Постанова

від 16.11.2012 по справі 2а-13710/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2012 року 10:20 № 2а-13710/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бронз Телеком" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби проскасування наказу, визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 жовтня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бронз Телеком" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Бронз Телеком") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить: 1) скасувати наказ відповідача від 06 червня 2012 року №573/22-40; 2) визнати документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бронз Телеком" такою, що проведена без законних підстав; 3) скасувати акт від 12 червня 2012 року №553/22-40/36799581 "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Бронз Телеком"; 4) скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0003972240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про скасування акта від 12 червня 2012 року №553/22-40/36799581 "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Бронз Телеком".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року позовну заяву ТОВ "Бронз Телеком" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 22 жовтня 2012 року. Позивач усунув недоліки позовної заяви у спосіб, встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13710/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 05 листопада 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 05 листопада 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06 червня 2012 року №573/22-40 "Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бронз Телеком" (код ЄДРПОУ 36799581) по взаємовідносинах з ТОВ "Пальміра-С" (код 33784614)" на підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням ТОВ "Бронз Телеком" пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з ТОВ "Пальміра-С" за грудень 2011 року на письмовий запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бронз Телеком" щодо взаємовідносин з ТОВ "Пальміра-С" за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено відповідний акт від 12 червня 2012 року №553/22-40/36799581 (далі по тексту -Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0003972240.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27 червня 2012 року №0003972240 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Бронз Телеком" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 227 084,00 грн., у тому числі за основним платежем -181 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -45 417,00 грн.

У висновках Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість та занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на 181 666,67 грн.

Висновки Акта перевірки мотивовані тим, що за даними перевірки контрагента ТОВ "Пальміра-С" останнє має ознаки фіктивності, оскільки засновник не причетний до господарської діяльності підприємства, та не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що позивач уклав правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, тобто є нікчемними.

Позивач вважає, що перевірка проведена за відсутності законодавчих підстав та на підставі незаконного наказу, а здійснені господарські операції спрямовані на реальне настання наслідків.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Бронз Телеком", виходячи з наведених нижче мотивів.

В частині наявності підстав для прийняття спірного наказу та проведення документальної позапланової виїзної перевірки суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергуможливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав суду доказів на підтвердження того, що ним було виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ "Бронз Телеком" податкового, валютного та іншого законодавства, та що, позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження обставин для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач не мав підстав для прийняття спірного наказу та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, та вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. При цьому позовні вимоги про визнання документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бронз Телеком" такою, що проведена без законних підстав, суд розцінює як вимоги про визнання протиправними дій відповідача по проведенню такої перевірки.

В частині висновків Акта перевірки про заниження податку на додану вартість суд звертає увагу на наступне

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції ; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку .

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Бронз Телеком" та ТОВ "Пальміра-С", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема,чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Бронз Телеком" (замовник) та ТОВ "Пальміра-С" (підрядник) укладено договори підряду монтажних робіт від 01 серпня 2011 року №24, №25, №26, за умовами яких підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по створенню об'єктів у сфері телекомунікацій замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з актами приймання виконаних робіт за грудень 2011 року ТОВ "Пальміра-С" виконало монтажні роботи на різних сайтах та виписало податкові накладні на загальну суму 1 090 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 181 666,67 грн.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджується виписками банку, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Пальміра-С", у зв'язку з придбанням будівельно-монтажних робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних будівельно-монтажних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії наступних документів: первинних документів, податкових накладних, виписок банку по відносинам з ТОВ "Пальмира-С", рамкового контракту на впровадження та обслуговування від 14 вересня 2011 року, укладеного з ТОВ "Хуавей Україна", ліцензій ТОВ "Бронз Телеком" і ТОВ "Пальмира-С" на здійснення будівельної діяльності, свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому жодних письмових пояснень з приводу реальності господарських операцій та використання придбаних будівельно-монтажних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач до суду не надав.

Надані позивачем документи, на думку суду, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ "Пальмира-С".

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем будівельно-монтажних робіт, яким чином надавались роботи та які саме, на чиїх сайтах здійснювались роботи та для чого, а також доказів того, що придбані роботи виконувались саме ТОВ "Пальмира-С", наприклад, первинних, звітних та платіжних документів по взаємовідносинах із замовниками.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Пальмира-С" носять реальний характер, а придбані будівельно-монтажні роботи використані в межах господарської діяльності.

Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Бронз Телеком" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2012 року №0003972240 є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Бронз Телеком" в частині скасування податкового повідомлення-рішення документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

При вирішенні спору суд враховує, що дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки в межах спірних правовідносин є протиправними, однак звертає увагу, що зазначене не є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення за умови підтвердження встановлених перевіркою порушень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність дій по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, однак доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Бронз Телеком" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронз Телеком" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 06 червня 2012 року №573/22-40 "Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бронз Телеком" (код ЄДРПОУ 36799581) по взаємовідносинах з ТОВ "Пальміра-С" (код 33784614)".

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронз Телеком" по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Пальміра-С".

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронз Телеком" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко