Постанова

від 18.06.2009 по справі 7/161-3313

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/161-3313

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2009 р.                                                                                    № 7/161-3313  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О. (головуючий),

Харченка В.М., Черкащенка М.М.

розглянувши у відкритомуза участю представника касаційну скаргусудовому засіданні у м. Києвівідповідача –Гудзюка В.Я.Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосвіт"

на постанову від 05.03.2009

Львівського апеляційного господарського суду

у справі № 7/161-3313

господарського суду Тернопільської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергосвіт"

простягнення 158289,23 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року відкрите акціонерне товариство "Бережанський склозавод" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосвіт" про стягнення з відповідача 158289,23 грн. неправомірно отриманих коштів.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008 у справі № 7/161-3313 позов задоволено. Стягнено з ТзОВ "Енергосвіт" на користь ВАТ  "Бережанський склозавод" 158289,23 грн. неправомірно отриманих коштів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 05.03.2009, рішення господарського суду від 17.12.2008, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 11, 654 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.05.2004 та 20.06.2007 між сторонами у справі були укладені договори № 236 та № 189-1 на постачання електроенергії, згідно з умовами яких постачальник зобов'язувався постачати щомісяця за графіком та у відповідності з Правилами користування електричною енергією електричну енергію з оптового ринку електричної енергії України через мережі ПЕК і ВАТ "Тернопільобленерго", а споживач приймати й оплачувати її відповідно до умов договору. Вартість електроенергії та порядок проведення розрахунків погоджений сторонами в п. 4 договорів, відповідно до якого ціна за 1 КВТ/год електроенергії містить у собі вартість плати за активну електроенергію і її транспортування і повинна бути на рівні ставки тарифу ВАТ "Тернопільобленерго", що діє в звітному місяці. Ціни, по яких здійснюється постачання електричної енергії споживачу в конкретному розрахунковому періоді, обумовлюються з постачальником окремою додатковою угодою, що є невід'ємною частиною даного договору. При цьому, остаточний розрахунок здійснюється по рахунку пред'явленому постачальником споживачу на підставі підписаного сторонами і ВАТ "Тернопільобленерго" акту прийому-передачі електроенергії, але не пізніше 5 банківських днів з моменту одержання споживачем рахунку.

Судами також було встановлено, що на виконання умов вказаних договорів, постачальник постачав споживачеві в період з січня 2007 року по червень 2008 року електричну енергію, а саме згідно рахунків за активну енергію товариством "Енергосвіт" за період з січня по серпень 2007 року позивачу поставлено 1651849 кВТ.год. електроенергії вартістю 758341,00 грн. та за період з березня по червень 2008 року поставлено 628614 кВТ.год. електроенергії вартістю 430774,04грн., які оплачені позивачем.

В той же час, за наслідками проведення 01.10.2008 енерготехнологічного аудиту діяльності ВАТ "Бережанський склозавод", встановлено, що відповідач, в порушення умов договорів, постачав позивачу електричну енергію по розцінках вищих ніж тарифи ВАТ "Тернопільобленерго", а саме згідно рахунків за активну енергію ТзОВ "Енергосвіт" за період з січня по серпень 2007 року та з березня по червень 2008 року позивачу виставлено до оплати 1189115,04 грн., а згідно тарифів ВАТ "Тернопільенерго" вартість поставленої кількості електроенергії складає 1030825,81 грн., в результаті чого позивачем було переплачено відповідачу 158289,23 грн.

У цьому зв'язку, позивач направив відповідачу претензію від 10.10.2008 з вимогою про перерахунок 158289,23 грн., однак відповідач у відповіді на претензію від 22.10.2008 вказаної суми не визнав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 654 ЦК України, ст. 188 ГК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача 158289,23 грн. неправомірно отриманих коштів. При цьому, суди правильно прийняли до уваги, що умовами оспорюваних договорів сторони передбачили зміну ціни по тарифах оформленням додаткової угоди. Однак, враховуючи, що така угода між сторонами у справі укладена не була, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що відповідач безпідставно поставляв енергію позивачу за завищеними цінами.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосвіт" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 та рішення господарського суду Тернопільської області від 17.12.2008 у справі № 7/161-3313 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Кочерова Н.О.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Черкащенко М.М.