Постанова

від 14.11.2012 по справі 5011-23/914-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5011-23/914-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіБожок В.С. суддівКорсака В.А., Костенко Т.Ф. розглянувши касаційну скаргузакритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 у справігосподарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління" дозакритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація" простягнення 805 323,15 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаБогуш М.К. - відповідачаБілецький Д.О.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління»звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація", в якій просило стягнути з відповідача 805 323, 15 грн., з яких: 736 366, 82 грн. сума основного боргу, 21 501, 91 грн. 3 % річних, 31 663, 77 грн. інфляційних втрат та 16 000 грн. витрат на правову допомогу (з урахуванням клопотання позивача від 27.02.2012, т. 2, а. с. 1, 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.) у справі № 5011-23/914-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління»736 366 грн. 82 коп. сума основного боргу, 21501 грн. 91 коп. 3 % річних, 31663 грн. 77 коп. інфляційні втрати, 16000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 15790 грн. 65 коп. судового збору.

Прийняті у справі судові акти мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, закрите акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу - направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на те, що акти виконаних робіт та довідки про їх вартість відповідачем не підписувались.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління»(субпідрядиком; позивачем) та закритим акціонерним товариством "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація" (головним підрядником; відповідачем) 01.12.2009 укладено договір будівельного підряду № 7-3/к-09, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботи з реконструкції та реставрації на об'єкті: «Будинок-музей Т.Г. Шевченка. Реконструкція та реставрація», що знаходиться за адресою: м. Канів, Тарасова гора, Черкаська область, а відповідач прийняти та оплатити їх вартість.

Враховуючи збільшення обсягів та складу робіт, сторонами укладались додаткові угоди № 1 та № 2 до договору № 7-3/к-09 від 01.12.2009, відповідно до яких вартість робіт склала 5 007 038, 96 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору № 7-3/к-09 від 01.12.2009 позивач щомісяця на підставі фактично виконаних робіт складає акти виконаних робіт, які погоджує у замовника та передає для підписання відповідачу акти за формою №КБ-2В з усіма підтверджуючими документами та довідку за формою № КБ-3 не пізніше 20 числа звітного місяця.

Факт належного виконання робіт з реконструкції та реставрації на об'єкті: «Будинок-музей Т.Г. Шевченка»на суму 4 767 759, 83 грн. у період з грудня 2009 року по листопад 2010 року підтверджено відповідними актами виконаних робіт, які підписані відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Згідно пункту 2.7. договору відповідач щомісяця при умові перерахування коштів від замовника, на підставі актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та № КБ-3, наданих не пізніше 20 числа звітного місяця, перераховує позивачу проміжні платежі за фактично виконані роботи. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.

Пунктом 2.11. договору передбачено, що кінцеві розрахунки з позивачем за виконані роботи відповідач здійснює за умови перерахування коштів замовником протягом двадцяти календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта готовності об'єкта до експлуатації, затвердженого у встановленому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість в розмірі 736 366, 82 грн.

Отже, загальний борг станом на день розгляду справи місцевим господарським судом становив 736 366, 82 грн.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення сум основного боргу, трьох процентів річних, інфляційних втрат та витрат на правову допомогу у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановивши факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного та повного розрахунку з позивачем за виконані роботи, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 736 366, 82 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Погодившись з розрахунком позивача, попередні судові інстанції, задовольнили вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 31 663, 77 грн. та 3 % річних у розмірі 21 501, 91 грн. за період з 01.01.2011 по 01.01.2012.

Також встановивши на підставі поданих доказів фактичну оплату позивачем витрат на правову допомогу (в підтвердження сплати юридичних послуг надано договір про надання правової допомоги (надання адвокатських послуг) №03/12/11 від 03.12.2011, розрахунок її вартості, складений акт № 1 про надані юридичні послуги від 29.12.2011, квитанцію до прибуткового касового ордера, належно оформлену довіреність, виданої позивачем представникові її інтересів у суді) суди поклали на відповідача 16 000 грн. витрат на правову допомогу.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх мотивованими та обґрунтованими.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне:

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 у справі № 5011-23/914-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко