Ухвала

від 01.11.2012 по справі 6/285

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-11497/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 року

у справі № 6/285

за позовом Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року адміністративний позов Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 року постанову Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2008 та складено акт №3523/23-2/32357252 від 22.10.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000106232/0 від 31.10.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 90105 грн., у тому числі 60070 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 30035 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно договорів доручень Приватним підприємством «Укрінтертрейдінг»надано послуги з організації перевезень товарів вантажним автомобільним транспортом замовникам -нерезидентам на загальну суму 40008 грн. 80 коп., внаслідок чого було порушено пп.3.1.1 пп.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 , ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»і занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, листопад та грудень 2006 року на загальну суму 72785 грн.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) б аза оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У випадку якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що протягом 2006 року позивач на підставі укладених договорів доручення № 1-01/06 від 16.01.2006р., № 3-3/06 від 24.03.2006р. та № 2-3/06 від 24.03.2006р. надавав Суб`єктам підприємницької діяльності -фізичним особам, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є перевізниками, агентські послуги за винагороду, які полягали в сприянні перевізникам в продажу їх послуг, пошуку замовників вантажних перевезень, укладанні в інтересах перевізників договорів, за якими вони, а не позивач, надавали послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

За надані послуги перевізники сплачували позивачу агентську винагороду, виходячи з розміру якої останній сплатив до бюджету податок на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»відсутні власні або залучені транспортні засоби для здійснення перевезень, а також немає відповідної ліцензії для надання таких послуг.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання посередницьких послуг з організації перевезень вантажів та безпосереднє надання таких послуг не є тотожними поняттями.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що обставини, які податковий орган поклав в основу прийнятого податкового повідомлення -рішення та якими обрунтовував порушення позивачем пп.3.1.1 пп.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»і заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість не були підтверджені.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 року у справі № 6/285 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Постанову Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 року у справі № 6/285 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко