Рішення

від 13.11.2012 по справі 1400-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.2012Справа №5002-33/1400-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція»

(вул. Данілова, 62, м. Сімферополь, 97560)

до А.М.Т. Handelsgmbh

(Heimgartengasse 4, B03, A-3002, Purkersdorf, Austrsa-Europe)

про стягнення 5 247.80 євро

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Дегтярьова Світлана Анатоліївна, представник, довіреність № 23 від 25.04.12, ТОВ «Розкішна продукція»;

Від відповідача: не з'явився, А.М.Т. Handelsgmbh;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до А.М.Т. Handelsgmbh та просить суд стягнути заборгованість у сумі 5 247.80 євро.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем обов'язків, взятих за контрактом №2/09 від 02 вересня 2011 року, який був укладений між сторонами у справі, в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів невідповідності поставленого товару умовам контракту. Детальніше свої заперечення він виклав у відзиві на позов (119-120).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення відповідача, суд -

встановив:

02 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» (продавець) та А.М.Т. Handelsgmbh (покупець) був укладений контракт № 2/09, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець сплатити та прийняти коріандр для переробки у харчовій промисловості ( а.с. 25-27).

Відповідно до пункту 1.2.1 контракту загальна кількість товару складає 40.00 метричних тонн нетто +-10%.

Ціни на товар встановлюються в Євро у відповідності з умовами поставки та повинні включати вартість товару, вартість пакування, маркування та транспортування. Вартість фіксується у виставлених рахунках. Загальна сума контракту складається з суми виставлених рахунків. Валюта контракту Євро (пункт 1.2.2 контракту).

Пунктом 1.2.3 контракту визначено, що ціна товару на умовах DDU Purkersdorf, Австрия, (Инкоремс 2000) складає 540,00 Євро. Сума контракту складає 21600,00 Євро (пункт 1.2.4).

Оплата за товар здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата за товар здійснюється на умовах - 100% протягом 2 днів після прибуття товару на склад покупця (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 контракту грузоотримувачем за даним контрактом є А.М.Т. Handelsgmbh.

Згідно з пунктом 3.2 контракту умови поставки DDU Purkersdorf, Австрия, (Инкоремс 2000).

Дата відвантаження узгоджується сумісно продавцем та покупцем після підтвердження покупцем предвідвантажного зразку ( пункт 3.3 контракту).

Якість товару повинна відповідати стандартам країни походження та повинна підтверджуватись документами та сертифікатами, зазначеними в пункті 5. Чистота 98.0-99.0 %, вологість : 9%, рік врожаю: 2011, половинки : 10%, зараженість шкідниками - відсутня, витрати по сертифікації несе продавець (пункт 4.1 контракту).

Кількість товару, що відвантажується на кожну партію, зазначається у інвойсах, які є невід'ємними частинами даного контракту. Загальна та остаточна вага визначається після відвантаження та зазначається у відвантажувальних документах, у тому числі інвойсах, пакувальних листах. Часткова поставка та перевантаження допускається ( пункт 4.2 контракту).

Пакування товару : нові поліпропіленові мішки по 14 кг ваги нетто ретельно зшиті. Вага нетто мішку та вага пустого мішка зазначається у інвойсах на товар, що відвантажується (пункт 4.3.1 контракту).

Згідно з розділом 6 фактична кількість товару, що поставляється визначається на підставі товарно - транспортних документів. Фактична якість товару, що поставляється, повинна відповідати наданим постачальником документам, підтверджуючим якість товару, фітосанітарному сертифікату. Якість товару визначається покупцем на місці відвантаження.

Право власності на товар від продавця до покупця переходить з моменту 100% оплати вартості товару. Покупець має право відмовитись від товару, у випадку поставки продавцем неналежної якості, з наступним відшкодуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця (розділ 7 контракту).

Відповідно до розділу 8 контракту невиконання зобов'язань за даним контрактом тягне за собою зобов'язаність винної сторони відшкодувати іншій стороні усі збитки, спричинені таким невиконанням. Усі спори та розбіжності, які виникають між сторонами по даному контракту або у зв'язку з ним, розглядаються у Вищому господарському суді країни позивача у відповідності з законодавством країни позивача. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.

Згідно з пунктом 10.1 контракту, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 листопада 2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання їх обома сторонами.

Також судом було встановлено, що 26 жовтня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» (замовник) та фізичною особою - підприємцем Хрипта Іваном Івановичем було укладено договір на транспортне обслуговування № 10, відповідно до пункту 1.1 якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях (а.с. 42-45).

Із заявки на перевезення вантажу вбачається, що вантажем, який необхідно доставити до Австрії, є коріандр вагою 20 тонн (а.с. 78).

Так, відповідно до пакувального листа від 11 жовтня 2011 року, складеного до контракту № 2/09 від 02 вересня 2011 року, кількість товару, що поставляється покупцю, складає 20 метричних тонн, продукт - коріандр для переробки в харчовій промисловості, загальна кількість мішків - 1429, вага нетто вантажу - 20 000 кг (а.с. 29) , що підтверджується товарно - транспортною накладною № 0187382 від 27 жовтня 2011 року (а.с. 31).

Загальна вартість товару поставленого покупцю склала 10800 Євро з умовою оплати 100% - протягом 2 днів після прибуття товару на склад покупця, що підтверджується комерційним інвойсом № 31 від 11 жовтня 2011 року (а.с. 30).

06 листопада 2011 року товар було вивезено за межі митної території України в повному обсязі, що підтверджується вантажно - митною декларацією № 600080001/2011/007259 (а.с. 32), в пункті 22 якої зазначено, що загальна сума за рахунком складає 117 423.80 грн. Валюта - Євро. У пункті 23 курс валюти - 10.872574.

Однак, вартість товару відповідачем була оплачена лише частково.

Наведене, з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, у зв'язку з чим правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 02 вересня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» (продавець) та А.М.Т. Handelsgmbh (покупець) був укладений контракт № 2/09, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець сплатити та прийняти коріандр для переробки у харчовій промисловості ( а.с. 25-27)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного контракту, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 10 800,00 Євро, що підтверджується товарно - транспортною накладною № 0187382 від 27 жовтня 2011 року (а.с. 31), пакувальним листом від 11 жовтня 2011 року (а.с. 29) та комерційним інвойсом № 31 від 11 жовтня 2011 року (а.с. 30).

Факт отримання товару також був підтверджений відповідачем у відзиві на позов (а.с. 119-120).

Отже, враховуючи факт підтвердження поставки товару, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що у відповідача виник обов'язок його оплатити.

Так, зокрема, відповідачем було сплачено частину вартості поставленого товару, несплаченою залишилася сума в розмірі 5247.80 Євро.

Однак, відповідач у своєму відзиві на позов стверджує про відсутність у нього обов'язку сплатити решту заборгованості з огляду на наявність претензій щодо неналежної якості поставленого товару.

Однак, суд вважає такі доводи неспроможними з огляду на наступне.

Так, пунктом 7.2 контракту передбачено, що покупець має право відмовитись від товару, у випадку поставки продавцем невідповідної якості, з наступним відшкодуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок покупця.

Однак, як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, товар був прийнятий ним у повному обсязі.

Надані відповідачем листи, які містять посилання на невідповідність товару, не можуть розцінюватись як належні та допустимі докази порушень позивачем своїх зобов'язань за договором № 2/09 від 02 вересня 2011 року, оскільки, по - перше, таке листування не містить ані печаток, ані підписів уповноважених осіб за контрактом, а, по - друге, не містить будь - яких посилань на реквізити та зміст спірного контракту.

Крім того, відповідач на підтвердження своїх доводів надав суду фото (а.с. 90-91, 98-100, 102-105).

Так, в розділі 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК).

Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, надані відповідачем листи та фотокартки на підтвердження невідповідності товару умовам контракту, суд вважає неналежними та недопустимими доказами, з огляду на положення статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У комерційному інвойсі № 31 від 11 жовтня 2011 року сторони визначили строк оплати вартості товару - 100% протягом 2 днів після прибуття товару на склад покупця (а.с. 30).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, з огляду на неспроможність заперечень відповідача, відсутність доказів виконання у повному обсязі відповідачем взятих на себе зобов'язань за контрактом з оплати поставленого товару, суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з А.М.Т. Handelsgmbh заборгованості в розмірі 5 247.80 Євро такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з даними, які містяться у довідці Головного управління НБУ в АР Крим щодо курсу національної валюти, встановленого Національним Банком України станом на 27 квітня 2012 року 100 євро коштують 1055, 5746 грн., а отже 5 247.80 Євро дорівнює 55 364.29 грн. (а.с. 134).

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 15 листопада 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з А.М.Т. Handelsgmbh (Heimgartengasse 4, B03, A-3002, Purkersdorf, Austrsa-Europe, Reg. 324-WUW 1-G-06128 Unicredit Bank Austria AG Kontonr.: 51419087901) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Розкішна продукція» (вул. Данілова, 62, м. Сімферополь, 97560, р/р 26008000132540 а ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 36646145) 5 247.80 євро, що становить 55 364.29 грн. та 4 386.00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська