Постанова

від 16.01.2014 по справі 5011-47/13082-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. Справа№ 5011-47/13082-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Любушкіна Ю.П. - представник за дов. № 1567/114-03-110 від 05.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від прокуратури: Лиховид О.С. - посвідчення № 002628 від 05.09.2012 р.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р.

у справі № 5011-47/13082-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфарм-Центр"

за участю прокуратури міста Києва

про стягнення 315504,10 грн.,

В судовому засіданні 16.01.2014 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар" (далі - ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест" (далі - ТОВ "Портфарм-інвест", відповідач) про стягнення 315504,10 грн. за договором купівлі - продажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної поставки частини товару, в зв'язку з чим повинен повернути позивачу суму попередньої оплати товару, а також сплатити суму 3% річних за прострочення виконання договірних зобов'язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року у справі № 5011-47/13082-2012 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, не надав можливості позивачу ознайомитися з документами, наданими відповідачем в судовому засідання в якості доказів, а також підготувати обґрунтовані заперечення на доводи відповідача. Крім того, на думку позивача, місцевий суд неповно з'ясував обставини справи, а також не встановив справжність документів, наданих відповідачем в якості доказів, тоді як такі не є доказами, через що суд першої інстанції прийняв незаконне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. апеляційна скарга ПАТ "По виробництву інсулінів "Індар" прийнята до провадження, залучено до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Укрфарм-Центр".

На стадії апеляційного провадження прокуратура міста Києва вступила у справу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. апеляційне провадження у даній справі зупинялося до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-38/13208-2012 Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-47/13082-2012 наступний склад колегії: головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. апеляційне провадження по даній справі було поновлено, розгляд справи призначено на 12.11.2013 р.

В судовому засіданні 12.11.2013р. судом були дослідженні матеріали справи № 5011-38/13208-2012, знято копію з висновку КНДІСЕ № 11699/12-34/6260-6262/13-34/11700/12-33/11701/12-32 від 12.07.2013р. та залучено її до матеріалів справи разом з копіями рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2013р.та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. по справі № 5011-38/13208-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 03.12.2013 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді Коротун О.М. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В., розгляд справи призначено на 16.01.2014р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. у зв'язку з виходом судді Коротун О.М. з відпустки, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.

Представник позивача у судовому засіданні 16.01.2014р. підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник прокуратури у судовому засіданні 16.01.2014р. також підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 16.01.2014р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення № 0411607801800 та № 0411607801797 щодо надсилання на адресу відповідача та третьої особи копії вищезазначеної ухвали.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд, з урахуванням значного строку перебування справи в апеляційному провадженні, дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно з'ясовано судом першої інстанції, 03.03.2011р. між Закритим акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" (правонаступником якого є ПрАТ "По виробництву інсулінів "Індар"), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 0303/2011 (далі - договір 1) за умовами якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (резинові пробки (плунжери), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1. договору).

У пункті 1.2. договору 1 сторони погодили, що кількість та ціна товару вказується в специфікації, яка є додатком до даного договору.

Пунктом 1.3. договору 1 визначено, що загальна вартість товару становить 573787,66 грн. Оплата товару здійснюється позивачем шляхом попереднього перерахування 100 % оплати за товар на розрахунковий рахунок відповідача протягом трьох банківських днів з дня підписання сторонами специфікації до даного договору (п. 3.1.). Термін поставки товару - 20 календарних днів з дати отримання продавцем на розрахунковий рахунок попередньої оплати від покупця (п. 4.1.). В разі, якщо покупцем не буде здійснено перерахування 100 % попередньої оплати в термін, зазначений в п. 3.1. договору, або товар не буде поставлено покупцеві протягом 20 календарних днів, аванс повертається продавцеві на розрахунковий рахунок (п. 4.2.).

Місцевим судом правомірно встановлено, що на виконання умов договору 1, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за товар в сумі 573787,66 грн., що підтверджується банківською випискою (а/с 13) та не заперечується сторонами.

Відповідно до прибуткової накладної № И-00000935 від 15.06.2011р. (а/с 11) та видаткової накладної № РН-000006 від 15.06.2011р. (а/с 12) позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 278101,63 грн. (таким чином сума, на яку відповідачем не було поставлено товар становить 295686,03 грн.) даний факт також не заперечується сторонами.

29.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензією-вимогою № 1314/114-12.110 від 29.08.2012 (а/с 14), в якій вимагав повернути кошти, перераховані в якості попередньої оплати за договорами, зокрема за договором 1 на суму 295686,03 грн. Докази належного направлення на адресу відповідача зазначеної претензії-вимоги були додані позивачем до апеляційної скарги з обґрунтуванням причин ненадання їх до суду першої інстанції, які були прийнятті судом апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 101 ГПК України.

Крім того, факт направлення на адресу відповідача зазначеної претензії-вимоги був встановлений у рішенні Господарського суду міста Києва від 22.08.2013р. по справі № 5011-38/13208-2012, в якій брали участь такі самі сторони, що і у даній справі, а відтак даний факт є преюдиційним у розумінні ст. 35 ГПК України.

Разом з цим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов помилкового висновку про відсутність предмету спору, а також відсутність заборгованості за договором 1 у відповідача перед позивачем, зокрема, зазначивши наступне.

Так, судом першої інстанції було передчасно встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфарм-Центр" було укладено договір № 127-110-11 (далі - договір 2) від 31.08.2010, на виконання якого, останній поставив позивачу товар на загальну суму 2987590,31 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000016 від 02.09.2010, яка підписана представниками ТОВ "Укрфарм-Центр" та позивача, та скріплені печатками юридичних осіб, а вже 10.12.2010 відповідач, як новий кредитор, згідно договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010, набув від ТОВ "Укрфарм-Центр", як первісного кредитора, право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та позивачем, яке виникло з договору 2, а тому враховуючи те, що позивачем не було здійснено оплати за товар за договором 2 в сумі 2987590,31 грн., а відповідачем не була здійснена поставка товару за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 на суму 295686,03 грн., представниками сторін в порядку ст. 601 ЦК України, було підписано акт про зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 24.06.2011р. (далі - акт), який скріплений печатками ПрАТ "по виробництву інсулінів "Індар" та ТОВ "Портфарм-інвест", а умовами акту сторони погодили, що зобов'язання по оплаті товару за договорами № 2302/2011 від 23.02.2011 та № 0303/2011 від 03.03.2011, припиняються у повному обсязі, а за договором № 127-110-11 від 31.08.2010, діють в сумі 2610504,28 грн.

Зазначивши, що вимоги за договором № 0303/2011 від 03.03.2011 та договором № 127-110-11 від 31.08.2010 є однорідними, а також, що позивач як кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а відповідач як боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про те, що зарахування однорідних вимог відбулося правомірно, з дотриманням положень ст.ст. 601, 602 ЦК України, а відтак про необґрунтованість та безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 295686,03 грн. попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар за договором 1.

Суд апеляційної інстанції в цій частині не погоджується з висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач неодноразово стверджував, що про акт від 24.06.2012р. дізнався лише при розгляді справи в суді першої інстанції, не підписував даного акту, а, відтак, просив вважати його неналежним доказом.

По справі № 5011-38/13208-2012 Господарського суду міста Києва, в якій брали участь такі самі сторони, що і у даній справі, а також до вирішення якої було зупинено провадження по даній справі, призначалася комплексна почеркознавча та судово-технічна експертиза документів (в тому числі акту від 24.06.2011р. та договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010р.), зокрема для встановлення належності підписів, якими підписано документи саме тим особам, які зазначені у документах як повноважні, а також дійсність відбитків печаток, проставлених на документах.

З матеріалів справи вбачається, що на судову експертизу по вищезгаданій справі були надані оригінали документів (через що, фактично і зупинялося провадження у даній справі), які містилися у відповідача, оскільки позивач стверджував про відсутність в нього будь-якої документації, пов'язаної з зарахуванням однорідних зустрічних вимог за договірними зобов'язаннями сторін.

Висновком експертів КНДІСЕ № 11699/12-34/6260-6262/13-34/11700/12-33/11701/12-32 (далі - висновок експертизи) від 12.07.2013р. (копія якого була залучена судом апеляційної інстанції до матеріалів справи в судовому засіданні 12.11.2013р., а також копія якого надана позивачем) та дослідженим на підставі ст. ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України встановлено наступне:

- текст, який міститься на сторінці 3 договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010р., виконаний на іншому знакосинтезуючому апараті ніж сторінки 1 і 2 цього договору, що дає підставу стверджувати, що 3-тя сторінка зазначеного договору виконана неодночасно із сторінками 1 та 2 цього документу;

- досліджувані підписи від імені Приходька В.Г. у рядку «_____Приходько В.Г.» графи «Новий кредитор» договору про відступлення права вимоги 10.12.2010, графи «Директор ТОВ «Портфарм-Інвест» акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2011р. виконані не Приходьком Вячеславом Геннадійовичем, а іншою особою.

- питання виконання підписів Лазарєвим О.П. на вищезазначених документах експертами не вирішувалися, оскільки досліджувані підписи виявилися непридатними для надання висновку.

- підписи від імені Кухарця В.І. у рядку «

---

Кухарець В.І.» графи «Первісний кредитор» договору про відступлення права вимоги 10.12.2010 виконані самим Кухарцем Віктором Івановичем.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 21 Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4, висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

На підставі викладеного, беручи до уваги висновок експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неправомірно прийняв в якості належних доказів зарахування зустрічних однорідних вимог, вищезгаданий договір 2 та акт від 24.06.2011р., оскільки з наведеного вище вбачається, що зазначені документи не можуть бути належними доказами в розумінні ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, а відтак місцевий суд дійшов неправомірного висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Викладене вище є підставою вважати обґрунтованою та доведеною заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 295686,03 грн. (доказів погашення якої відповідачем надано не було).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок суми 3% річних, наданий позивачем, та дійшов висновку, що даний розрахунок про стягнення 3% річних у розмірі 13631,71 грн., за заявлені позивачем періоди - є вірним та обґрунтованим, а відтак вимога про стягнення зазначеної суми підлягає задоволенню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 104 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволенні позовних вимог згідно пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, а також за розгляд справи в суді першої інстанції покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-47/13082-2012 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-47/13082-2012 скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 36272623) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 21680915) 295686,03 грн. основного боргу, 13631,71 грн. 3% річних, 6186,35 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Портфарм-інвест" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 36272623) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, код ЄДРПОУ 21680915) 3093,18 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 5011-47/13082-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 23.01.2014р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

Г.В. Корсакова