Постанова

від 28.02.2013 по справі 19/043-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа№ 19/043-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників:

від позивача: Лишко В.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Соловйов К.М. - представник за довіреністю, Куярова І.В. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омета-Шанс"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2012р.

у справі №19/043-12 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омета-Шанс"

про стягнення 28 690,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омета-Шанс" (далі-відповідач) про стягнення 24821,57 грн. - основного боргу, 1975,69 грн. - пені, 925,40 грн. - інфляційні втрати, 967,71 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства від 26.03.2008р. та Договору № 1966-32 оренди нерухомого майна товариства від 16.03.2011 р. не розрахувався у встановлений строк за користування нерухомим майном та спожиті комунальні послуги за період з січня по червень 2012 року,

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2012р. у справі №19/043-12 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омета-Шанс" 24821,57 грн. - боргу, 1975,69 грн. - пені, 877,93 грн. - втрат від інфляції, 964,25 грн. - 3% річних, 1606,64 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині вимог в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 14.11.2012р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та визнати не дійсним п.п.1.2, 1.3, 3.2 Договору № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства від 26.03.2008р. та додатку №3 до нього; п.п.1.2, 3.2 Договору № 1966-32 оренди нерухомого майна товариства від 16.03.2011р. та додаток №3 до нього, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2008р. між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений Договір № 2639-32 оренди нерухомого майна товариства (далі-Договір №2639-32), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину будинку ЦЕЗ №9 КОФ ВАТ "Укртелеком" (далі-майно), розташованого в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області в будинку № 11 а на вул. Білогородська, загальною площею 53,1 кв.м. - виробничих та адміністративних приміщень для розміщення службового кабінету страхової компанії "Омета-Шанс".

Вартість майна, яке передається в оренду, визначається шляхом незалежної оцінки і становить 98600 грн. - для виробничих та адміністративних приміщень (п.1.2 Договору №2639-32).

У пункті 1.3 Договору № 2639-32 визначено, що сторони домовляються про те, що на їхні відносини не поширюється норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

У відповідності п. 2.1 Договору № 2639-32 передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами Договору.

Так, на виконання умов Договору №2639-32, сторони підписали Акти прийому-передачі до останнього, що є Додатком №1 до нього, та яким встановили, що дата приймання-передачі майна в користування є 01.03.2008р.

Договір № 2639-32 набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.03.2008 р. до 31.01.2011 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п.8.8 Договору №2639-32).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Договору № 2639-32 сторонами погоджено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1.

Договірна орендна плата за перший (базовий - жовтень) місяць оренди майна згідно з додатком № 3 становить 40,00 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) - 8,00 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 48,00 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Орендна плата за перший місяць оренди 53,1 кв.м. всієї орендованої площі становить 2548,80 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця пропорційно орендованій площі

Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору.

Також, сторонами до Договору № 2639-32 були підписані Додатки № 2, № 3 та № 4. Так, у Додатку № 4 наведений зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується ТОВ "Омета-Шанс".

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з пояснень позивача і його розрахунків, відповідач не здійснив оплату за користування приміщенням з урахуванням комунальних послуг, податку на землю та витрат за спожиту електроенергію за січень 2011 року, тобто за останній місяць оренди згідно Договору № 2639-32, у загальній сумі 5267,52 грн.

В подальшому між сторонами був укладений Договір №1966-32 оренди нерухомого майна товариства від 16.03.2011р. (далі-Договір №1966-32), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення цеху телекомунікаційних послуг № 20, розташованого в м. Боярка Київської області на вул. Білогородській, 11а, загальною площею 53,10 кв.м. - виробничих та адміністративних приміщень для службового розміщення страхової компанії.

Вартість майна, яке передається в оренду, визначається шляхом незалежної оцінки і становить 195000 грн. - для виробничих та адміністративних приміщень (п.1.2 Договору №1966-32).

Пунктом 1.3 Договору № 1966-32 визначено, що сторони домовляються про те, що на їхні відносини не поширюється норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Згідно із п. 2.1 Договору №1966-32 передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1. Договору.

Так, на виконання умов Договору №1966-32, сторони підписали Акти прийому-передачі до останнього, що є Додатком № 1 до нього, та яким встановили, що дата приймання-передачі майна в користування є 01.02.2011р.

У пункті 12.1 Договору № 1966-32 сторони визначили, що цей договір діє з 01.02.2011 р. до 30.01.2014 р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним. Сторони домовились, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.6 Договору № 1966-32 орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку № 1.

Орендна плата за базовий (листопад 2010 р.) місяць оренди майна згідно з додатком № 3 становить 61,21 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Крім того ПДВ (20%) - 12,24 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 73,45 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Орендна плата за базовий місяць оренди 53,1 кв.м. всієї орендованої площі становить 3900,00 грн. До розміру місячної орендної плати також включається сума 126,86 грн. з ПДВ (20%) - витрати, понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки (4440,00 грн. з ПДВ) пропорційно розбиті на кожний місяць оренди (35 міс.). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі.

Орендар відшкодовує втрати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, уклавши договір про постачання електричної енергії з енергопостачальною організацією та проводить з нею розрахунки.

За технічне забезпечення електропостачання орендар відшкодовує витрати орендодавцю по окремому рахунку згідно з показниками лічильника орендаря.

Якщо відсутній договір з енергопостачальною організацією, орендар відшкодовує орендодавцю витрати за спожиту електроенергію і технічне забезпечення електропостачання по окремому рахунку згідно з показниками лічильника орендаря.

Також, сторонами до Договору №1966-32 були підписані Додатки № 2, № 3, № 4 та № 5. Так, у Додатку № 4 встановлено зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується, за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 11а, а в Додатку № 5 - зведений розрахунок оплати за електроенергію та витрат на її передачу користувачу, технічне обслуговування електромереж і електрообладнання в м. Боярка, вул. Білогородська, 11а.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з пояснень позивача і його розрахунків, відповідач не здійснив оплату за користування приміщенням, згідно Договору № 1966-32, з урахуванням комунальних послуг, податку на землю та витрат за спожиту електроенергію, за період з 01.02.2011 р. по 30.06.2011 р., що у загальній сумі становить 19554,05 грн.

Крім того, позивачем до справи надано рахунки-фактури, які виставлялись відповідачу для оплати за оренду майна; відшкодування витрат на передачу електроенергії; відшкодування витрат на експлуатацію, обслуговування електромереж; відшкодування витрат на утримання майна.

Під час розгляду справи відповідач факт виставлення рахунків-фактури позивачем для оплати за оренду майна та відшкодування витрат на утримання майна не заперечував.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011р. сторони підписали акт приймання-передачі майна, згідно з яким орендар повернув орендодавцю частину приміщення загальною площею 53,10 кв.м. у будинку № 11а на вул. Білгородській в м. Боярка Києво-Святошинського району, тобто фактично за згодою сторін Договір № 1966-32 було припинено.

При цьому, у вказаному акті відповідач визнав заборгованість у сумі 31321,58 грн., яку зобов'язався сплатити до 15.12.2011 р.

Проте, заборгованість, визначену сторонами в акті приймання-передачі майна від 30.06.2011р. відповідач сплатив частково, перерахувавши 14.12.2011 р. лише 6500,00 грн.

Таким чином, на день розгляду судом першої інстанції справи заборгованість відповідача по орендній платі та за послуги надані позивачем по обслуговуванню та експлуатації, зданого в оренду майна, у період з січня по червень 2011 року в загальній сумі становить 24821,57 грн.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідач не заперечує факт користування орендованим майном, проте відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України належних та допустимих доказів оплати суми боргу не надав.

Заперечення відповідача відносно того, що позивачем неправильно було проведено оцінку та визначено вартість майна, що передавалось в оренду, а також не зараховано в рахунок платежів за оренду майна кошти в розмірі 34209,60 грн., витрачені на поліпшення орендованого майна, судовою колегією не приймаються до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ремонт приміщення, яке перебувало в оренді, здійснювався ще у вересні 2005 року, а тому під час укладання Договору № 2639-32 та Договору № 1966-32 сторони не були позбавлені можливості визначити в договорах відповідні умови щодо відшкодування вартості проведених поліпшень орендованого майна. Втім, зазначена умова у вказаних договорах оренди відсутня.

Також, у разі не згоди з будь-якими умовами договорів оренди відповідач не позбавлений був права звернутись під час дії договорів з позовом до суду про внесення змін до договору в порядку, передбаченому ст. 188 Господарського кодексу України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 24821,57 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, колегією суддів визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 925,40 та 3% річних в розмірі 967,71 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлене вище прострочення відповідачем грошового зобов'язання, приписи вказаних правових норм та умови п.3.1 Договору №2639-32, з останнього судом першої інстанції правомірно стягнуто лише 877,93 грн. - втрат від інфляції та 964,25 грн. - 3% річних, оскільки позивачем безпідставно було нараховано на суму боргу 5267,52 грн. індекс інфляції за лютий 2011 року та 3% річних за період з 01.02.2011 р. по 20.02.2011р.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 1975,69 грн., колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 8.2 Договору № 2639-32 за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат з договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 8.1 Договору № 1966-32 за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат з договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"№ 543/965-ВР від 22.11.1996 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевстановлене та приписи вказаних правових норм, з відповідача судом першої інстанції правомірно стягнуто пеню в розмірі 1975,69 грн.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омета-Шанс" на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2012 року у справі №19/043-12 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2012 року у справі №19/043-12 залишити без змін.

3.Матеріали справи №19/043-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 05.03.2013р.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Куксов В.В.

Яковлєв М.Л.