ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем
України
16.12.2008 р.
справа №31/9пн
Донецький апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Волкова Р.В.
суддів
Запорощенка М.Д. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_2. - довір. № 5347 від
08.11.2008р.,
від відповідача:
Літовченко В.М. - директор,
протокол б/н від 14.09.2006р. Синявська О.С. - довір. № 2-172 від
07.11.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1, м. Дзержинськ Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
12.09.2008 року
по справі
№ 31/9пн (Кододова О.В.)
за позовом
ОСОБА_1, м. Дзержинськ Донецької
області
до
товариства з обмеженою
відповідальністю "Ринок", м. Дзержинськ Донецької області
про
стягнення на підставі права
спадщини долі майна товариства у розмірі 250 000,00 грн.
В С Т А Н О В
И В:
Рішенням господарського суду
Донецької області по справі № 31/9пн від 12.09.2008р. частково задоволено
позов ОСОБА_1, м. Дзержинськ до
товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок”, м. Дзержинськ про стягнення з
відповідача належної на підставі права спадщини долі майна ТОВ у розмірі 250
000,00 грн.
Вказаним рішенням суду стягнуто з
Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок” на користь ОСОБА_1 належну на
підставі права спадщини долю майна ТОВ у розмірі 73066,40 грн.
У іншій частині позовних вимог
відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду
першої інстанції, позивач по справі ОСОБА_1звернулась до Донецького
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд
скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд. В
обгрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення місцевим господарським судом норм
процесуального права, а саме: призначення судом експертизи без участі позивача,
неповідомлення останнього про продовження строку розгляду справи, неповне з'ясування всіх обставин, що мають
значення для вирішення спору, прийняття судом рішення по справі за відсутності
позивача чи його представника. Порушення
судом першої інстанції норм процесуального права, за ствердженням скаржника,
призвело до прийняття неправильного рішення та є підставою для його
скасування.
В доповненнях до апеляційної скарги
позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми
матеріального та процесуального права. Як на підставу своїх стверджень заявник
посилається на те, що господарським судом не перевірено повноваження учасників
зборів; не з'ясовано чи обгрунтовано відмовлено позивачу в прийнятті до складу
учасників Товариства. Крім того, на думку скаржника, вартість майна, яке
підлягає виплаті спадкоємиці необхідно розраховувати станом на 04.07.2007р.,
тобто на момент звернення позивачки з заявою до Товариства, а не станом на
06.09.2007р. на момент смерті учасника Товариства.
В додаткових поясненнях до
апеляційної скарги позивач посилається на внесення змін до статуту після смерті
ОСОБА_3., перерозподіл часток у статутному фонді. Крім того, вказує на подачу
04.07.2007р. ним заяви про прийняття спадкоємця ОСОБА_1до складу засновників
товариства. Проте, 05.07.2007р. загальними зборами товариства прийнято
рішення про відмову позивачу у прийнятті
до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок"
та про виплату ОСОБА_1. 20% вартості
майна товариства. За ствердженням позивача, на момент прийняття рішення
загальних зборів 05.07.2007р. діяв Статут товариства в редакції від
01.11.2006р. з розміром статутного фонду
1448300 грн., а тому розрахунок суми майна, що підлягає виплаті спадкоємцю має
бути здійснено саме з урахуванням розміру статутного фонду на момент прийняття
рішення загальних зборів, тобто 289660,00 грн. Скаржник просить скасувати
рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у відзиві на додаткові
пояснення вимоги скаржника не визнав. Рішення суду вважає законним та
обгрунтованим, а вимоги скаржника такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 101
Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не
зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1
Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового
процесу за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи
заявника скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою
відповідальністю „Ринок”, м. Дзержинськ зареєстровано розпорядженням голови
Дзержинської міської ради № 163р. від
21.06.2004р.
Згідно п.6 Статуту (т.1 а.с.
28) учасниками Товариства були:
ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_3.
Учаснику товариства ОСОБА_3.
належала частка у статутному фонді в
розмірі 4100,00 грн., що складає 20 % статутного фонду (п.6 Статуту).
Як вбачається зі свідоцтва про
смерть, (т.1 а.с.11) учасник Товариства ОСОБА_3
помер ІНФОРМАЦІЯ_1року.
Відповідно до ч.5 ст. 147
Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою
відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника
юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено,
що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Розрахунки із спадкоємцями
(правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються на
підставі положень статті 148 цього
Кодексу, згідно якої порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що
пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її
виплати встановлюються статутом і законом.
Частиною ч.22 Статуту товариства з
обмеженою відповідальністю „Ринок” передбачено, що учасник Товариства, який
виходить з Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну
його частці в статутному капіталі Товариства, зафіксовану на день прийняття
зборами Учасників Товариства про його вихід з Товариства.
Розрахунки з Учасником Товариства,
що виходить, а також зі спадкоємцем (правонаступником) Учасника, які не
прийняті до членів Товариства, здійснюються по завершенні поточного фінансового
року, але не пізніше календарного року зі дня заяви про вихід, або подачу
свідоцтва про спадщину, або документів про правонаступництво.
Відповідно до ст. 55 Закону України
„Про господарські товариства” при реорганізації юридичної особи, учасника
товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,
правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника
(спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові
товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у
грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або
ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день
реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір
статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.
Згідно доданого до матеріалів
справи свідоцтва про право на спадщину
за заповітом, виданого 19.03.2007р.
дружина померлого учасника Товариства
громадянка ОСОБА_1 є спадкоємцем
частки долі у статутному фонді ТОВ "Ринок", яка становить 20% та у грошовому еквіваленті становить 4100грн.
04.07.2007 року спадкоємиця
померлого учасника ОСОБА_1. звернулась до ТОВ “Ринок” із заявою про прийняття
її в якості учасника товариства замість померлого чоловіка на підставі
свідоцтва на право на спадщину за заповітом.
Як вбачається із протоколу, на
загальних зборах ТОВ “Ринок”, проведених 05.07.2007р., вирішено відмовити
спадкоємиці ОСОБА_1. у прийнятті до складу учасників замість померлого чоловіка
та прийнято рішення про виплату їй належної частки 20% вартості майна ТОВ
"Ринок", яка на день смерті ОСОБА_3. складає 73066,00 грн.
Спадкоємиця ОСОБА_1. з розміром
вартості майна в сумі 73066,00 грн. не
погодилась та звернулась до господарського суду Донецької області за захистом
своїх порушених прав.
За ствердженням позивача (з
урахуванням уточнень позовних вимог)
стягненню з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" підлягає 250 000,00 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного
кодексу України кожна особа має право на
захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним
засадам цивільного законодавства.
При цьому, ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України обов'язок доказування покладає на сторони у
справі. Згідно вказаної норми, кожна із
сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 Господарського
процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює
наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення
господарського спору.
Як вбачається з наданого
відповідачем балансу, складеного станом на день смерті ОСОБА_3., тобто на
ІНФОРМАЦІЯ_1., вартість майна
Товариства складає 365332,00 грн.,
відповідно частка померлого у вартості майна Товариства - 73066,40 грн.
У зв'язку з тим, що сторони не
дійшли згоди щодо розміру визначення частки позивача у Товаристві станом на
момент виходу, місцевим господарським судом в порядку ст. 41 Господарського
процесуального кодексу України було призначено судову економічно-бухгалтерську
експертизу (ухвала господарського суду Донецької області по справі № 31/0пн від
10.07.2008р.)
Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи
№3741/25/4074/24 від 05 серпня 2008 року
чиста вартість активів товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" станом на ІНФОРМАЦІЯ_1. складає 365332,00
грн. Частка ОСОБА_1. (20%) у майні Товариства
у грошовому виразі станом на
ІНФОРМАЦІЯ_1. складає 73066,40 грн.
Разом з тим, позивачем на підтвердження
своїх позовних вимог стосовно суми частки вартості активів не надано жодного
доказу. Матеріали справи не містять будь-яких
документів, які б давали підстави стверджувати, що позивачу належить до
виплати сума за розміром більша ніж та, що визначена в
балансі.
За таких обставин, місцевий
господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову
та про стягнення з відповідача належної
на підставі права спадщини долі майна Товариства у розмірі 73066,40 грн.
Ствердження заявника апеляційної
скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не підтверджені матеріалами справи.
Позивач в апеляційній скарзі як на
підставу для скасування рішення суду
посилається на прийняття оскаржуваного процесуального документу за відсутності
позивача, що позбавило його можливості захищати свої права.
Відповідно до ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 того ж кодексу
передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких
господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи
відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються зокрема, такими засобами: письмовими і речовими
доказами, висновками судових експертів.
Разом з тим, як свідчать матеріали
справи, провадження по справі за № 31/9пн тривало понад два місяці, представник позивача неодноразово приймав
участь у судових засіданнях (20.05.2008р., 10.07.2008р.), знайомився з
матеріалами справи, подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи
та не був позбавлений можливості
надавати свої пояснення та докази по суті спору. Крім того, згідно вимог
ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна
містити виклад обставин, на яких
грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; перелік
документів та інших доказів, що додаються до заяви.
При цьому ані до позовної заяви, ані
в ході розгляду спору в суді першої інстанції, ані до апеляційної скарги
позивачем на підтвердження своїх вимог не додано жодного документу.
Позивач також вказує на те, що ним
було заявлено усне клопотання про проведення судової експертизи. Проте, про
фактичне її проведення йому стало відомо тільки після ознайомлення з рішенням
суду. При цьому позивач не погоджується
ані з експертною установою, якій було доручено проведення експертизи,
ані з колом питань, поставлених перед експертом.
Відповідно до ст. 41 Господарського
процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при
вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський
суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право
пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим
експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в
ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи,
в ухвалі по справі № 31/9пн від 01.07.2008р. господарський суд Донецької
області зазначив: „У зв'язку із розбіжностями між сторонами щодо вартості
частки спадкоємця суд вважає за необхідне призначити судову експертизу”.
Вказаною ухвалою зобов'язано сторін по справі надати питання, які необхідно
поставити перед експертом та відкладено
розгляд справи на 10.07.2008р. 10.07.2008 року в день призначення судової експертизи та
зупинення провадження по справі в судовому засіданні були присутні представники
сторін, в тому числі і позивача. Разом з тим, матеріали справи не містять
доказів виконання сторонами ухвали суду в частині надання питань, які необхідно поставити перед експертом.
Не відповідають дійсності і ствердження
позивача про те, що йому не було відомо про продовження строку розгляду справи
понад два місяці. 10.09.2008р. позивач звернувся до суду в порядку ст. 22
Господарського процесуального кодексу України з клопотанням про ознайомлення з
матеріалами справи. Клопотання судом задоволено. В той же день позивача було
ознайомлено з матеріалами справи та видано копію ухвали господарського суду від
09.09.2008р. про відкладення розгляду справи на 12.09.2008р., про що є
відповідні підписи позивача в матеріалах справи.
Таким чином, ствердження позивача
про те, що йому до отримання рішення суду не було відомо про проведення
експертизи та продовження строку розгляду справи спростовані наявними в
матеріалах справи документами.
Як вбачається зі змісту позовної
заяви, позивач просить суд стягнути суму належного йому майна на праві
спадщини. При цьому позивачем не ставився під сумнів і не оскаржувався порядок проведення загальних
зборів, не ставилось також питання про визнання загальних зборів недійсними.
Недійсність рішень загальних зборів
Товариства від 05.07.2007р., в тому числі з підстав порушення порядку
їх проведення чи повноважень учасників Товариства чи їх
представників не були предметом розгляду цієї справи і вирішення вищеназваних
питань виходять за межі позовних вимог.
Відповідно до ст. 55 Закону України
"Про господарські товариства" у зв'язку із смертю громадянина,
учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу
до цього товариства.
При відмові товариства у прийнятті
до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній
формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на
день смерті учасника.
Відповідно до ст. 1220 Цивільного
кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення
її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого
вона оголошується померлою.
Таким чином, ствердження позивача
про те, що розрахунок суми вартості майна, що підлягає виплаті спадкоємиці має
бути зроблено станом на іншу дату, ніж день смерті учасника Товариства є
необгрунтованим.
З урахуванням викладеного та
керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.
Дзержинськ на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2008р. по
справі № 31/9пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької
області від 12.09.2008р. по справі № 31/9пн за позовом ОСОБА_1, м. Дзержинськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок” м. Дзержинськ про стягнення
з відповідача належної на підставі права спадщини долі майна Товариства у
розмірі 250 000,00 грн. - залишити без
змін.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого
господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний
господарський суд.
Результати розгляду апеляційної
скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий Р.В.
Волков
Судді: М.Д.
Запорощенко
Г.Я.
Старовойтова
Надруковано:4 прим.
1- позивачу
1- відповідачу
1-у справу
1-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2008 |
Оприлюднено | 22.01.2009 |
Номер документу | 2754646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні