Рішення

від 09.01.2009 по справі 44/252пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/252пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.01.09 р.                                                                                                       Справа № 44/252пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „ЕНЕРГІЯ” (представник Расаднікова Ю.В., довіреність № 1 від 08.01.09 року), до Донецької міської ради (представник Снегірьов О.М., довіреність № 01/13-6427 від 06.11.08 року), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Інспекції Державного архітектурного контролю в Донецькій області (представник Сімунін Д.С., довіреність № 05/784 від 21.10.08 року), про визнання права власності на об'єкти нерухомості, розташовані в Петровському районі міста Донецька по вулиці Прогресивній 13, зокрема:

ь          будівлю офісу літ.А-1 з тамбуром літ.а1, загальною площею 131,1 м2;

ь          будівлю складу готової продукції літ.Б-1, загальною площею 800,1 м2;

ь          будівлю цеху № 1 літ.В-1, загальною площею 493,8 м2;

ь          будівлю цеху № 2 літ.Г-1, загальною площею 184,2 м2;

ь          будівлю цеху № 2 літ.Д-1, загальною площею 229,9 м2;

ь          будівлю прибудови цеху № 2 літ.Г1-1, загальною площею 178,8 м2;

ь          будівлю прохідної літ.Е-1 з тамбуром літ.е3, загальною площею 56,9 м2;

ь          будівлю АБК літ.Ж-1 з тамбурами літ.ж1 та ж2, загальною площею 308,1 м2;

ь          будівлю господарського складу літ.З-1, загальною площею 380,9 м2;

ь          будівлю гаражу літ.И-1, загальною площею 443,1 м2;

ь          будівлю побутового корпусу літ.И1-1, загальною площею 197,8 м2;

ь          резервуар літ.К;

ь          резервуар протипожежний літ.М;

ь          вбиральня літ.Н;

ь          трансформаторний кіоск літ.О;

ь          навіс літ.С;

ь          котельня літ.П;

ь          навіс літ.Р;

ь          сарай літ.Т;

ь          навіс літ.У;

ь          відкрита асфальтова площадка – І-ІІІ;

ь          огорожі № 1-4;

ь          підкранові шляхи, залізничний тупик, автомобільний шлях, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „ЕНЕРГІЯ” (далі – Підприємство) звернулося до суду з позовом до Донецької міської ради (далі – Комітет) про визнання права власності Підприємства на нерухоме майно, розташоване в місті Донецьку, по вулиці Прогресивній 13 – будівлю офісу літ.А-1 з тамбуром літ.а1, загальною площею 131,1 м2; будівлю складу готової продукції літ.Б-1, загальною площею 800,1 м2; будівлю цеху № 1 літ.В-1, загальною площею 493,8 м2; будівлю цеху № 2 літ.Г-1, загальною площею 184,2 м2; будівлю цеху № 2 літ.Д-1, загальною площею 229,9 м2; будівлю прибудови цеху № 2 літ.Г1-1, загальною площею 178,8 м2; будівлю прохідної літ.Е-1 з тамбуром літ.е3, загальною площею 56,9 м2; будівлю АБК літ.Ж-1 з тамбурами літ.ж1 та ж2, загальною площею 308,1 м2; будівлю господарського складу літ.З-1, загальною площею 380,9 м2; будівлю гаражу літ.И-1, загальною площею 443,1 м2; будівлю побутового корпусу літ.И1-1, загальною площею 197,8 м2; резервуар літ.К; резервуар протипожежний літ.М; вбиральня літ.Н; трансформаторний кіоск літ.О; навіс літ.С; котельня літ.П; навіс літ.Р; сарай літ.Т; навіс літ.У; відкрита асфальтова площадка – І-ІІІ; огорожі № 1-4; підкранові шляхи, залізничний тупик та автомобільний шлях (далі – Будівлі).

Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності Радою та органами державної реєстрації, з огляду на самовільність реконструкції та спорудження Будівель. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Будівлі вже закінчені будівництвом, причому будівництво виконане з дотриманням будівельних норм та правил, а на земельну ділянку, на якій розташовано вказану нерухомість, позивач має речові права згідно договору оренди.

Представник Підприємства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник Ради в судовому засіданні усно заперечив проти позову, зазначивши, що позивач провадив будівництво спірної нерухомості з відхиленнями від дозвільних документів на спорудження, без введення у експлуатацію тощо.

Представник залученої в порядку статті 27 ГПК України третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Інспекції Державного архітектурного контролю в Донецькій області усно підтвердив, що процедура спорудження Будівель відповідає приписам будівельних норм та правил, наразі позивачем споруджено дві прибудови площею по 4 м2 кожна (не передбачені проектом будівництва), що є відхиленням від затвердженого проекту.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Господарським судом Донецької області на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема, рішеннями господарського суду Донецької області від 12.12.06 року у справах №№ 6/345пн та 6/346пн встановлено факт наявності у Підприємства права власності на нерухомість по вулиці Прогресивній 13 в місті Донецьку – будівлю нарядної літ.А-1, загальною площею 125,0 м2; будівлю складу устаткування літ.Б-1, загальною площею 800,1 м2; будівлю складу устаткування літ.В-1, загальною площею 493,8 м2; будівлю теслярної майстерні літ.Г-1, загальною площею 189,1 м2; будівлю теслярної майстерні літ.Д-1, загальною площею 229,9 м2; будівлю прохідної літ.Е-1, загальною площею 46,9 м2; будівлю складу літ.З-1, загальною площею 380,9 м2; будівлю побутового приміщення літ.Ж-1, загальною площею 298,3 м2; будівлю гаражу літ.И-1, загальною площею 431,4 м2; будівлю нарядної літ.И1-1, загальною площею 197,8 м2 з господарськими спорудами (далі – Споруди), які придбано згідно договорів купівлі-продажу.

Означені судові рішення набрали законної сили 23.12.06 року, тому встановлені ними факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 44/252пн в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 44/252пн факти, викладені у судових рішеннях у справах №№ 6/345пн та 6/346пн – в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судових рішень у справах №№ 6/345пн та 6/346пн.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що Підприємству належить право власності на Споруди – причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин та фактів.

Виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України – Підприємство є добросовісним набувачем та власником Споруд, отриманих на підставах, що передбачені договором та не заборонені законом.

Підприємству згідно договору оренди земельної ділянки № 6567 від 02.11.07 року виконавчий комітет Ради передав у строкове оплатне користування земельну ділянку площею 2,6731 га з кадастровим номером 1410138000:00:033:0006 для розміщення та експлуатації Споруд.

Позивач в перебігу власної господарської діяльності здійснив реконструкцію та добудову Споруд, утворивши новий майновий об'єкт – Будівлі, на земельній ділянці, виділеній під означені цілі. Ідентифікація цього об'єкту нерухомості, а також факт самочинної реконструкції та будівництва Підприємством Будівель визначені низкою наданих позивачем документів, у тому числі оцінювальними актами, витягами з технічних паспортів № 5/11899 тощо.

Робочий проект будівництва Будівель був погоджений з відповідними державними органами – Донецькою обласною службою Української державної інвестиційної експертизи, Донецьким експертно-технічним центром Держнаглядохоронпраці, Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, Державною екологічною експертизою, Державною санітарно-епідеміологічною службою, територіальним управлінням Донецької інспекції з енергозбереження по Донецькій області, Головним управлінням містобудування та архітектури Донецької області тощо.   

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Будівлям, оскільки за матеріалами справи цей майновий об'єкт розташований на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення.

Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України, право власності на самочинно реконструйовані та споруджені Будівлі може бути визнано судом за умови надання Підприємству земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб. Оскільки виконавчий комітет Ради надав Підприємству право на тимчасове оплатне користування землею під Будівлями, суду не надано жодних доказів порушень Підприємством прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, а також з огляду на те, що Інспекцією Державного архітектурного контролю в Донецькій області підтверджено, що споруджені Будівлі відповідають нормам будівельних норм та правил, суд вважає, що у Підприємства виникло право власності на Будівлі з моменту завершення їх реконструкції та спорудження.  

Виходячи зі змісту норм статті 66 ГК України – Підприємство стало добросовісним набувачем та власником Будівель, споруджених та реконструйованих позивачем на відповідній земельній ділянці.

У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Рада не визнає право власності Підприємства на Будівлі, вважаючи їх самочинно збудованими, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у позивача права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є окремі відхилення позивача від приписів дозвільних документів на спорудження та реконструкцію Будівель, а також протиправне невизнання відповідачем права власності Підприємства на цю нерухомість.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведенні дій щодо повного дотримання вимог відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.

На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 202, 204, 328, 331, 376, 392, 525-526, 759-786 ЦК України, ст.66 та 283-292 ГК України, ст.ст.1, 2, 22,  27, 33, 34-36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                 ВИРІШИВ:

Задовольнити позов у повному обсязі.

Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „ЕНЕРГІЯ” на об'єкти нерухомості, розташовані в Петровському районі міста Донецька по вулиці Прогресивній 13, зокрема:

ь          будівлю офісу літ.А-1 з тамбуром літ.а1, загальною площею 131,1 м2;

ь          будівлю складу готової продукції літ.Б-1, загальною площею 800,1 м2;

ь          будівлю цеху № 1 літ.В-1, загальною площею 493,8 м2;

ь          будівлю цеху № 2 літ.Г-1, загальною площею 184,2 м2;

ь          будівлю цеху № 2 літ.Д-1, загальною площею 229,9 м2;

ь          будівлю прибудови цеху № 2 літ.Г1-1, загальною площею 178,8 м2;

ь          будівлю прохідної літ.Е-1 з тамбуром літ.е3, загальною площею 56,9 м2;

ь          будівлю АБК літ.Ж-1 з тамбурами літ.ж1 та ж2, загальною площею 308,1 м2;

ь          будівлю господарського складу літ.З-1, загальною площею 380,9 м2;

ь          будівлю гаражу літ.И-1, загальною площею 443,1 м2;

ь          будівлю побутового корпусу літ.И1-1, загальною площею 197,8 м2;

ь          резервуар літ.К;

ь          резервуар протипожежний літ.М;

ь          вбиральня літ.Н;

ь          трансформаторний кіоск літ.О;

ь          навіс літ.С;

ь          котельня літ.П;

ь          навіс літ.Р;

ь          сарай літ.Т;

ь          навіс літ.У;

ь          відкрита асфальтова площадка – І-ІІІ;

ь          огорожі № 1-4;

ь          підкранові шляхи, залізничний тупик, автомобільний шлях.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Мєзєнцев Є.І.                               

Надруковано у 4 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –третій особі

4 –господарському суду Донецької області