Рішення

від 14.11.2012 по справі 19/043-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2012 р. Справа № 19/043-12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської

обласної філії ПАТ «Укртелеком», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета-Шанс», м. Боярка;

про стягнення 28690,37 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Кабанець Н.М. (довіреність № 595 від 15.06.2012 р.);

Василенко К.М. (довіреність № 1561-08-1 від 14.11.2012 р.);

від відповідача: Куярова І.В. (протокол № 1 від 01.11.1992 р.);

Соловйов К.М. (довіреність № 08127 від 27.08.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком» (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета-Шанс» (далі -відповідач) про стягнення 28690,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства від 26.03.2008 р. та Договору № 1966-32 оренди нерухомого майна товариства від 16.03.2011 р. не розрахувався у встановлений строк за користування нерухомим майном та спожиті комунальні послуги за період з січня по червень 2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 24821,57 грн., на яку позивачем нараховані пеня за прострочку платежу в сумі 1975,69 грн., 3% річних у сумі 967,71 грн. та втрати від інфляції в сумі 925,40 грн.

Ухвалою від 27.07.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/043-12 та призначив її розгляд на 13.08.2012 р.

Ухвалами суду від 13.08.2012 р., від 03.09.2012 р., від 17.09.2012 р., від 26.09.2012 р., від 15.10.2012 р. розгляд справи відкладався.

В засіданні суду 05.11.2012р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 12.11.2012 р.

Під час розгляду справи представником позивача повністю підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивачем при визначенні заборгованості по орендній платі не були враховані поліпшення орендованого майна, здійснені Товариством під час користування приміщенням.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі Свідоцтвом про право власності звід 07.10.2004 р., позивачу на праві колективної власності належать нежилі приміщення, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський, м. Боярка, вул. Білогородська, 11-а.

26.03.2008 р., між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором -орендар) був укладений Договір № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства, згідно з яким орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину будинку ЦЕЗ № 9 КОФ ВАТ «Укртелеком», розташованого в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області в будинку № 11 а на вул. Білогородська, загальною площею 53,1 м2 -виробничих та адміністративних приміщень для розміщення службового кабінету страхової компанії «Омета-Шанс». Вартість майна, яке передається в оренду, визначається шляхом незалежної оцінки і становить 98600 грн. -для виробничих та адміністративних приміщень (п.п. 1.1., 1.2. договору).

У пункті 1.3. Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р. визначено, що сторони домовляються про те, що на їхні відносини не поширюється норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р., передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1. договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

На виконання умов договору, сторони підписали Акти прийому-передачі до Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р., що є Додатком № 1 до договору, та яким встановили, що дата приймання-передачі майна в користування 01.03.2008 р.

У відповідності з п. 8.8. Договір оренди № 2639-32 від 26.03.2008р. набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.03.2008 р. до 31.01.2011 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Сторонами у пунктах 3.1., 3.2., 3.4., 3.5. Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р. погоджено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1.

Договірна орендна плата за перший (базовий - жовтень) місяць оренди майна згідно з додатком № 3 становить 40,00 грн. за 1 м 2 орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) -8,00 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 48,00 грн. за 1 м 2 орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди 53,1 м 2 всієї орендованої площі становить 2548,80 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі

Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. договору.

Також, сторонами до Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р. були підписані Додатки № 2, № 3 та № 4. Так, у Додатку № 4 наведений зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується ТОВ «Омета-Шанс».

Як встановлено судом та вбачається з пояснень позивача від 24.09.2012 р. за № 1445-08-08 і його розрахунків, відповідач не здійснив оплату за користування приміщенням з урахуванням комунальних послуг, податку на землю та витрат за спожиту електроенергію за січень 2011 року, тобто за останній місяць оренди згідно Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008р., у загальній сумі 5267,52 грн.

Крім того, 16.03.2011 р. між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором -орендар) був укладений Договір № 1966-32 оренди нерухомого майна товариства, згідно з яким орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення цеху телекомунікаційних послуг № 20, розташованого в м. Боярка Київської області на вул. Білогородській, 11а, загальною площею 53,10 м 2 -виробничих та адміністративних приміщень для службового розміщення страхової компанії. Вартість майна, яке передається в оренду, визначається шляхом незалежної оцінки і становить 195000 грн. -для виробничих та адміністративних приміщень (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Також, пунктом 1.3. Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р. визначено, що сторони домовляються про те, що на їхні відносини не поширюється норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна».

Згідно п. 2.1. Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р., передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1. договору.

На виконання умов договору, сторони підписали Акти прийому-передачі до Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р., що є Додатком № 1 до договору, та яким встановили, що дата приймання-передачі майна в користування 01.02.2011 р.

У пункті 12.1. Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р. сторони визначили, що цей договір діє з 01.02.2011 р. до 30.01.2014 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.4., 3.5., 3.6. Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р., орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1.

Орендна плата за базовий (листопад 2010 р.) місяць оренди майна згідно з додатком № 3 становить 61,21 грн. за 1 м 2 орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) -12,24 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 73,45 грн. за 1 м 2 орендованої площі. Орендна плата за базовий місяць оренди 53,1 м 2 всієї орендованої площі становить 3900,00 грн. До розміру місячної орендної плати також включається сума 126,86 грн. з ПДВ (20%) -витрати, понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки (4440,00 грн. з ПДВ) пропорційно розбиті на кожний місяць оренди (35 міс.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі.

Орендар відшкодовує втрати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, уклавши договір про постачання електричної енергії з енергопостачальною організацією та проводить з нею розрахунки.

За технічне забезпечення електропостачання орендар відшкодовує витрати орендодавцю по окремому рахунку згідно з показниками лічильника орендаря.

Якщо відсутній договір з енергопостачальною організацією, орендар відшкодовує орендодавцю витрати за спожиту електроенергію і технічне забезпечення електропостачання по окремому рахунку згідно з показниками лічильника орендаря.

Також, сторонами до Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р. були підписані Додатки № 2, № 3, № 4 та № 5. Так, у Додатку № 4 встановлено зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 11а, а в Додатку № 5 -зведений розрахунок оплати за електроенергію та витрат на її передачу користувачу, технічне обслуговування електромереж і електрообладнання в м. Боярка, вул. Білогородська, 11а.

Як встановлено судом та вбачається з пояснень позивача від 24.09.2012 р. за № 1445-08-08 і його розрахунків, відповідач не здійснив оплату за користування приміщенням, згідно Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011р., з урахуванням комунальних послуг, податку на землю та витрат за спожиту електроенергію, за період з 01.02.2011 р. по 30.06.2011 р., що у загальній сумі становить 19554,05 грн.

Крім того, позивачем до справи надано рахунки-фактури, які виставлялись відповідачу для оплати за оренду майна; відшкодування витрат на передачу електроенергії; відшкодування витрат на експлуатацію, обслуговування електромереж; відшкодування витрат на утримання майна.

Під час розгляду справи відповідач факт виставлення рахунків-фактури позивачем для оплати за оренду майна та відшкодування витрат на утримання майна не заперечував.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011 р. сторони підписали акт приймання-передачі майна, згідно з яким орендар (відповідач) повернув орендодавцю (позивачу) частину приміщення загальною площею 53,10 м 2 у будинку № 11а на вул. Білгородській в м. Боярка Києво-Святошинського району, тобто фактично за згодою сторін Договір оренди № 1966-32 від 16.03.2011р. було припинено.

При цьому, у вказаному акті відповідач визнав заборгованість у сумі 31321,58 грн., яку зобов'язався сплатити до 15.12.2011 р.

Проте, заборгованість, визначену сторонами в акті приймання-передачі майна від 30.06.2011 р. відповідач сплатив частково, перерахувавши 14.12.2011 р. тільки 6500,00 грн.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі та за послуги надані позивачем по обслуговуванню та експлуатації, зданого в оренду майна, у період з січня по червень 2011 року в загальній сумі становить 24821,57 грн.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду судом спору по суті відповідач не заперечував факт користування орендованим майном, проте доказів оплати суми боргу не надав.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача відносно того, що позивачем неправильно було проведено оцінку та визначено вартість майна, що передавалось в оренду, а також не зараховано в рахунок платежів за оренду майна кошти в розмірі 34209,60 грн., витрачені на поліпшення орендованого майна з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, як вбачається з доказів, наданих відповідачем до справи, ремонт приміщення, яке перебувало в оренді, здійснювався ще у вересні 2005 року, а тому під час укладання Договору № 2639-32 від 26.03.2008 р. та Договору № 1966-32 від 16.03.2011 р. сторони не були позбавлені можливості визначити в договорах відповідні умови щодо відшкодування вартості проведених поліпшень орендованого майна. Втім, зазначена умова у вказаних договорах оренди відсутня.

Також, у разі не згоди з будь-якими умовами договорів оренди відповідач не позбавлений був права звернутись під час дії договорів з позовом до суду про внесення змін до договору в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства від 26.03.2008 р. та Договором № 1966-32 оренди нерухомого майна товариства від 16.03.2011 р., є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 24821,57 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договорами оренди, позивачем окремо по кожному договору нарахована пеня в загальній сумі 1975,69 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 8.2. Договору оренди № 2639-32 від 26.03.2008 р., за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат з договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 8.1. Договору оренди № 1966-32 від 16.03.2011 р., за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат з договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені, з урахуванням умов договорів оренди (п. 8.1.) та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та встановив, що її розмір становить 2607,67 грн. Проте, суд обмежений сумою заявлених позовних вимог, а тому задовольняє пеню в сумі 1975,69 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 967,71 грн. та втрати від інфляції в сумі 925,40 грн., розрахованих окремо по кожному договору оренди.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних, задовольняє їх в сумі 877,93 грн. -втрат від інфляції та 964,25 грн. -річних, оскільки, враховуючи умови п. 3.1. Договору № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства від 26.03.2008 р., позивачем безпідставно нараховані на суму боргу 5267,52 грн. індекс інфляції за лютий 2011 року та 3% річних за період з 01.02.2011 р. по 20.02.2011 р.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета-Шанс»(08154, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 11, код ЄДРПОУ 13732667) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ПАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, вул. П.Тичини, 6; код ЄДРПОУ 01184901) 24821 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять одну) грн. 57 коп. -боргу, 1975 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 69 коп. -пені, 877 (вісімсот сімдесят сім) грн. 93 коп. -втрат від інфляції, 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп. -3% річних, 1606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 64 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Т.П. Карпечкін