Рішення

від 16.09.2009 по справі 44/252пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/252пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.09.09 р.                                                                                     Справа № 44/252пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (представник Какоркін М.С., довіреність від 18.12.08 року) в особі поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (представник Тарасенко В.С., довіреність від 22.06.09 року) в особі Ленінського відділення № 6111 міста Донецька відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про:

ь          розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 75 від 15.12.98 року;

ь          зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення площею 23 м2, розташоване в місті Донецьку по вулиці Заводській 214, –   

                                                   ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Донецької дирекції (далі – Підприємство) 31.07.09 року звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Ленінського відділення № 6111 міста Донецька (далі – Орендар) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 75 від 15.12.98 року (далі – Договір), а також про звільнення відповідачем займаного на підставі Договору приміщення площею 23 м2, розташованого в місті Донецьку по вулиці Заводській 214 (далі – Приміщення). Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на ухиленні відповідача від підписання додаткових угод до Договору, якими збільшується розмір орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти позову, вказуючи на законність Договору та пролонгацію його дії.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки наймодавця Підприємства та Орендаря, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомого майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України і статей 283-292 ГК України.

Таким чином, в силу статті 759 ЦК України, статті 283 ГК України, а також розділів 1-2 та 7 Договору, Підприємство зобов'язалося надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування Приміщення строком на один рік.

Зокрема, умовами пункту 7.1 Договору передбачено строк дії Договору з 01.01.99 року до 31.12.00 року. У разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов – зазначена угода в силу пункту 7.5 Договору, статті 764 ЦК України та статті 284 ГК України вважається продовженою на тих самих умовах й на той самий строк, що визначені Договором.

Договір за висновком суду автоматично пролонгувався декілька разів на один рік до 31.12.08 року включно.

Водночас, відповідач після закінчення строку дії Договору (у визначений пунктом 7.5 Договору період) 06.01.09 року надіслав поштою Підприємству лист № 6, в якому зазначалося про неможливість пролонгації Договору. Орендар підтвердив факт надіслання зазначеного листа вхідним штампом Підприємства № 1772 від 14.01.09 року. Окрім того, 17.12.08 року на адресу Орендаря наймодавець також надсилав лист № 01/2-1772 зі змістом, аналогічним листу № 6 від 06.01.09 року – щодо відмови у продовженні строку дії Договору.

З огляду на наведене, суд вважає, що з 01.01.09 року строк дії Договору – припинився в силу частини 1 статті 763 ЦК України, оскільки правило автоматичної пролонгації Договору, передбачене статтею 764 ЦК України та пунктом 7.5 Договору, в цій ситуації не є застосовним. Нормами статті 785 ЦК України передбачено обов'язок Орендаря після припинення дії Договору повернути наймодавцеві Приміщення у стані, в якому Приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу. Водночас, відповідачем на час винесення рішення суду не надано суду доказів повернення орендованого майна, з огляду на що суд вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити Приміщення шляхом виселення – цілком обґрунтованими з правової та доказової точки зору.

Зміст додаткової угоди до Договору № 3 від 01.07.09 року про визначення розміру орендної плати за певний період – судом до уваги не береться, оскільки вказана додаткова угода укладена поза межами строку дії самого Договору.

Разом з тим, вимоги Підприємства про розірвання Договору – не можуть бути задоволені з огляду на те, що на момент звернення позивача до суду з означеними вимогами Договір вже припинив свою дію, тому юридичний факт його існування не міг порушувати права та охоронювані законом інтереси Підприємства. Таким чином, в силу статті 1 ГПК України, суд вважає, що станом на 31.07.09 року правовий інтерес Підприємства щодо розірвання Договору не міг існувати через закінчення 01.01.09 року строку дії вказаного правочину, у зв'язку з чим у задоволенні вимог про розірвання Договору слід відмовити.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів майнового найму (оренди). Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За правилами пункту Б частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, позивача мав сплатити 85 грн. державного мита по вимогах щодо розірвання Договору та звільнення Приміщення. Загальна сума державного мита, яке сплатив Орендодавець у справі № 44/252пн, становить 102 грн., тобто позивачем сплачено на 17 грн. державного мита більше, ніж вимагає закон, що тягне за собою повернення вказаної суми.

На підставі ст.ст.11, 204, 382, 392, 397, 525, 759-786 ЦК України, ст.ст.283-292 ГК України, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                    ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Ленінського відділення № 6111 міста Донецька відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення площею 23 м2, розташоване в місті Донецьку по вулиці Заводській 214.

В решті позовних вимог – відмовити.

Зобов'язати Ленінське відділення № 6111 міста Донецька відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звільнити займане приміщення площею 23 м2, розташоване в місті Донецьку по вулиці Заводській 214.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відшкодування сплаченого державного мита 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 156,25 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайво сплачене державне мито у сумі 17 грн., перераховане Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» згідно платіжного доручення № 4641 від 17.07.09 року, підлягає поверненню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –господарському суду Донецької області