Постанова

від 25.03.2009 по справі 31/9пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 25 березня 2009 р.                                                                                   

№ 31/9пн 

Вищий  господарський 

суд  України  у 

складі  колегії  суддів:

головуючого     

Подоляк О.А.

суддів :

Міщенка П.К., Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому

 засіданні

касаційну скаргу

 ОСОБА_1.

на  постанову

від 16.12.2008 р. Донецького   апеляційного господарського суду

у справі

№ 31/9 пн

за  позовом

ОСОБА_1.

до

ТОВ "Ринок" (надалі

-Товариство)

про

стягнення 250000 грн.

за участю представників:

від позивача

- 

ОСОБА_2., ОСОБА_3

від відповідача

- 

не з'явились

В С Т А Н О В

И В:

В грудні 2007 р. ОСОБА_1.

звернулась до господарського суду

Донецької області з позовом до Товариства про стягнення 250000 грн. частки у

статутному фонді Товариства, що становить 20 % статутного капіталу.

Рішенням господарського суду

Донецької області від 12.09.2008 р. (суддя Кододова О.В.), залишеним без змін

постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р.

(судді: Волков Р.В., Запорощенко М.Д., Старовойтова Г.Я.), позов задоволено

частково, стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1. 73066, 40 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою,

ОСОБА_1. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,

в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до

господарського суду Донецької області, мотивуючи скаргу порушенням і

неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників

позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,

перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи

та встановлено судами, ОСОБА_4. згідно п. 6 статуту Товариства у редакції 2004

р. мав  частку у статутному фонді  в сумі 4100грн., що становить 20 % статутного

фонду.

Згідно свідоцтва про право на

спадщину за заповітом, яке видане 19.03.2007 р., ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а

ОСОБА_1. є спадкоємцем частки долі у статутному фонді Товариства, яка становить

20%.

4 липня 2007 р. ОСОБА_1., як

спадкоємиця померлого учасника на підставі свідоцтва на право на спадщину

звернулася до Товариства із заявою про прийняття її в якості учасника

товариства замість померлого чоловіка.

5 липня 2007 р. загальними зборами

учасників Товариства відмовлено у прийнятті ОСОБА_1. до складу засновників ТОВ

"Ринок" та вирішено виплатити їй належну частку в розмірі 20%

вартості майна ТОВ "Ринок", яка станом на день смерті ОСОБА_4.

складала 73066 грн.

Приймаючи оскаржувані рішення про

задоволення позову частково суди виходили з того, що даний спір виник з

корпоративних відносин і підлягає розгляду господарським судом.

Проте з такими висновками судів

першої та апеляційної інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Законом України "Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з

питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15.12.006 р. № 483-У до

підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають

з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його

учасником (засновником, акціонером), у тому числі, який вибув, а також між

учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України

передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником

(засновником, акціонером), у тому числі, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів.

Відповідно до вказаних норм, при

визначенні підвідомчості спору господарський суд має враховувати суб'єктний

склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.

Судами встановлено, що позивач ніколи

не був учасником Товариства та йому було відмовлено у прийнятті складу

учасників, а отже не є належним суб'єктом корпоративних правовідносин у

розумінні п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України,

Окрім того, як встановлено судами,

даний спір виник з приводу стягнення ОСОБА_1., як фізичною особою, з Товариства

коштів в розмірі 250000 грн., що складає 20% його статутного капіталу, які

отримав позивач у спадщину за Договором.

Даний спір за предметом не

пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

Товариства.

Таким чином, місцевий господарський

суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, невірно визначив

характер спору та переглянув його у порушення вимог статей 1, 12 ГПК України

щодо підвідомчості справ господарським судам.

На підставі викладеного, рішення

господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають

скасуванню, а провадження у справі у господарських судах припиненню на підставі

п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських

судах України.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11110, 11111 ГПК

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1.

задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 16.12.2008 р. та рішення господарського суду Донецької

області від 12.09.2008 р. у справі № 31/9 пн скасувати.

Провадження у справі припинити.

Головуючий, суддя                                                                                

О. Подоляк

С у д д і                                                                                                      П.

Міщенко

Б. Грек