Ухвала

від 09.12.2008 по справі 22/336-07-7948

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

УХВАЛА         

09

грудня 2008 р.                                                                                  

№

22/336-07-7948 

Вищий  господарський суд України у складі колегії

суддів:

головуючого,

судді          Кузьменка М.В.,

судді                                        Васищака І.М.,

судді                                        Палій В.М.,

розглянувши    касаційну скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Кім"

на                          рішення господарського суду Одеської

області від 02.11.2007р.

у справі              №22/336-07-7948

за позовом         Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до                           Товариства з

обмеженою відповідальністю "Кім"

про                           стягнення 116 982,81

грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство

з обмеженою відповідальністю "Кім" звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду

Одеської області від 02.11.2007р. у справі №22/336-07-7948, водночас заявивши

клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.

Колегія

суддів вважає, що клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку

на подання касаційної скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно

до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця

з дня набрання судовим актом законної сили.

В

силу ст.85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому

засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання

рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

З

матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення підписано та оформлено у

відповідності до ст.84 ГПК України 02.11.2007р., тому набрало законної

сили  12.11.2007р., отже останній день

строку, встановленого для оскарження його в касаційному порядку, - 12.12.2007

(середа).

Дана

касаційна скарга подана скаржником 11.11.2008р, про що свідчить штемпель

канцелярії господарського суду Одеської області на скарзі, тобто з порушенням

встановленого ст.110 ГПК України строку.

Відповідно

до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї

ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального

строку поважною і відновити пропущений строк.

При

цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і

пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До

кола поважних причин слід відносити, 

зокрема, отримання заявником судового акта  після закінчення зазначеного процесуального

строку.

Звертаючись

з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, скаржник

вказує на те, що строк ним пропущений з поважних причин, оскільки ні ухвали

суду про час слухання даної справи, ні оскаржуваного рішення ним не було

отримано через не надіслання їх відповідачу. Про існування рішення суду

скаржник дізнався 25.09.2008р. з постанови державної виконавчої служби від

21.08.2008р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання

наказу господарського суду Одеської області від 12.11.2007р. у справі

№22/336-07-7948.

Разом

з тим, наведені скаржником доводи спростовуються матеріалами справи.

Відповідно

до ст.87 ГПК України, ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь

в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або

вручаються їм під розписку.

З

матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду про порушення провадження у

справі від 10.10.07  та про відкладення

розгляду справи від 19.10.07 були надіслані скаржнику своєчасно, а саме

відповідно до конвертів, в яких повернулись до суду ці ухвали, відповідно

11.10.07 та від 24.10.07р. Вказані ухвали повернулися до суду з відміткою

про  незнаходження скаржника за даною

адресою. При цьому адреса, зазначена у позовній заяві, та на яку судом скеровувались

процесуальні документи, співпадає з адресою зазначеною у довідці Головного

управління статистики в Одеській області від 09.11.2007р. Цю ж адресу зазначає

скаржник і у своїй касаційній скарзі. 

Оскаржуване ж рішення суду надіслано сторонам, у тому числі й

відповідачу, 08.11.2007р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на звороті

рішення. Доказів повернення його до суду, матеріали справи не містять.

Відповідно

до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В

силу ч.2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства

повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак,

посилаючись на те, що про існування оскаржуваного рішення скаржнику стало

відомо 25.09.08 з постанови ДВС, він не додає доказів, які б підтверджували цю

обставину.

З

огляду на наведене відсутні підстави вважати, що процесуальний строк для

подання даної касаційної скарги, встановлений ст.110 ГПК України,

пропущений  скаржником з поважних

причин.

Оскільки

відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду,

яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником,

яких у даному випадку не вбачається,  то

колегія суддів не знаходить підстав для відновлення скаржнику пропущеного

процесуального строку для подання касаційної скарги.

Відхилення

клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для

її повернення.

Окрім

того, основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги,

викладені у статті 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до п.4 ч.1

названої норми, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подає скаргу,

із зазначенням суті порушення або неправильного застування  судом норм матеріального чи процесуального

права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням норм

законодавчих актів  та вказуватися

конкретні їх пункти та статті.  При

цьому, відповідно до ч.2 ст.111 ГПК України, у касаційній скарзі не

допускається посилання на недоведеність обставин справи.

У

касаційній скарзі скаржник по суті не погоджується з оцінкою судом першої

інстанції зібраних у матеріалах справи доказів, оспорює їх достовірність,  а також стверджує про неповне з'ясування

судом першої інстанції всіх обставин справи, що в силу ст. 1117 ГПК

України є недопустимим, оскільки касаційна інстанція,  переглядаючи судові рішення, перевіряє

застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і

процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи

і  не має права вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи

викладене, та керуючись ст.53, пунктами 5, 6 ч.1 ст.1113 ГПК

України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1.

Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального

строку.

2.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кім" на

рішення господарського суду Одеської області від 02.11.2007р. у справі

№22/336-07-7948  повернути скаржнику.

3.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю довідку на повернення з

державного бюджету України 585,0 грн. державного мита, перерахованого

відповідно до меморіального ордеру №18/1 від 11.11.2008р.

Головуючий, суддя                                                           

М.В.Кузьменко

          Суддя                                                                               

І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій