Ухвала

від 14.11.2012 по справі 2а/2570/2534/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2534/2012 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБабенка К.А., Собківа Я.М., При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-злато»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

08.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-злато»(далі - ТОВ «Зерно-злато», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2012 року № 0002632320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141783,00 грн. за основним платежем та 70892,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Зерно-злато»(ідентифікаційний код-35030044) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 10.04.2007 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 13.04.2007 року за № 9041 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 580351, довідкою про взяття на облік платника податків від 13.04.2007 року № 483/10/29-017 та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 072284 (а.с. 48,49,50).

На підставі направлення від 18.06.2012 року № 1398, наказу ДПІ у м. Чернігові від 18.06.2012 року № 1413 та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , ст. 82 Податкового кодексу України працівником ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Зерно-злато»щодо декларування в податковій звітності з ПДВ за березень 2012 року у складі податкового кредиту операцій з ПП «Матрікс», за результатами якої складено акт перевірки від 03.07.2012 року № 1183/22/35030044 (а.с. 11-26,67,68).

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 року № 0002632320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141783,00 грн. за основним платежем та 70892,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2012 року позивач здійснював фінансово-господарську діяльність з контрагентом ПП «Матрікс»(код ЄДРПОУ - 31989368).

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, між позивачем та контрагентом укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу від 01.03.2012 року № 07,03, відповідно до якого ПП «Матрікс»зобов'язується передати у власність позивачу відповідно Специфікацій до договору, які є його невід'ємною частиною, а ТОВ «Зерно-злато»зобов'язується прийняти товар (нітроамофоски) та сплатити за нього грошову суму в розмірі та порядку, що передбачені Специфікаціями до даного договору (а.с. 87-90,93).

Договір підписано директорами ТОВ «Зерно-злато»і ПП «Матрікс»та скріплено печатками.

На виконання вказаного договору сторонами оформлювались первинні документи, а саме: видаткова накладна від 30.03.2012 року № 514 на суму 850700,00 грн., в т.ч. ПДВ 141783,33 грн. (а.с. 28); податкова накладна від 30.03.2012 року № 149 на суму 850700,00 грн., в т.ч. ПДВ 141783,33 грн. (а.с. 27).

Відповідно до вказаного договору ПП «Матрікс»31.03.2012 року доставила власним (або найнятим) автотранспортом до с. Максим Козелецького району 160 тон нітроамофоски і розвантажила її на склад, який належить СВК «Мрія»(а.с. 91-92,105,106,107,108,109).

Після розвантаження директор поставив печатку ТОВ «Зерно-злато» на екземплярі видаткової накладної, який належав продавцю, зробив напис: «Отримав», та розписався. Після цього, згідно з умовами договору, вантаж перейшов у власність ТОВ «Зерно-Злато»та в подальшому був використаний у виробництві (внесений у грунт при посіві зернових та олійних культур).

В бухгалтерському обліку господарська операція з поставки нітроамофоски ТОВ «Зерно-злато»була відображена в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 209 за березень 2012 р. (а.с. 102).

Сума податку на додану вартість в розмірі 141783,33 грн. по зазначеній податковій накладній ТОВ «Зерно-злато»включено до податкового кредиту відповідного періоду, що відображено в податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вищезазначене добриво (нітроамофоска) ТОВ «Зерно-злато» використало безпосередньо у виробництві підприємства, а саме при вирощуванні врожаю.

Так, в листі про надання інформації Головного управління статистики у Чернігівській області від 04.09.2012 року № 46/02-2-08 зазначено, що згідно державного статистичного спостереження ф.№4-сг (річна) «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року»по ТОВ «Зерно-злато»посівні площі склали: всього 615 га, в т.ч. пшениця яра-250 га, ячмінь-55 га, соняшник на зерно-310 га (а.с. 100).

Також використання добрива (нітроамофоски) в господарській діяльності ТОВ «Зерно-злато»підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 209 за березень 2012 р. та квітень 2012 року, а також актом списання № СпТ-004.04 від 03.04.2012 року (а.с. 102,103,104).

Отже, правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент вчинення правочину підприємство-контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податків, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДПС України (http://sts.gov.ua/): ПП «Матрікс», код ЄДРПОУ - 31989368, індивідуальний податковий номер - 319893626530, номер свідоцтва платника ПДВ- 35603574, дата анулювання свідоцтво - 13.07.2012 року

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ПП «Матрікс»податковий орган посилається на акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 21.06.2012 року № 1463/22-222-31989368 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Матрікс»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за березень-квітень 2012 року, відповідно до якого встановлено відсутність у ПП «Матрікс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод, відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, не встановлено фактичне місцезнаходження ПП «Матрікс» (а.с. 71-79).

Проте, такі посилання не приймаються до уваги, оскільки вищевказані обставини не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарських операцій. В матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Зерно-злато»з ПП «Матрікс».

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковою накладною. Податкова накладна відповідає вимогам Податкового кодексу України та відображає зміст господарської операцій, в результаті якої вона складена (а.с. 27).

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце, службовою чи іншою особою підприємства контрагента. Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаній податковій накладній.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 141783,00 грн. є безпідставним.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем товару, невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Собків Я.М.