Рішення

від 26.10.2012 по справі 5015/2757/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.12 Справа№ 5015/2757/12

За позовом : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Рава-Руська

до відповідача-1 : Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м.Жовква

до відповідача-2 : Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква

про стягнення 45000грн. 00коп. із Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 45000грн. 00коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

Суддя : Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача : ОСОБА_2

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору : Позов заявлено Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 до відповідача-1: Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення 45000грн. 00коп. із Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 45000грн. 00коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

Ухвалою суду від 07.07.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.07.2012р. У зв'язку з неявкою представників відповідачів, ухвалою суду від 31.07.2012р. розгляд справи відкладено на 10.08.2012р.

Ухвалою суду від 10.08.2012р. замінено відповідача-2 - Головне управління Державного казначейства України у Львівській області (м.Львів, вул.К.Левицького, 18) на Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області (80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул.Л.Українки, буд.29), розгляд справи відкладено на 13.09.2012р.

Ухвалою суду від 13.09.2012р. за клопотанням відповідача-1 та враховуючи неявку представника відповідача -2 в судове засідання, розгляд справи відкладено на 09.10.2012р.

В судовому засіданні 09.10.2012р. судом оголошено перерву до 23.10.2012р. з метою надання можливості сторонам подати додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 23.10.2012р. за клопотанням відповідача-1 строк розгляду спору продовжено до 26.10.2012р., оголошено перерву в судовому засіданні до 26.10.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2012р. підтримав заявлені позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях від 25.10.2012р. (зареєстровані канцелярією суду 25.10.2012р. за № 24071/12).

Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 26.10.2012р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомили.

В судове засідання 23.10.2012р. представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в поясненні від 01.10.2012р., долучив до матеріалів справи додаткові докази та подав клопотання про продовження строку розгляду спору (зареєстроване канцелярією суду 23.10.2012р. за № 23834/12).

Представник відповідача-2 в судових засіданнях 09.10.2012р. та 23.10.2012р. проти позовних вимог заперечив, однак письмового пояснення по суті позовних вимог не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Постановою старшого слідчого Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області Опалькової О.Ю. від 16 квітня 2010 року порушено кримінальну справу №121-1695 за фактом зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України та зазначено, що з січня 2010 року по 14 квітня 2010 року невстановлені особи всупереч вимогам Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні" в нежитловому приміщенні, що знаходиться за АДРЕСА_1 встановили ігрові апарати у вигляді комп'ютерних систем через мережу „Інтернет" надавали платні послуги населенню для гри на них, тобто здійснювали зайняття видом господарської діяльності, щодо якої є спеціальна заборона, яка встановлена законом.

Як стверджує позивач у позовній заяві, в орендованому ним приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 він здійснює підприємницьку діяльність.

01.05.2012р. ст. слідчим Жовківського РВ УМВСУ у Львівській області Опальковою О.Ю. вилучено з приміщення інтерактивного клубу за адресою: АДРЕСА_1 комп'ютерну техніку вартістю понад 10 тисяч доларів США. Водночас приміщення було опломбоване, що унеможливило здійснення позивачем підприємницької діяльності у вказаному приміщенні.

29.06.2010р. Жовківським районним судом Львівської області винесено постановуу справі № 4-131/2010, якою задоволено скаргу ФОП ОСОБА_4 (який на правах договору суборенди також здійснював підприємницьку діяльність у даному приміщенні) та скасовано постанову старшого слідчого СВ Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 16.04.2010р. про порушення кримінальної справи № 121-1695 по факту зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 203 КК України.

Ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 23.07.2010р. постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010р. про скасування постанови старшого слідчого СВ Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області від 16.04.2010р. про порушення кримінальної справи по факту зайняття забороненими видами господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 203 КК України залишено без змін.

Відповідно до резолютивної частини постанови Жовківського районного суду Львівської області від 29.06.2010р. та ч.16 ст. 236-8 КПК України, набрання законної сили постановою суду про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювалися обмеження.

Однак, як стверджує позивач, вилучені комп'ютери не поверталися тривалий час, що унеможливило виконання ним своїх зобов'язань перед третіми особами: а саме відповідно до постанов про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2010р. з позивача стягнуто на користь ФОП ОСОБА_5 45000грн. 00коп. з виконання наказу господарського суду Львівської області від 27.09.2010р. у справі за позовом ФОП ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення зазначених коштів за невиконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором від 01.03.2010р. про надання послуг із забезпечення навчання роботи на комп'ютерах, оскільки приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було опечатане, а належна позивачу комп"ютерна техніка вилучена.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, наявність вини заподіювача шкоди призюмується -відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону України „Про міліцію" працівник міліції, який виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

Відповідно до ч.4 ст. 47 ГК України, збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Під шкодою у розумінні вищенаведених норм права слід розуміти матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна позивача в результаті порушення належного йому майнового права та втрати матеріальних цінностей на які останній вправі був розраховувати.

У відповідності до ст. 55 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Необхідною підставою для стягнення збитків з держави є факти неправомірних дій державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Слід також зазначити, що згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також: їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного 6юджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Відповідно до підп.3 п.4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затв. Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011р. №1280 управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрнутований та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1 повністю.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 25 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 1166, 1073 ЦК України, ст. 47 ГК України, ст. 25 Закону України „Про міліцію", ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, вул.С.Бандери, 13, м.Жовква, Львівської області (ідентифікаційний код 23315189) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 45000грн. 00коп. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Зобов"язати Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області, м.Жовква, вул.Л.Українки, буд. 29 (ідентифікаційний код 36762986) здійснити виплату на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 45000грн. 00коп. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів - Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

4. Стягнути з Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, вул.С.Бандери, 13, м.Жовква, Львівської області (ідентифікаційний код 23315189) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

5. Видати позивачу ухвалу на повернення частини судового збору в розмірі 2грн. 50коп. сплаченого за квитанцією №ПН1164 від 12.09.2012р. (знаходиться в матеріалах справи) після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 09.11.2012р.