Постанова

від 14.11.2012 по справі 5011-51/12178-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-51/12178-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Бишивець О.В., дов. від 17.09.12,

від відповідача Бірова Н.М., дов. від 12.10.12,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арле"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.12 (дата підписання - 08.10.12)

у справі №5011-51/12178-2012 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арле"

про стягнення 243420,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий замок" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арле" (далі - відповідач) про стягнення 243420,32 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 220052,23 грн. заборгованості та 4401,04 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.12 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав відповідачу належним чином оформлені видаткові накладні, тому у позивача не виникло обов'язку оплатити поставлений товар.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.12 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.12 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 14.11.12. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75.

12.11.12 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

14.11.12 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.12 скасувати.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.09 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №8 (далі - договір), відповідно до якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товари у відповідності до умов договору та укладених сторонами змін і доповнень до договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору право власності на товару переходить від позивача до відповідача з моменту підписання представниками сторін накладної, яка підтверджує момент передачі товару.

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що зобов'язання сторін з поставки товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення відповідача. Асортимент і вартість товару, що підлягає поставці, відображаються сторонами у накладних на товар.

Згідно з п. 3.3 договору оплата поставленого товару здійснюється у гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих при поставці накладних, підписаних повноважними представниками постачальника та покупця, кожен 21 день після його реалізації.

Відповідно до п. 3.4 договору датою приймання товару вважається дата підписання відповідної накладної повноважним представником відповідача. Днем здійснення платежу вважається день, в якому сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку позивача і відповідача.

Згідно з п. 3.5 договору підставою для оплати поставленого за договором товару є передача відповідачу оформлених у встановленому діючим законодавством порядку товарної накладної і податкової накладної. При відсутності одного із вказаних документів, включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар відповідачем не проводиться до усунення позивачем такого порушення.

Пунктами 7.1, 7.2 договору передбачено, що представники сторін, які здійснюють передачу і приймання товару, що постачається за договором, до виконання відповідної операції, зобов'язані надати контрагенту оригінал довіреності, що дає право відповідній особі здійснювати операцію. Передача товару позивачем і його приймання відповідачем по найменуванню, кількості і ціні здійснюється на підставі товарної накладної і тільки у відповідності з погодженим сторонами замовленням. Відповідач приймає товар в асортименті, кількості і по цінах, зазначених у погодженому сторонами замовленні.

У пункті 7.4 договору зазначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент підписання повноважною особою відповідача товарної накладної.

Згідно з п. 12.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року - 31.12.2009 р.

При цьому, пунктом 12.4 договору передбачено, що закінчення терміну дії договору чи його розірвання не звільняє сторін від виконання зобов'язань, що були прийняті по ньому.

За твердженням позивача він поставив відповідачу товар на 349941,23 грн., проте згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що у період з 23.02.09 по 16.10.09 відповідачу поставлено продукцію на 325968,93 грн.

Факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними підтверджується підписом уповноваженої особи у графі «Отримав(ла)» та відтиском печатки ТОВ "Арле".

Як свідчать банківські виписки з рахунку позивача відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 105916,70 грн.

27.08.12 позивач направив на адресу відповідача вимогу №27-1/08 про надання інформації щодо обсягів реалізації поставленого товару та здійснення оплати за договором поставки, а також просив сплатити заборгованість за поставлений товар.

Відповідач відповіді на вимогу не надіслав, суму боргу не сплатив, належних доказів на спростування позовних вимог суду не надав, тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 220052,23 грн. боргу за поставлений товар.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки позивач надав неналежним чином оформлені видаткові накладні (в яких посилання на договори від 27.08.09 №РН/бг-0004 та від 03.03.09 №РН/-000016), то момент виконання зобов'язання по оплаті товару у нього не настав, судом апеляційної інстанції відхиляються.

В матеріалах справи є письмові пояснення позивача, в яких зазначено про технічну описку при оформленні видаткових накладних. Між сторонами не існує інших договорів поставки крім договору від 20.02.09 №8, що не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи відсутні письмові звернення відповідача до позивача з проханням виправити описки у накладних за 2009 рік, натомість відповідач прийняв товар без зауважень та здійснив часткову оплату поставлених фруктів та овочів.

Посилання відповідача на неможливість розрахуватись з позивачем в зв'язку з тим, що товар ще не реалізовано, і у ТОВ "Арена-Центр" є заборгованість перед відповідачем за поставлені фрукти та овочі, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на наступне.

З видаткових накладних вбачається, що предметом поставки були овочі та фрукти, тобто продукти харчування з обмеженим терміном придатності, тому дії відповідача полягали у реалізації товару до закінчення такого терміну та надання відповідних звітів позивачеві щодо факту такої реалізації.

Оскільки відповідач стверджує про існування перед ним заборгованості у ТОВ "Арена-Центр", то колегія суддів робить висновок, що товар було реалізовано, проте факт заборгованості третьої особи перед відповідачем не може бути підставою для відтермінування чи звільнення відповідача від обов'язку виконання п.3.3 договору та оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арле" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.12 у справі №5011-51/12178-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-51/12178-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.