Рішення

від 06.11.2012 по справі 5011-47/13082-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13082-2012 06.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів "Індар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест"

про стягнення 315 504,10 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Єгорова О.В. -представник за довіреністю

від відповідача: Мотрук М.В. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 315 504,10 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/13082-2012, розгляд справи було призначено на 16.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 розгляд справи було відкладено до 06.11.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 06.11.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позові вимоги мотивовані тим, що позивачем, на виконання умов договору № 0303/2011 від 03.03.2011 було перерахована на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 573 787,66 грн. в якості попередньої оплати за товар згідно наведеного договору. Проте, відповідач здійснив поставку товару лише на суму 278 101,63 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство по виробництву інсулінів "Індар" звернулося до відповідача з претензією про повернення грошових коштів попередньої оплати за договором № 0303/2011 від 03.03.2011. Однак, відповідач не повернув перерахованих позивачем грошових коштів в якості попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 295 686,03 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача

3 % річних в сумі 13 631,71 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2012 заперечив проти заявлених позовних вимог, з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, в якому відповідач наголошував на тому, що 10.12.2010 відповідач, на підставі договору від 10.12.2010, набув права вимоги до позивача за договором № 127-110-11 на суму 2 981 590,31 грн., внаслідок чого сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги, у зв'язку з чим заборгованість за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 була погашена, а зобов'язання по оплаті товару за таким договором -припинено. Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 між позивачем - Закритим акціонерним товариством по виробництву інсулінів "Індар" (правонаступником якого є ПрАТ по виробництву інсулінів "Індар), як продавцем, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест", як покупцем, було укладено договір № 0303/2011 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 0303/2011 від 03.03.2011 сторони погодили, що кількість, ціна вказується в специфікації, яка є додатком до даного договору (п. 1.2.). Загальна вартість товару становить 573 787,66 грн. (п. 1.3.). Оплата товару здійснюється позивачем шляхом попереднього перерахування 100 % оплати за товар на розрахунковий рахунок відповідача протягом трьох банківських днів з дня підписання сторонами специфікації до даного договору (п. 3.1.). Термін поставки товару 20 календарних днів з дати отримання продавцем на розрахунковий рахунок попередньої оплати від покупця (п. 4.1.). В разі, якщо покупцем не буде здійснено перерахування 100 % попередньої оплати в термін, зазначений в п. 3.1. договору, або товар не буде поставлено покупцеві протягом 20 календарних днів, аванс повертається продавцеві на розрахунковий рахунок (п. 4.2.).

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 0303/2011 від 03.03.2011 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками сторін та посвідчена печатками юридичних осіб, ціна договору складає 573 787,66 грн.

На виконання умов договору № 0303/2011 від 03.03.2011 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в якості передньої оплати за товар за наведеним договором в сумі 573 787,66 грн., що підтверджується банківською випискою (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до прибуткової накладної № И-00000935 від 15.06.2011 та видаткової накладної № РН-000006 від 15.06.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 278 101,63 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач так і не поставив товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 на загальну суму 573 787,66 грн., у зв'язку з чим позивач вернувся до останнього з претензією № 1314/114-12.110 від 29.08.2012, в якій просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 295 686,03 грн., що були перераховані ПрАТ по виробництву інсулінів «Індар»на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011.

Однак, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач залиши вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не повернув грошові кошти в сумі 295 686,03 грн., що були перераховані ПрАТ по виробництву інсулінів «Індар»на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в сумі 295 686,03 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, повідомив суд про те, що між ТОВ «Укрфарм-Центр»та позивачем було укладено договір № 127-110-11 від 31.08.2010 на загальну суму 2 981 590,31 грн., а відповідач, на підставі договору від 10.12.2010, набув права вимоги до позивача за договором № 127-110-11 на суму 2 981 590,31 грн., внаслідок чого сторони зарахували зустрічні однорідні вимоги за вищенаведеними договорами, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 була погашена, а зобов'язання по оплаті товару за вказаним договором -припинено, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача -відсутні.

Таким чином судом встановлено, що 31.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфарм-Центр», як продавцем, та позивачем, як покупцем, було укладено договір № 127-110-11, за умовами якого ТОВ «Укрфарм-Центр» зобов'язалося продати позивачу товар, а позивач, в свою чергу, купити такий товар (п. 1.1. договору).

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 127-110-11 від 31.08.2010 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками ТОВ «Укрфарм-Центр»та позивача, та посвідчена печатками юридичних осіб, ціна договору складає 2 981 590,31 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000016 від 02.09.2010 (належним чином засвідчена відповідачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками ТОВ «Укрфарм-Центр»та позивача, та скріплені печатками юридичних осіб, ТОВ «Укрфарм-Центр» було поставлено позивачу товар на загальну суму 2 987 590,31 грн.

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 227129 від 02.09.2010, виданої позивачем на ім'я Зеленського Ю.М., останній був уповноважений на отримання товару від ТОВ «Укрфарм-Центр»(належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

10.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфарм-Центр», первісним кредитором, та відповідачем, як новим кредитором, було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та позивачем, яке виникло з договору № 127-110-11 від 31.08.2010 (п.1.1.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує на тому, що позивачем не було здійснено оплати за товар за договором № 127-110-11 від 31.08.2010 в сумі 2 987 590,31 грн.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, у зв'язку із наведеним, на підставі договору від 10.12.2010, 24.06.2011 представниками сторін в порядку ст. 601 ЦК України, було підписано акт про зарахуванням зустрічних позовних вимог, який скріплений печатками ПрАТ по виробництву інсулінів "Індар та ТОВ "Портфарм-інвест", умовами якого сторони погодили, що зобов'язання по оплаті товару за договорами № 2302/2011 від 23.02.2011 та № 0303/2011 від 03.03.2011, припиняються у повному обсязі, а за договором № 127-110-11 від 31.08.2010, діють в сумі 2 610 504,28 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як покупець, на виконання умов договору № 0303/2011 від 03.03.2011, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 573 787,66 грн. в якості попередньої оплати за товар за вищевказаним договором, що підтверджується банківською випискою. Проте відповідач поставив позивачу товар лише на суму 278 101,63 грн., що підтверджується прибутковою накладною № И-00000935 від 15.06.2011 та видатковою накладною № РН-000006 від 15.06.2011, які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 693 Цивільного кодексу України з претензією № 1314/114-12.110 від 29.08.2012, в якій просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 295 686,03 грн. за недопоставлений товар, що були перераховані ПрАТ по виробництву інсулінів «Індар»на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011.

Однак, суд відзначає, що позивачем станом на день вирішення спору не подано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують надсилання позивачем на адресу відповідача в порядку ст. 693 Цивільного кодексу України претензії № 1314/114-12.110 від 29.08.2012, які неодноразово витребовувались судом, зокрема ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 та від 16.10.2012.

Серед іншого, суд дійшов висновку, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфарм-Центр» було укладено договір № 127-110-11 від 31.08.2010, на виконання якого останній поставив позивачу товар на загальну суму 2 987 590,31 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000016 від 02.09.2010, яка підписана представниками ТОВ «Укрфарм-Центр»та позивача, та скріплені печатками юридичних осіб, а вже 10.12.2010 відповідач, як новий кредитор, згідно договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010, набув від ТОВ «Укрфарм-Центр», як первісного кредитора, право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та позивачем, яке виникло з договору № 127-110-11 від 31.08.2010, а тому враховуючи те, що позивачем не було здійснено оплати за товар за договором № 127-110-11 від 31.08.2010 в сумі 2 987 590,31 грн., а відповідачем не була здійснена поставка товару за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 на суму 295 686,03 грн., представниками сторін в порядку ст. 601 ЦК України, було підписано акт про зарахуванням зустрічних позовних вимог, який скріплений печатками ПрАТ по виробництву інсулінів "Індар та ТОВ "Портфарм-інвест", а умовами такого сторони погодили, що зобов'язання по оплаті товару за договорами № 2302/2011 від 23.02.2011 та № 0303/2011 від 03.03.2011, припиняються у повному обсязі, а за договором № 127-110-11 від 31.08.2010, діють в сумі 2 610 504,28 грн.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що 1) вимоги за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 та договором № 127-110-11 від 31.08.2010 є однорідними, оскільки позивачем було порушено вимоги п. 2.3. договору № 127-110-11 від 31.08.2010 щодо оплати поставленого товару, а відповідачем п. 4.2. договору № 0303/2011 від 03.03.2011, у зв'язку з чим у ТОВ "Портфарм-інвест" виник обов'язок повернути попередню оплату, проведену позивачем; 2) позивач як кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а відповідач як боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим; 3) строк виконання щодо таких вимог за вищенаведеними договорами настав, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 295 686,03 грн. попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 є незаконними, необґрунтованими, та тому задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення грошових коштів в сумі 295 686,03 грн., що були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в якості попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період з 25.04.2011 до 15.06.2011 в сумі 13 631,71 грн.

Враховуючи те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 295 686,03 грн., суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 25.04.2011 до 15.06.2011 в сумі 13 631,71 грн., яка є похідною вимогою від вимог позивача про стягнення 295 686,03 грн. попередньої оплати за товар за договором № 0303/2011 від 03.03.2011, які, визнані судом такими, що задоволенню не підлягає, а тому суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 13 631,71 грн. за період з 25.04.2011 до 15.06.2011.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік