Рішення

від 08.11.2012 по справі 22/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

08 листопада 2012 року Справа №5028/22/30/2012

За ПОЗОВОМ: Козелецького районного Дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп»,

с. Кошани, Козелецький район, Чернігівська область, 17061

до ВІДПОВІДАЧА: Приватного багатопрофільного підприємства «Лавань»,

вул. Комсомольська, 49, кім. 33, м. Чернігів, 14000

про стягнення 3352,22 грн.

Суддя А.М. Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Іванець В.А. -юрисконсульт, дов. № 140 від 25.09.12 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 5028/22/30/2012 за позовом Козелецького районного Дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп»до Приватного багатопрофільного підприємства «Лавань»про стягнення 3352,22 грн. боргу за поставлений пиловник сосни.

Ухвалою суду від 23.10.12 р. розгляд справи відкладався на 08.11.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду 23.10.12 р. та 08.11.12 р. не з'явився.

Копія ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.09.12 р., направлена на зазначену позивачем в позовній заяві адресу відповідача, яка співпадає з адресою місця знаходження ПБП «Лавань», зазначеною в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.10.12 р.: 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, оф. 33, повернута до суду неврученою адресату з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Про дату та час проведення судового засідання 08.11.12 р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення адресату № 02539956. Про поважні причини неявки відповідача суд не повідомлено.

В судових засіданнях 23.10.12 р. та 08.11.12 р. представником позивача подані письмові клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких лист відповідача № 36 від 06.11.12 р. на адресу господарського суду Чернігівської області в якому відповідач визнає боргове зобов'язання перед ДП «Козелецьрайагролісгосп»за отриманий пиловник в сумі 3352,22 грн. та просить суд надати відстрочку по сплаті заборгованості до 31 березня 2013 року.

Вказані клопотання представника позивача судом задоволені, документи до матеріалів справи долучені.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, окрім листа № 36 від 06.11.12 року, в якому відповідач визнає позовні вимоги позивача, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими стороною доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2010 р. Козелецьким районним Дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Козелецьрайагролісгосп»(позивач у справі) за товарно -транспортною накладною № 00002047 відпущено Приватному багатопрофільному підприємству «Лавань»(відповідач у справі) за довіреністю ВАР № 209859 від 13.05.10 р. пиловник сосни кількістю 14,73 м.куб. на загальну суму 4713,66 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджуються обставина щодо передачі позивачем товару та прийняття цього товару відповідачем, суд, виходячи із приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів позовної заяви та усних пояснень позивача вбачається, що договір між сторонами у формі єдиного документу, складеного у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України , допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу передачі вказаного товару свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначили строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

Отже, за висновком суду підписання покупцем товарно-транспортної накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у товарно-транспортних накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

З наданих позивачем матеріалів та письмових пояснень встановлено, що за отриманий відповідачем пиловник сосни останній згідно прибуткового касового ордеру № 454 від 26.04.11 р. сплатив позивачу передплату 6000,00 грн., з яких 1361,44 грн. зараховано позивачем в рахунок оплати за пиловник сосни, відпущений за ТТН № 00002047 від 15.05.10р.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт часткового виконання ПБП «Лавань»зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару в сумі 1361,44 грн.

Тобто, сума вартості неоплаченого відповідачем товару становить 3352,22 грн.

03.10.11 р. Козелецьким районним Дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Козелецьрайагролісгосп»було направлено на адресу відповідача претензію № 129 з вимогою перерахувати кошти в сумі 3352,22 грн. на розрахунковий рахунок позивача. На підтвердження вказаного факту позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек № 7515 від 03.10.11 р., який знаходиться в матеріалах справи.

У листі № 3 від 23.01.12 р. на вказану претензію ПБП «Лавань»визнає суму заборгованості перед позивачем в розмірі 3352,22 грн. та просить надати відстрочку по сплаті до 15.03.12 р.

Додатково позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 81 від 09.04.12 р. та № 107 від 15.09.12 р., а також лист № 118 від 21.09.12 р. разом з актом звірки станом на 21.09.12 р. та пропозицією повести взаємну звірку розрахунків. Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді, акт звірки підписаний не був.

Лише 07 листопада 2012 р. між Козелецьким районним Дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Козелецьрайагролісгосп»та Приватним багатопрофільним підприємством «Лавань» підписано акт звірки взаєморозрахунків, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, згідно з яким станом на 07.11.12 р. заборгованість ПБП «Лавань»перед Козелецьким районним Дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством «Козелецьрайагролісгосп»складає 3352,22 грн..

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, є зобов'язанням.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 3352,22 грн., всупереч ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач в повному обсязі не виконав.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів, які свідчать про здійснення ним оплати за отриманий товар в повному обсязі або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3352,22 грн. боргу за поставлений пиловник сосни підлягає задоволенню.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом враховано визнання відповідачем боргового зобов'язання перед ДП «Козелецьрайагролісгосп»за отриманий пиловник в сумі 3352,22 грн., проте клопотання відповідача про відстрочку сплати заборгованості в сумі 3352,22 грн. до 31.03.13 р. задоволенню не підлягає, оскільки стороною не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження даного клопотання та необхідності його задоволення.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства «Лавань»(14000, м.Чернігів, вул. Комсомольська, 49, оф. 33, ідентифікаційний код 21391737) на користь Козелецького районного Дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Козелецьрайагролісгосп»(17061, Чернігівська область, Козелецький район, с. Кошани, ідентифікаційний код 31187172) 3352,22 грн. боргу та 1609,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 13 листопада 2012 року.

Суддя .М.Селівон

08.11.12