Постанова

від 13.11.2012 по справі 34/17-3085-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 34/17-3085-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на рішенняГосподарського суду Одеської області від 16.05.12р. на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. у справі№34/17-3085-2011 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНВАЦ" доМіністерства освіти і науки, молоді та спорту України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Одеського державного центру науково-технічної і економічної інформації 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області За участюПрокуратури Приморського району м.Одеси провизнання права власності за участю представників сторін: від позивача:Нан Д.М., за довіреністю від відповідача :не з'явився від третіх осіб:Мосюра А.Ю., за довіреністю ( РВ ФДМУ по Одеській області) від прокуратури:Баклан Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 травня 2012 року уточнений позов ТОВ „ІНВАЦ" задоволений повністю.

Визнано за ТОВ „ІНВАЦ" право власності на нежилі приміщення двоповерхової та десятиповерхової частин будівель центру, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28, що становить 1544,1 кв.м та складається з: підвалу 16-підсобне пл.107,2кв.м; 1 поверх 1-тамбур пл.8,1 кв.м, 2а-виставковий зал пл.560,1 кв.м, 8-основне пл.101,1 кв.м; 2поверх 1-кабінет пл.14,1 кв.м, 2-кабінет пл.16,1 кв.м, 3а-виставковий зал пл.419 кв.м, 13-зал пл.85,5 кв.м, 14-туалет пл.9,3кв.м, 15-комора пл.5,3 кв.м; 3 поверх 5-кабінет пл.20.9 кв.м; 6-зал пл.66,1 кв.м; 7-санвузол пл.9,0 кв.м, 8-підсобне пл.11,5 кв.м, 9-комора пл.2,5 кв.м, 10-комора пл.1,5кв.м; 4 поверх 1-коридор пл.12,8 кв.м, 2-кабінет пл.36,6 кв.м, 3-санвузол пл.7,8 кв.м, 4-підсобне пл.7,4 кв.м, 5-кабінет пл.42,2 кв.м.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. рішення господарського суду Одеської області від 16 травня 2012 р. у справі № 34/17-3085-2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського району м. Одеси -без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові акти попередніх інстанцій та направити справу №34/17-3085-2011 до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що оскаржені судові акти прийняті з порушенням ч. 1 ст. 778 ЦК України, ст.ст.23,27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.1,7 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст.331, 376 ЦК України, ст.ст.42, 43, 101 ГПК України. Скаржник вважає, що позивачем не доведено та в матеріалах справи відсутні належні докази створення позивачем нової речі в результаті здійснених орендарем поліпшень нерухомого майна . На думку прокурора, зміна мети використання частини орендованих приміщень (підвальних) -391,82кв.м. під організацію та проведення виставок не може розцінюватися як створення нової речі.

Відповідач, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, у відзиві №9/1-7-226 від 29.08.12р. на касаційну скаргу повністю підтримує доводи та вимоги прокуратури, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд.

В призначене судове засідання представники відповідача та третьої особи, Одеського державного центру науково-технічної і економічної інформації, не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНВАЦ" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, строком до 25.05.2005р., за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 2212кв.м, а саме: нежитлові приміщення двоповерхової частини будівлі центру, загальною площею 1296кв.м, нежитлові приміщення 10-ти поверхової будівлі центру, загальною площею 160кв.м та підвальні приміщення центру, загальною площею 756кв.м (об'єкт оренди), що перебуває на балансі Одеського державного центру науково-технічної і економічної інформації (балансоутримувач), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28.

Вартість об'єкту оренди станом на 30.04.2004р. склала 3213954 грн.

В подальшому термін дії договору був продовжений до 31.03.2013 р.

11.05.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНВАЦ" (орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди від 27.05.2004р., відповідно до якого п.1.1 договору оренди викладено у наступній редакції: "1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею, що складає разом 2122,32кв.м, саме: нежитлові приміщення двоповерхової частини будівлі центру, загальною площею 1330,04кв.м, нежитлові приміщення 10-ти поверхової будівлі центру, загальною площею 158,06кв.м, та підвальні приміщення центру, загальною площею 634,22кв.м, що перебуває на балансі Одеського державного центру науково-технічної та економічної інформації, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28.

Судами попередніх інстанцій, на підставі матеріалів справи, також встановлено, що у 2007-2008 роках ТОВ „ІНВАЦ" за власні кошти була проведена реконструкція та капітальний ремонт вказаних приміщень, в результаті яких частина площ приміщень змінила своє функціональне призначення, що підвищило загальну ціну об'єкта та покращило ефективність його використання.

Листом від 11.03.2009 р. вих. № 44-01 позивач повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України про закінчення проведення невід'ємних поліпшень, загальна вартість яких становить 1497413,36грн.

Крім того, судами встановлено, що невідокремлювані поліпшення були здійснені ТОВ „ІНВАЦ" у відповідності з вимогами Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 р. № 1523.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 травня 2012 року , залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. у справі №34/17-3085-2011, уточнений позов ТОВ „ІНВАЦ" задоволений повністю.

Визнано за ТОВ „ІНВАЦ" право власності на нежилі приміщення двоповерхової та десятиповерхової частин будівель центру, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 28, що становить 1544,1 кв.м та складається з: підвалу 16-підсобне пл.107,2кв.м; 1 поверх 1-тамбур пл.8,1 кв.м, 2а-виставковий зал пл.560,1 кв.м, 8-основне пл.101,1 кв.м; 2поверх 1-кабінет пл.14,1 кв.м, 2-кабінет пл.16,1 кв.м, 3а-виставковий зал пл.419 кв.м, 13-зал пл.85,5 кв.м, 14-туалет пл.9,3кв.м, 15-комора пл.5,3 кв.м; 3 поверх 5-кабінет пл.20.9 кв.м; 6-зал пл.66,1 кв.м; 7-санвузол пл.9,0 кв.м, 8-підсобне пл.11,5 кв.м, 9-комора пл.2,5 кв.м, 10-комора пл.1,5кв.м; 4 поверх 1-коридор пл.12,8 кв.м, 2-кабінет пл.36,6 кв.м, 3-санвузол пл.7,8 кв.м, 4-підсобне пл.7,4 кв.м, 5-кабінет пл.42,2 кв.м.

Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ч. 4 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст. 331 Цивільного кодексу України, висновку № 14161 від 14.03.2012р. судової будівельно-технічної експертизита дійшли висновку, що створення позивачем нової речі на базі орендованого майна з іншим плануванням, фізичними, технічними та вартісними характеристиками, в тому числі за рахунок здійсненої прибудови, зі зміною підвальних приміщеннях та окремих приміщень І та II поверхів свого функціонального призначення, за наявністю належної згоди орендодавця майна на вчинення таких поліпшень та погодження відповідної кошторисної документації Міністерством освіти і науки України, є підставою для визнання за позивачем права власності на частину орендованого ним майна, що відповідає вартості його витрат на поліпшення речі.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке. Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином , судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено факту порушення або невизнання відповідачем, в даному випадку Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, прав позивача.

Крім того, застосувавши до спірних правовідносин приписи ст. 778 Цивільного кодексу України та п. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та дійшовши до висновку про створення позивачем нової речі на базі орендованого майна, суди попередніх інстанцій не дослідили саме способу створення цієї нової речі та не надали належної правової оцінки цьому способу з урахуванням дозволів наданих на поліпшення орендованого приміщення. Також, суди не звернули уваги на умови надання дозволу на здійснення поліпшень орендованого об'єкту викладені у листі № 1/5066 від 31.07.07р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області ( т. 1 а.с.49). При цьому, суди попередніх інстанцій не встановили наявність дозволу на поліпшення спірного майна на початок проведення будівельних робіт з такого поліпшення .

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що господарський суд у розгляді даної справи припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то прийняте по суті справи рішення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, які входять до предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про правильність застосування господарським судом норм матеріального права.

Порушення судом першої інстанції вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти з'ясування обставин справи, неповне дослідження предмету і правової природи позову унеможливило правильне застосування приписів матеріального і процесуального законодавства і є підставою скерування справи для нового розгляду судом першої інстанції .

Під час нового розгляду справи, судам слід врахувати вищенаведене та належить встановити, зокрема, наявність дозволу на поліпшення спірного майна на початок проведення будівельних робіт з такого поліпшення, а також встановити які саме поліпшення орендованого об'єкту державного майна були узгодженні з органом управління цим майном відповідно до наданих дозволів.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області -задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.12р. та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. у справі №34/17-3085-2011 скасувати.

Справу передати до Господарського суду Одеської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко