Рішення

від 14.11.2012 по справі 5015/4864/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.12 Справа№ 5015/4864/11

За позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: позивач 1:Верховної ради України, м. Київ, позивач 2:Львівської обласної ради, м. Львів, позивач 3:Державного агентства лісових ресурсів України, м. Київ, позивач 4:Державне підприємство „Львівське лісове господарство", м. Львів-Винники, позивач 5:Кабінет Міністрів України, м. Київ, до відповідача 1:Пустомитівської районної державної адміністрації, м. Пустомити, до відповідача 2:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Шоломия, Пустомитівський р-н, Львівська обл., до відповідача 3:Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області, про:визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №9 від 13.01.2006 року „Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1; визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №379 від 06.05.2010 року „Про продаж орендованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту"; визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданий ОСОБА_1; зобов"язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 повернути постійному землекористувачу -ДП „Львівське лісове господарство земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 лісового заказника місцевого значення „Винниківський". Суддя М.М. Синчук При секретарі Пшенична В. За участю представників: прокурора:Несторенко А.А. -старший прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин (посвідч. №004102 від 14.09.12 р.), позивача 1:Не з'явився. позивача 2:Не з'явився. позивача 3:Не з'явився. позивача 4:Не з'явився. позивача 5:Березюк С.Г. -довіреність б/н від 23.02.2012 р. відповідача 1:Корилкевич П.В. -довіреність №04/15-43 від 05.01.2012 р. відповідача 2:ОСОБА_1, ОСОБА_5 -представник. відповідача 3:Не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: Верховної ради України, Львівської обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України, ДП „Львівське лісове господарство", Кабінет Міністрів України до Пустомитівської районної державної адміністрації, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Управління Держкомзему у Пустомитівському районі про визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №9 від 13.01.2006 року „Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1; визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №379 від 06.05.2010 року „Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту"; визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданий ОСОБА_1; зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 повернути постійному землекористувачу -ДП „Львівське лісове господарство земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 лісового заказника місцевого значення „Винниківський". Крім того, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, а саме накласти арешт на земельну ділянку, що належить відповідачу, та заборонити вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.

Ухвалою суду від 26.08.2011р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, витребувано від сторін докази необхідні для вирішення спору по суті, та розгляд справи призначено на 26.09.2011 року. (суддя Данко Л.С.)

Оглянувши та перевіривши матеріали подані до позовної заяви в частині, що стосується вжиття заходів до забезпечення позову, суд ухвалив, що клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

У зв'язку з обранням судді Данко Л.С. -суддею Львівського апеляційного господарського суду, проведено повторний автоматизований перерозподіл справи № 5015/4864/11 та 26.09.2011 року передано справу судді Іванчук С.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2011 р. провадження у справі №5015/4864/11 (суддя Іванчук С.В.) зупинено. Призначено комплексну будівельно-технічну та інженерно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79000, м. Львів, пл. Соборна,7).

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача - Державне підприємство "Львівське лісове господарство" (79000 м. Львів-Винники вул. Ак. Яворницького, 34 ЗКПО 20842267).

Згідно автоматизованого розподілу документообігу суду справу №5015/4864/11 передано судді Синчук М.М. для подальшого розгляду.

31.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Львівської області директором Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Курильова О.Ф. подано лист №3909 від 30.08.2012 р., згідно якого повідомлено, що 10.07.2012 р. на адресу позивача було скеровано рахунок №815 від 10.07.2012 р. для здійснення оплати за виконання експертизи. Однак, станом на 30 серпня 2012 року оплата рахунку не проведена.

Згідно супровідного листа вих.№3909 від 30.08.2012 р. Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи 5015/4864/11 повернуто до господарського суду Львівської області без виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 19.09.2012 р. справу №5015/4864/11 прийнято до розгляду, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 23.10.2012 р.

В судове засідання 23.10.2012 р. представники позивачів 1, 2, 3, 4 не з'явились, незважаючи на те, що були належним чином та завчасно повідомленні про час та місце розгляду справи судом, вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконали.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. представники відповідачів 1, 2 щодо заявлених позовних вимог заперечили в повному обсязі.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 06.11.2012 р. для надання сторонам можливості виконати вимоги попередніх ухвал суду.

В судовому засіданні 06.11.2012 р. прокурор заявлений в інтересах держави позов підтримав в повному обсязі, вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконав.

В судове засідання 06.11.2012 р. представники позивачів 1, 2, 3 повторно не з'явились, причин неприбуття в судове засідання не повідомили.

В судовому засіданні 06.11.2012 р. представники позивачів 4, 5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Надали пояснення по суті заявлених позовних вимог, вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконали. В судовому засіданні заявили про розгляд справи за наявними в справі документами.

В судовому засіданні відповідач 1, 2 щодо позову заперечили в повному обсязі, вимоги ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконали.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2012 р.

13.11.2012 р., через канцелярію господарського суду Львівської області, від представника відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 14.11.2012 р. прокурор надав письмові пояснення по справі, позов підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 14.11.2012 р. представники позивачів 1, 2, 3, 4 не з'явились, вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконали.

В судовому засіданні 14.11.2012 р. представник позивача 5 вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконав. Просить суд розглянути справу за наявними в справі документами.

В судовому засіданні 14.11.2012 р. відповідачі 1, 2 заперечили щодо заявлених позовних вимог в повному обсязі, просять суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (Том 2, а/с 21-23, 141-143)

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Виходячи з наведеного, постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин" справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Відповідно до класифікації території та об'єктів природно-заовідного фонду Української РСР, введеної в дію постановою Ради Міністрів УРСР №311 від 22.07.1983, рішенням виконкому Львівської обласної ради №495 від 09.10.1984 "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області" засновано ландшафтний заказник "Винниківський". (Том 1 а/с 90-91)

Рішенням сесії Львівської обласної ради №209 від 31.07.1997 року "Про впорядкування природно-заповідного фонду області" ландшафтний заказник перейменовано в лісовий заказник "Винниківський" і включено до природно-заповідного фонду України. Користувачем вказаної земельної ділянки, на якій розміщений вищевказаний парк, на підставі акту на право користування землею від 14.10.1960 року є Львівський лісгосп. (Том 1 а/с 92)

Відповідно до положення про лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", затвердженого 03.04.2000 року, заказник входить до природно-заповідного фонду України, загальна його площа 848 га, розташований на території Личаківського району м. Львова в кварталах №№49-71, 84-86 (до складу якого входить квартал НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3). (Том 1 а/с 94-97)

Охоронне зобов'язання зареєстровано 22.02.1999 року та землекористувачем визначено Львівський ліспаркгосп ДЛГО "Львівліс". (Том 1 а/с 39)

З Положення про лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", затвердженого у 2010 році, вбачається, що останній входить до природно-заповідного фонду України, його площа становить 848 га, розташований у Винниківському лісництві на території Пустомитівського району, в кварталах №№49-71, 84-86 ДП "Львівське лісове господарство". (Том 1 а/с 35-38)

Охоронне зобов'язання зареєстровано 22.12.2010 року в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (за № 04-05-6999).(Том 1 а/с 93)

Відповідно до охоронного зобов'язання №04-05-2976 від 16.05.2011 р. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області передано під охорону землекористувачу заповідний об'єкт -лісовий заказник місцевого значення "Винниківський", площею 848 га, розташований в Пустомитівському районі на території Винниківського лісництва, квартали №№ 49-71, 84-86. (Том 1 а/с 40)

06.08.2010 р. директор ДП "Львівське лісове господарство" звернувся до Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора та начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області з проханням провести розслідування факту самовільного захвату і будівництво на території заказника "Винниківський" (Том 1 а/с 19), оскільки дана територія держлісфонду входить в склад лісового заказника "Винниківський", який засновано рішенням Львівської обласної ради від 09.04.1984 р. №495.

Листом від 08.09.2010 р. №05-3816 заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області повідомив директора ДП "Львівський лісгосп", що в ході проведеної перевірки встановлено, що вищенаведене будівництво суперечить Закону України "Про природно-заповідний фонд" та станом на 08.08.2010 року в порядку, визначеному ст.51-54 ЗУ "Про природно-заповідний фонд" площа лісового заказника місцевого значення "Винниківський" не змінювалась. (Том 1 а/с 21)

Листом від 16.09.2010 р. №01-16/12-4087 Головне управління Держкомзему у Львівській області звернулось до прокуратури Львівської міжрайонної природоохоронної прокуратури, згідно якого Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області розглянуто звернення директора ДП "Львівське лісове господарство" щодо самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_7 на території лісового заказника "Винниківський". В ході перевірки встановлено, що земельна ділянка пл. 0,1000 га використовується гр. ОСОБА_1 для обслуговування кафе "Смерикова хата" на території лісового заказника "Винниківський". (Том 1 а/с 20)

Листом від 28.02.2011 р. №04-05-1162 начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області надав інформацію директору ДП "Львівський лісгосп" про входження кв. НОМЕР_2 вид. НОМЕР_3 Винниківького лісництва до території лісового заказника місцевого значення "Винниківський". Даний заповідний об'єкт розташований у кварталах 49-71, 84-86 Виннниківського лісництва, отже, кв. НОМЕР_2 вид. НОМЕР_3 входить до території лісового заказника "Винниківський".

02.06.2011 р. прокуратурою області порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області та Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зокрема, в ході перевірки прокуратурою встановлено, що службові особи управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області та Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, в порушення вимог ст.ст. 84, 150-151 ЗК України, 17.10.2005 р. за №531, 07.05.2010 р. за №180 та 28.10.2005 р. за №12/149 надали висновки про погодження проекту відведення земельної ділянки -ФОП ОСОБА_1, у яких не вказали даних про те, що вказана земельна ділянка розташована на території Лісового заказника місцевого значення "Винниківський" та відноситься до земель природо-заповідного фонду. 13.01.2006 р. за №9 першим заступником голови Пустомитівської РДА винесено розпорядження "Про передачу земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано її в оренду ФОП ОСОБА_1

Позивач 4, який є постійним землекористувачем, не надавав згоди на вилучення зі складу Державного лісового фонду та лісового заказника "Винниківський" спірної земельної ділянки, що розміщена в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3.

06.05.2010 р. за №379 головою Пустомитівської РДА прийнято розпорядження "Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту". (Том 1 а/с 17)

07.05.2010 р., на підставі вище вказаного розпорядження, між Пустомитівською РДА та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, на підставі якого управлінням Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області ФОП ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 р. (Том 1 а/с 14-15)

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. позов Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора до Пустомитівської РДА про скасування розпорядження №379 "Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту" залишено без розгляду.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Згідно ч. 1 п. "є" ст. 39 цього Закону до природних ресурсів загальнодержавного значення належать: природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 61 зазначеного Закону до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Згідно ст. 44 Земельного Кодексу України парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 ЗК України віднесення земель до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно п. 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Водночас, відповідно до п. "а" ст. 21, ст. 155 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з п. "ґ" ст. 6 ЗК України до повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить, зокрема, погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель, а згідно п. "а" ст. 13 цього Кодексу до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 150 ЗК України встановлено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду та їх вилучення для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті, а саме, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Статтею 149 ЗК України визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України , оскільки Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.8. Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Окрім цього, відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин", порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок (стаття 21 ЗК України).

Виходячи зі змісту ст. 47, п.п. "г" п. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під об'єктами природно-заповідного фонду , історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом. Вилучення земельних ділянок природоохоронного призначення здійснює виключно Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Щодо заяви відповідача 2 про застосування строку позовної давності, суд виходив з наступного.

Відповідно до с. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Виходячи зі змісту ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено в судовому засіданні, спірні розпорядження №379 „Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту" прийнято Пустомитівською РДА - 06.05.2010 року, договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 - 07.05.2010 року ; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724, виданий ОСОБА_1 19.05.2010 року. Таким чином, загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України стороною не пропущено.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №9 від 13.01.2006 року „Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", судом встановлено, що про вказане розпорядження позивачу стало відомо у 2010 році після отримання повідомлення надісланого державною екологічною інспекцією у Львівській області листом від 08.09.2010 р. №05-3816. (Том 1 а/с 21)

Крім того, спірні розпорядження Пустомитівської РДА у 2010 році опротестовувались прокурором, а також позовні вимоги про визнання їх незаконними та скасування, після відхилення протестів прокурора, були предметом судового розгляду у Львівському окружному адміністративному суді за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора. Ухвалою суду від 18.10.2011 р. позов залишено без розгляду.

Щодо заяви відповідача 2 про залишення позову без розгляду, суд виходив з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи, в судовому засіданні 14.11.2012 р. прокурор та представник позивача 5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вимог ухвали суду від 19.09.2012 р. не виконали. В судовому засіданні заявили про розгляд справи за наявними в справі документами.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Таким чином, суд відхиляє заяву відповідача 2 про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог та про залишення позову без розгляду.

Суд проаналізувавши подані сторонами докази, в межах заявлених вимог, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про: 1) визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №9 від 13.01.2006 року „Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1; 2) визнання недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №379 від 06.05.2010 року „Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту"; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1; 4) визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданий ОСОБА_1; 5) зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 повернути постійному землекористувачу -ДП „Львівське лісове господарство земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 лісового заказника місцевого значення „Винниківський", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями статтями 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №9 від 13.01.2006 року „Про передачу земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1 для розміщення кафе на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту", відповідно до якого з користування Львівського держлісгоспу Винниківського лісництва вилучено земельну ділянку площею 0,1 га та передано в оренду фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1

3. Визнати недійсним розпорядження Пустомитівської РДА №379 від 06.05.2010 року „Про продаж орендованої земельної ділянки несільськогосподарського призначення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 на території Давидівської сільської ради за межами населеного пункту".

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 07.05.2010 року, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1

5. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 677724 від 19.05.2010 року, виданий ОСОБА_1

6. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 повернути постійному землекористувачу -ДП „Львівське лісове господарство земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану в кварталі НОМЕР_2 виділ НОМЕР_3 лісового заказника місцевого значення „Винниківський".

7. Стягнути з Пустомитівської районної державної адміністрації (адреса: вулиця Грушевського, буд. 35, м. Пустомити, Львівська область, Пустомитівський район, 81100; ідентифікаційний код 22420292 ) в дохід державного бюджету України 28,33 грн. державного мита.

8. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: с. Шоломия, Львівська область, Пустомитівський район, 81158; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету України 28,33 грн. державного мита.

9. Стягнути з Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області адреса: м. Пустомити, Львівська область, Пустомитівський район, 81100; ідентифікаційний код 22419805 ) в дохід державного бюджету України 28,33 грн. державного мита.

10. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.