Постанова

від 14.11.2012 по справі 5009/898/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5009/898/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Уліцького А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. у справі господарського суду№ 5009/898/12 Запорізької області за позовомПрокурора Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки до державної власності в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Рудак О.В., посв. № 000355 від 20.07.2012р.; позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 р. прокурор Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (далі -Рада) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просив розірвати договір оренди землі від 20.07.2007 р., укладений між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дінал" (далі -Товариство) на виконання рішення №34/147 від 28.04.2007р., а також зобов'язати Товариство повернути Раді земельну ділянку загальною площею 0,3385 га шляхом звільнення, яка розташована по вул. Новокузнецькій, 45 в м. Запоріжжя.

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" обґрунтовував тим, що рішенням Ради № 62 від 22.06.2011 р. скасовано рішення Ради від 28.04.2007р. №34/147 "Про передачу в оренду ТОВ "Дінал" земельної ділянки по вул. Новокузнецькій, 45 для розташування торговельного комплексу з літнім майданчиком" та вирішено розірвати договір Доповідач -Кравчук Г.А.

оренди землі від 20.07.2007 р. Окрім того Товариство неналежно виконує умови договору в частині використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 р. (суддя Серкіз В.Г.) позовні вимоги прокурора Комунарського району міста Запоріжжя задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. (колегія суддів: Будко Н.В., Москальова І.В., М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. і рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст. 3, 19, 144 Конституції України, ст.ст. 3, 12, 141, 144, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. 25, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

-на підставі рішення Ради № 34/147 від 28.04.2007 р. "Про передачу в оренду ТОВ "Дінал" земельної ділянки по вул. Новокузнецькій, 45 для розташування торговельного комплексу з літнім майданчиком" між Радою та Товариством 20.07.2007 р. було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3385га у м. Запоріжжя по вул. Новокузнецькій, 45, із земель житлової та громадської забудови строком на 10 років для розташування торговельного комплексу з літнім майданчиком. Державну реєстрацію договору здійснено 20.08.2007 р. за №040726100713. Земельна ділянка передана Товариству за актом прийому-передачі від 20.08.2007р.;

-п. 30 договору сторони визначили обов'язки орендаря, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди землі, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, будівництво об'єкту вести у відповідності з узгодженим проектом та закінчити в термін 2 роки з моменту отримання договору оренди землі;

-12.05.2011 р. прокурором було внесено протест №116-2350вих11 на рішення Ради №34/147 від 28.04.2007 р., оскільки спірна земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням та запропоновано скасувати дане рішення, а спірний договір оренди розірвати;

-рішенням Ради № 62 від 22.06.2011 р. було задоволено протест прокурора, скасовано рішення Ради від 28.04.2007 р. № 34/147 та вирішено розірвати договір оренди землі від 20.07.2007 р. Дане рішення Товариством не оскаржувалось, у встановленому законодавством порядку недійсним не визнавалось та на момент розгляду справи є чинним;

-пунктами 34, 35 договору визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є, зокрема, використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною першою ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі від 20.07.2007 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З наведених норм законодавства України вбачається, що обов'язковою умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення компетентного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішення Ради від 28.04.2007 р. № 34/147, на підставі якого між Радою та Товариством було укладено договір оренди землі від 20.07.2007 р., було скасовано рішенням Ради № 62 від 22.06.2011 р. з посиланням на протест прокурора від 12.05.2011 р. №116-2350вих11 та Земельний кодекс України.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на те, що рішення Ради № 62 від 22.06.2011 р. є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим безпідставно прийняте судами попередніх інстанцій як належний та допустимий доказ, було предметом дослідження апеляційного господарського суду та обґрунтовано відхилено виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною десятою ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Я зазначалось вище, судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішення Ради № 62 від 22.06.2011 р. у встановленому законодавством порядку недійсним не визнавалось та наразі є чинним.

А тому, враховуючи зазначені обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що договір оренди землі від 20.07.2007 р. не відповідає вимогам ст. 124 Земельного кодексу України, оскільки рішення Ради від 28.04.2007 р. № 34/147, на підставі якого його було укладено, у подальшому було скасовано рішенням Ради № 62 від 22.06.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою ст. 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 20 спірного договору оренди землі сторони передбачили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що позовні вимоги прокурора Комунарського району міста Запоріжжя про розірвання договору оренди землі від 20.07.2007 р. та зобов'язання Товариства повернути Раді земельну ділянку загальною площею 0,3385 га шляхом звільнення, яка розташована по вул. Новокузнецькій, 45 в м. Запоріжжя були правильно задоволені судами попередніх інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінал" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. у справі № 5009/898/12 господарського суду Запорізької області -без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.М. Уліцький