Рішення

від 04.10.2012 по справі 2-105

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-105 Головуючий у суді у 1 інстанції - Жмурченко Номер провадження 22-ц/1890/1966/12 Суддя-доповідач - Криворотенко Категорія - 45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Ільченко О. Ю., Хвостика С. Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 серпня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Засульської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, треті особи: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Недригайлівська районна державна нотаріальна контора Сумської області, відділ Держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області, про визнання недійсним рішення сесії, договору дарування, державних актів про право власності на земельну ділянку-,

в с т а н о в и л а:

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_2 мотивував його тим, що він 16 листопада 2000 року на підставі цивільно-правової угоди придбав земельну ділянку площею 0,24 га. за адресою - АДРЕСА_1 яка належала попередньому власнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-СМ № 013804. Проте отримати державний акт на зазначену земельну ділянку у межах та конфігурації, які були зафіксовані у державному акті попереднього власника та перейшли до нього на підставі цивільно-првової угоди позивач не зміг. Причиною цього стало те, що під час виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності на вищезгадану земельну ділянку було встановлено передачу у власність відповідача ОСОБА_3 0,02 га належної йому земельної ділянки, а тому просив: визнати недійсним рішення XX сесії XXIII скликання від 12 лютого 2001 року про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,31 га.; визнати недійсним нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки; визнати недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії І-СМ № 016018 від 27 червня 2001 року та серії CM № 053080 від 09 червня 2004 року.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_1 серії CM №053080 від 09.06.2004 р., кадастровий номер 592358 1300:03:000:0031.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежне дослідження обставин справи, просить рішення місцевого суду скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 придбав земельну ділянку в АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2000 року у ОСОБА_4, яка в свою чергу придбала земельну ділянку у ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.1995 року.

ОСОБА_5 земельна ділянка в АДРЕСА_1 належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії CM № 0004 зареєстрованого під № 4 в книзі реєстрації державних актів від 27.12.1995 року. У 2000 році право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_6 і належало їй на праві приватної власності згідно державного акту на землю за реєстраційним № 16 від 14.11.2000 року.

В період 2001 року на території Засульської сільської ради проводилися топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи по розробці технічної документації із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян, жителів сільської ради, і на підставі цієї документації були видані державні акти на право приватної власності. ОСОБА_3 було видано державний акт за реєстраційним № 53 від 27.06.2001 року на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2

На підставі договору дарування від 14.11.2003 року ОСОБА_3 земельну ділянку в АДРЕСА_2 подарував своїй дочці ОСОБА_1, на підставі чого їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в книзі реєстрації від 09.06.2004 року за реєстраційним № 754. Також виготовлено два державних акти на ім'я обдарованої ОСОБА_1 та земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва (кадастровий №5923581300:03:000:0031) та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (кадастровий №592358 1300:03:000:0330).

Комісією в ході відновлення меж суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що допущена технічна помилка при виготовленні державних актів, а саме частина земельних ділянок обох землевласників повторюється в кожному правовстановлюючому документі і складає площу 0,0116 га. (а.с.50-51).

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що державним актом на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серії СМ № 053080 від 09.06.2004 р. з кадастровим номером 592358 1300:03:000:0031 порушуються права ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1

Проте з даним висновком колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

А стаття 60 ЦПК України зобов'язує позивача довести ті обставини, на які він посилається на підставу своїх вимог.

Тобто законодавець покладає на позивача обов'язок звертаючись до суду з позовом надати докази щодо наявності у нього права, на захист якого пред'явлений ним позов та докази про порушення цього права відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, котрий посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.12,17) та знайшло підтвердження підчас розгляду справи в апеляційному суді, позивач за договором купівлі-продажу від 16.11.2000 року придбав земельну ділянку розміром, згідно договору, 0,24 га., яка розташована по АДРЕСА_1 Дана земельна ділянка на праві власності належала продавцю ОСОБА_6 згідно державного акта. Після придбання земельної ділянки межові знаки та межі позивачу попереднім власником не передавалися, державного акта він не виготовляв.

Тому не заперечував в суді апеляційної інстанції про відсутність впевненості у придбанні земельної ділянки розміром саме 0,24 га.

Відповідно до витягу з чинного кадастрового плану с. Засулля Недригайлівського району (а.с.13) розмір ділянки по АДРЕСА_1 складає 0,229 га.

Відповідач по справі ОСОБА_3 27 червня 2001 року отримав державний акт на право приватної власності на землю розміром 0,31 га. За адресою АДРЕСА_2, Недригайлівського району.

Під час виготовлення державного акту були погоджені межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами, в тому числі з ОСОБА_6

На підставі договору дарування від 14.11.2003 року ОСОБА_3 подарував земельну ділянку в АДРЕСА_2 своїй дочці ОСОБА_1, після чого остання оформила своє право на земельну ділянку і отримала два державних акта: на земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва (кадастровий номер 592358 1300:03:000:0031) та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 592358 130003000 0330). На час виготовлення даних державних актів межі земельної ділянки не змінювалися.

Дані обставини позивач не заперечував.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд в основу рішення поклав лише акт відновлення (встановлення) в натурі меж земельних ділянок позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 (а.с.50). Проте висновок комісії зроблений в даному акті не можна вважати безспірним доказом порушення прав позивача внаслідок виготовлення державного акта на ім'я відповідача ОСОБА_1

Аналізуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивач всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів, передбачених діючим законодавством, щодо свого права на земельну ділянку та порушення цього права відповідачем ОСОБА_1

За таких обставин рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню згідно вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги понесені відповідачем ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за апеляційний розгляд підлягають відшкодуванню за рахунок позивача згідно вимог ст. 88 ЦПК України у розмірі 53,65 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 28 серпня 2012 року в оскаржуваній частині скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_1 серія CM №053080 від 09.06.2004 р., кадастровий номер 592358 1300:03:000:0031 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи 53,65 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -