підписаної особами, що укладали договір поставки електроенергії, як належного доказу узгодження сторонами істотної умови договору, а саме його ціни, тим самим не підтвердив правомірність виставлення рахунків на оплату по тарифах не узгоджених в установленому законодавством та договором порядку.

Щодо рахунків, то вони видаються   в односторонньому порядку  Постачальником на виконання договору та не повинні суперечити його умовам.

Додані до матеріалів справи рахунки на оплату активної електроенергії за 2007р. підписані виконавцем відповідача без зазначення особи яка провела нарахування та її посадового становища, а рахунки за 2008 рік  містять підписи керівника та головного бухгалтера ТзОВ „Енергосвіт”,  підписів   повноважних представників Споживача на даних рахунках відсутні, а тому такий не можна визнати як додаткову угоду узгодження нових тарифів, так як вони заперечуються останнім.

Що стосується оплати проведеної позивачем, то за невиконання посадових обов'язків щодо контролю за поставкою електроенергії та відповідності її розрахунків умовам договору , до інженера –метролога Процика В.І. та фінансового директора Герасимів Н.В., наказом голови правління товариства від 09.07.2008р. №290 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Крім того, слід зазначити, що відповідач визнав порушення умов договору, про що свідчить постачання електроенергії в період з серпня по 13.10.2008р. згідно тарифів ВАТ «Тернопільобленерго»,  та  наданий  відповідачем акт звірки розрахунків станом на 02.12.2008р. , який підписаний головним бухгалтером товариства Ребар Є.І., останнім  визнано заборгованість перед позивачем станом на 13.10.2008р. в сумі 32097,95грн.без зазначення розрахунку цієї суми.    Також, не приймаються судом до уваги надані відповідачем довідки Тернопільського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України, оскільки вони стосуються результатів планових перевірок дотримання ліцензіатом (відповідачем) законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов, а не дотримання сторонами умов договорів щодо вартості поставленої електроенергії.

При таких обставинах, матеріалами справи доведено,що  відповідачем виставлялися рахунки по цінах не узгоджених договором, тобто встановлені  в односторонньому порядку, а тому 158289,23 грн. сума переплати, яка заявлена в межах строків позовної давності, підлягає стягненню як неправомірно отримані кошти.

Державне мито в сумі 1582,89 грн. грн. та витрати  на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на  відповідача  на підставі ст. 49 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49 , 82,  84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергосвіт” , с. Підгородне  вул.  Вербицького,10, Тернопільської області,ідентифікаційний код 32272510 на користь Відкритого акціонерного товариства „Бережанський склозавод” Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області ,ідентифікаційний код 00293479 –158289,23 грн.  неправомірно отриманих коштів, 1582,89 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних послуг.

Видати наказ.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання (13.01.2009р.) рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя