Постанова

від 05.03.2009 по справі 7/161-3313

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/161-3313

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

05.03.09                                                                                           Справа  № 7/161-3313

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши           апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосвіт»(надалі ТзОВ «Енергосвіт») б/н від 23.01.2009р.

на рішення                    Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008 року

у справі                    №7/161-3313

за позовом:                     Відкритого акціонерного товариства «Бережанський склозавод»(надалі ВАТ «Бережанський склозавод»), м. Бережани

до відповідача:           ТзОВ «Енергосвіт», с. Підгородне

про                              стягнення 158 289,23 грн. неправомірно отриманих коштів,

за участю представників сторін:

від позивача: Дарморіс О.П. –представник (доручення № 194 від 03.03.2009р.)

від відповідача: Гудзюк В.Я. –представник (довіреність у матеріалах справи)

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008р. у справі № 7/161-3313 (суддя Стадник М.С.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТзОВ «Енергосвіт»на користь ВАТ «Бережанський склозавод»158 289,23 грн. неправомірно отриманих коштів, 1 582,89 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем виставлялися рахунки по цінах не узгоджених договором, тобто встановлені в односторонньому порядку, а тому 158 289,23 грн. сума переплати, яка заявлена в межах строків позовної давності, підлягає стягненню як неправомірно отримані кошти.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «Енергосвіт»подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що він здійснює підприємницьку діяльність з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕ серії АБ №220858 від 23.05.2006р., а тому має право використовувати у своїй діяльності вільні ціни, що визначаються за згодою сторін або за рішенням суб'єкта господарювання відповідно до ч. 2 ст. 190 ГПК України. Договором № 189-1 від 20.06.2007р. сторони узгодили, що договірна ціна за 1 кВТ/год. електричної електроенергії містить у собі вартість плати за активну електроенергію і її транспортування, а тому вартість 1 кВт/год електроенергії за кожен розрахунковий період залежить від цих чинників, і не обмежується граничними рівнями, зокрема рівнем ставки тарифу ВАТ «Тернопільенерго».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.05.2004р. між ТзОВ «Енергосвіт»(постачальник) та ВАТ «Бережанський склозавод»(споживач) укладено договір №236 та договір №189-1 від 20.06.2007р. на постачання електроенергії, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався постачати щомісяця за графіком у відповідності з «Правилами користування електричною енергією»електричну енергію з оптового ринку електричної енергії України (ОРЕ) через мережі ПЕК і ВАТ «Тернопільобленерго», а споживач приймати й оплачувати електричну енергію відповідно до умов договору (а.с. 22-25, 55-58).

Вартість електроенергії та порядок проведення розрахунків погоджений сторонами в п.4 договорів, відповідно до якого ціна за 1 КВТ/год електроенергії містить у собі вартість плати за активну електроенергію і її транспортування і повинна бути на рівні ставки тарифу ВАТ «Тернопільобленерго», що діє в звітному місяці. Ціни, по яких здійснюється постачання електричної енергії споживачу в конкретному розрахунковому періоді, обумовлюється з постачальником окремою додатковою угодою, що є невід'ємною частиною даного договору.

Остаточний розрахунок здійснюється по рахунку пред'явленому постачальником споживачу на підставі підписаного сторонами і ВАТ «Тернопільобленерго»акту прийому-передачі електроенергії, але не пізніше 5 банківських днів з моменту одержання споживачем рахунку (п.4.6 договору).

На виконання умов договорів, постачальник постачав споживачеві в період з січня 2007р. по червень 2008р. електричну енергію, а саме згідно рахунків за активну енергію ТзОВ «Енергосвіт»за період з січня по серпень 2007р. позивачу було поставлено 1651849 кВТ. год. електроенергії вартістю 758 341,00 грн. та за період з березня по червень 2008р. було поставлено 628614 кВТ. год. електроенергії вартістю 430 774,04грн., які оплачені позивачем (а.с. 10-21).

Однак, під час проведення 01.10.2008р. енерго-технологічного аудиту діяльності ВАТ «Бережанський склозавод», було встановлено, що відповідач в порушення п.4.1 договорів постачав позивачу електричну енергію по розцінках вищих ніж тарифи ВАТ «Тернопільобленерго», а саме згідно рахунків за активну енергію ТзОВ «Енергосвіт»за період з січня по серпень 2007р. та з березня по червень 2008р. позивачу виставлено до оплати 1 189 115,04 грн., а згідно тарифів ВАТ «Тернопільенерго»вартість поставленої кількості електроенергії складає 1 030 825,81 грн., в результаті чого позивачем переплачено відповідачеві 158 289,23 грн. (а.с. 26, 30-31, 34, 43).

Позивач направив відповідачу претензію № 967 від 10.10.2008р. з вимогою про перерахунок їм 158 289,23 грн. (а.с. 33).

Відповідач у відповіді на претензію № 49 від 22.10.2008 р. вказаної суми не визнав, зазначив, що діяв в межах умов договору, а тому виставлені ним рахунки є правомірними (а.с. 28-29).

ВАТ «Бережанський склозавод»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ «Енергосвіт»158 289,23 грн. як неправомірно отриманих коштів (а.с. 4-6).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Дані положення закону узгоджуються з п. 8.2 договору від 20.06.2007р. та п.8.3 договору від 19.05.2004р., що усі зміни та доповнення оформляються письмово, які підписуються та скріплюються печатками сторін.

Відповідно до ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В процесі розгляду справи відповідач не надав додаткової угоди, викладеної в письмовій формі та підписаної особами, що укладали договір поставки електроенергії, як належного доказу узгодження сторонами істотної умови договору, а саме його ціни, тим самим не підтвердив правомірність виставлення рахунків на оплату по тарифах не узгоджених в установленому законодавством та договором порядку.

Враховуючи, що умовами п.4.1 договорів сторони передбачили вартість електроенергії на рівні ставки тарифу ВАТ «Тернопільобленерго», що діє в звітному місяці та, що ціни, по яких здійснюється постачання електричної енергії споживачу в конкретному розрахунковому періоді, обумовлюється з постачальником окремою додатковою угодою, що є невід'ємною частиною даного договору, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду з тим, що відповідач безпідставно поставляв енергію позивачу за завищеними цінами.

Доводи відповідача щодо того, що нові ціни узгоджені з позивачем шляхом направлення рахунків та їх оплати, судом відхиляються, оскільки розрахунки споживача за використану електричну енергію згідно пп.6.1 п.6 «Правил користування електричною енергією», які регулюють взаємовідносини, що виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) і дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), здійснюються відповідно до умов договору. При цьому, вибір виду тарифу здійснюється споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором, але не частіше ніж один раз на рік.

Крім того, рахунки видаються в односторонньому порядку - постачальником на виконання договору та не повинні суперечити його умовам.

Додані до матеріалів справи рахунки на оплату активної електроенергії за 2007р. підписані виконавцем відповідача без зазначення особи яка провела нарахування та її посадового становища, а рахунки за 2008 рік містять підписи керівника та головного бухгалтера ТзОВ «Енергосвіт», підписів повноважних представників споживача на даних рахунках відсутні, а тому такий не можна визнати як додаткову угоду узгодження нових тарифів, так як вони заперечуються останнім.

Також, не приймаються судом до уваги надані відповідачем довідки Тернопільського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України, оскільки вони стосуються результатів планових перевірок дотримання ліцензіатом (відповідачем) законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов, а не дотримання сторонами умов договорів щодо вартості поставленої електроенергії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заявлена вимога про стягнення 158 289,23 грн. переплати є обґрунтованою та підлягає стягненню як неправомірно отримані кошти.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008р. у справі № 7/161-3313 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.          Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя                                                  Н.М. Кравчук

судді                                                                       Г.М. Гнатюк

                                                                                О.Л. Мирутенко