Постанова

від 01.11.2012 по справі 2а-3507/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2012 р. Справа № 2а-3507/12/1470

м. Миколаїв

17:04

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О. М.,

представників позивача: Гламазди П.В., Кочубея О.В.,

представника відповідача: Могутова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Компанія», пр. Г.Сталінграду, 4-б,м. Миколаїв, 54025

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби , вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 № 0001742220, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубін Компанія»(надалі -Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001742220, прийнятого Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) 28.03.2012.

В обґрунтування позову Товариство послалось на безпідставність висновку ДПІ про неправомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (надалі -ПДВ), сплачених Товариством на виконання господарських операцій, що, на думку ДПІ, не мали товарного характеру, і на недоведеність відповідачем факту порушення Товариством вимог Податкового кодексу України.

У «Додаткових доводах та доказах до позовної заяви»(вих. № 270912 від 27.09.2012, т. с. 2, ар. 127-137) Товариство також зазначило, що у відповідача не було законних підстав для проведення перевірки; висновки акта є суперечливими та безпідставними; постачальники Товариства в момент здійснення господарських операцій мали статус платника ПДВ; придбаний Товариством у цих постачальників товар -бітум був в подальшому реалізований Товариством, оскільки видами діяльності Товариства є оптова торгівля паливом і оптова торгівля хімічними продуктами.

У письмових запереченнях проти позову (т. с. 2, ар. 66-68) ДПІ, на підтвердження законності прийнятого повідомлення-рішення, навела доводи, що були викладені в акті перевірки Товариства.

В судовому засіданні представники Товариства позовні вимоги підтримали, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 01.11.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

З 02.03.2012 по 07.03.2012 ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «АЛЬКОР-НИК»(код ЄДРПОУ 37278998) за період лютий 2011 рок, ТОВ «БАЙКАРА»(код ЄДРПОУ 37154069) за періоди травень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД»(код ЄДРПОУ 37157761) за період травень 2011 року, ПП «НОЛЬГА»(код ЄДРПОУ 36880724) за періоди липень 2011 року, серпень 2011 року, ТОВ «ДНІПРОТРАНСНАФТА»(код ЄДРПОУ 34826617) за період вересень 2011 року. За результатами перевірки ДПІ склала акт від 13.03.2012 № 42/22-200/36486839 (надалі -Акт, т. с. 1, ар. 25-79), в якому вказала, що операції з контрагентами не мали товарного характеру, і Товариство не довело використання придбаної у вказаних осіб продукції в межах господарської діяльності. На підставі цього ДПІ дійшла висновку про те, що Товариство порушило пункт 198.3 статті 198 і пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим сума податкового кредиту Товариства у відповідних податкових періодах підлягає зменшенню на 601677 грн., а позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у відповідних податкових періодах підлягає збільшенню на 601677 грн.

З посиланням на Акт 28.03.2012 ДПІ, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням № 0001742220 (надалі -Рішення, т. с. 1, ар. 11) збільшила Товариству суму податкового зобов'язання на 601677 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в сумі 206262 грн.

Так, відповідно до відомостей Акта (стор. 13 і 54, т. с. 1, ар. 37 і 78) ДПІ визнала безпідставним включення Товариством до податкового кредиту:

лютого 2011 року -суми 18750 грн., постачальник ТОВ «АЛЬКОР-НИК», факт сплати підтверджений;

березня 2011 року -суми 608 грн., постачальник ТОВ «АЛЬКОР-НИК», факт сплати підтверджений;

травня 2011 року -суми 32337 грн., постачальник ТОВ «БАЙКАЛ», 137460 грн., постачальник ТОВ «БАЙКАРА», загальна сума -169797 грн., факт сплати підтверджений;

липня 2011 року -суми 65328 грн., постачальник ПП «НОЛЬГА», факт сплати підтверджений;

серпня 2011 року -суми 31896 грн., постачальник ПП «НОЛЬГА», 246348 грн., постачальник ТОВ «БАЙКАРА», загальна сума 278244 грн., факт сплати підтверджений;

вересня 2011 року -суми 68950 грн., постачальник ТОВ «ДНІПРОТРАНСНАФТА», факт сплати підтверджений.

Підставами для проведення перевірки ДПІ вказала статтю 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статтю 79 Податкового кодексу України. Як вказано у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законом порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Такий запит ДПІ направила Товариству 02.03.2012, і 05.03.2012 Товариство листом № 50312 (т. с. 2, ар. 138) надало інформацію щодо фінансово-господарських операцій з ТОВ «АЛЬКОР-НИК», ТОВ «БАЙКАРА», ПП НОЛЬГА», ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ТОВ «ДНІПРОТРАНСНАФТА», до якої (інформації) додало журнали-ордери, товарно-транспорті накладні, банківські виписки, договори.

Проте, вже 02.03.2012, тобто одночасно із запитом, начальником ДПІ було прийнято рішення про проведення на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства (наказ № 1, т. с. 2, ар. 192).

Викладене свідчить про те, що ДПІ здійснила перевірку Товариства безпідставно.

Крім того, як повідомило Товариство у «Додаткових доводах (з письмовим доказом) до позовної заяви»від 01.11.2012 № 091013/2 (т. с. 2, ар. 196-197), ще 01.03.2012 ДПІ склала протокол про адміністративне правопорушення (т. с. 2, ар. 198), в якому, з посиланням на Акт від 13.03.2012 , вказала на порушення Товариством пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого був занижений податок на додану вартість в сумі 601677 грн. Ця обставина, на думку суду, підтверджує доводи позивача про зумовленість результатів перевірки ще до її призначення.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав Товариство надати копії всіх документів, на підставі яких був сформований податковий кредит в сумі 601677 грн.; копії податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди; письмові пояснення щодо подальшого використання придбаних у ТОВ «АЛЬКОР-НИК», «ТОВ «БАЙКАРА», ТОВ «БАЙКАЛ ЛТД», ПП «НОЛЬГА», ТОВ «ДНІПРОТРАНСНАФТА»товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності Товариства.

Одночасно ДПІ була зобов'язана надати копії всіх документів, на підставі яких були зроблені висновки про безтоварність господарських операцій. Перелік таких документів наведений у пункті 2.10 Акта (стор. 5-7, т. с. 1, ар. 29-31). Відповідно, ДПІ мала надати документи, що вказані у пунктах 20-29 переліку.

На вимогу суду ДПІ надала:

- Довідку від 13.12.2011 № 5567/357/23-4/34827716 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дніпротранснафта»з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2011 року (т. с. 2, ар. 79-89);

- Акт від 14.10.2011 № 1112/23-300/37157761 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Байкал ЛТД»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень, травень 2011 року (т. с. 2, ар. 90-96);

- Акт від 08.11.2011 № 1129/23-325/36880724 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «НОЛЬГА»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2011 року (т. с. 2, ар. 97-101);

- Акт від 26.05.2011 № 697/23-300/37278998 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АЛЬКОР-НИК»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2011 року (т. с. 2, ар. 102-109);

- Лист Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області від 06.01.2012 № 144/7/23-308 (т. с. 2, ар. 110);

- Витяг з акта від 04.01.2012 № 20/23-209/37154069 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Байкара»з питань правильності, повноти та нарахування сум ПДВ за серпень, вересень 2011 року (т. с. 2, ар. 110-114);

- Акт від 26.10.2011 № 1941/23-110/37154069 про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Байкара»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Рубін Компанія»за період травень 2011 року (т. с. 2, ар. 115);

- Акт від 14.10.2011 № 7203/23-209/37154069 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Байкара»з питань правильності включення сум до податкового кредиту за червень, липень 2011 року (т. с. 2, ар. 116-120).

Наказом Державної податкової служби від 22.12.2010 № 984 був затверджений Порядок оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі -Порядок).

Як вказано у пункті 3 Розділу І Порядку, акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 6 Розділу І і підпункту 5.2 пункту 5 Розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Порядку документальна перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, належним доказом порушення Товариством вимог податкового законодавства міг бути акт перевірки, який би відповідав вказаним вимогам. Акт відповідача, на підставі якого було прийнято Рішення, цим вимогам не відповідає. По суті, Акт відтворює зміст наданих ДПІ документів (перелічені вище, т. с. 2, ар. 79-120).

Виходячи зі змісту пункту 2 Розділу І Порядку, акти про неможливість проведення перевірки (т. с. 2, ар. 90-96, 97-101, 102-109, 115) не є джерелом податкової інформації. Не є доказом виявлених порушень і довідка про результати проведення перевірки (т. с. 2, ар. 79-89).

Акт від 14.10.2011 № 7203/23-209/37154069 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Байкара»з питань правильності включення сум до податкового кредиту за червень, липень 2011 року (т. с. 2, ар. 116-120) не є належним доказом у розумінні частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України у справі, що розглядається, оскільки предметом перевірки була правомірність формування податкового кредиту постачальником Товариства.

Витяг з акта від 04.01.2012 № 20/23-209/37154069 про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Байкара»з питань правильності, повноти та нарахування сум ПДВ за серпень, вересень 2011 року (т. с. 2, ар. 110-114), відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу, є джерелом податкової інформації. У цьому акті зазначено, що ТОВ «Байкара»у серпні 2011 року придбало у ТОВ «Доміно-2010»паливно-мастильні матеріали, і у ціні придбання сплатило ПДВ в сумі 1110432,37 грн. В подальшому ці матеріали були реалізовані, в тому числі і Товариству (сума ПДВ за операцією -246347,93 грн.). В акті від 04.01.2012 № 20/23-209/37154069 зазначено, що «нікчемність»вчинених ТОВ «Байкара»правочинів мала своїми наслідками коригування податкового зобов'язання ТОВ «Байкара»за серпень 2011 року на 1110432,37 грн. і податкового кредиту за той самий період на 1110432,37 грн. (т. с. 2, ар. 113) .

Як вказано вище, до податкового кредиту серпня 2011 року Товариство включило суму 246347,93 грн. -ПДВ, що був сплачений ТОВ «БАЙКАРА». На вимогу суду позивач надав всі документи, на підставі яких до податкового кредиту відповідних податкових періодів включались суми ПДВ. Так, відповідно до договору № 10/05Б поставки нафтопродуктів від 10.05.2011 (т. с. 1, ар. 97-99) ТОВ «БАЙКАРА»у серпні 2011 року поставило Товариству бітум БНД 60/90 (факт поставки підтверджений видатковими накладними, т. с. 1, ар. 140-145, податковими накладними, т. с. 1, ар. 146-151, товарно-транспортними накладними, т. с. 2, ар. 181-186). Жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «БАЙКАРА»реалізувало Товариству саме той бітум, який у серпні 2011 року придбало у ТОВ «Доміно-2010», ані Акт, ані дані перевірки ТОВ «Байкара»не містять. В акті перевірки ТОВ «БАЙКАРА»від 04.01.2012 № 20/23-209/37154069, витяг з якого надала ДПІ, взагалі відсутні посилання на первинні документи, що позбавляє цей документ доказової сили (як такий, що не відповідає вимогам Порядку). Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що була надана позивачем (т. с. 2, ар. 158-160) спростовує твердження ДПІ про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «БАЙКАРА»на момент здійснення господарських операцій щодо поставки Товариству бітуму. На стор. 36 Акта (т. с. 1, ар. 60) зазначено, що свідоцтво ТОВ «БАЙКАРА»про платника ПДВ було анульовано в зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням лише 27.09.2011. З огляду на це суд дійшов висновку про недоведеність того, що господарська операція з придбання бітуму була безтоварною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Факт порушення Товариством цієї норми ДПІ обґрунтовує відсутністю факту придбання товарів. Товариство надало документи, що підтверджують поставку бітуму (договори, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, т. с. 1, ар. 81-189). Крім того, на вимогу суду, Товариство надало письмові пояснення щодо подальшого використання придбаного бітуму у межах господарської діяльності: договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (т. с. 1, ар. 190-250, т. с. 2, ар. 1-64). На підставі цих документів Товариство визначило суму податкових зобов'язань з ПДВ у відповідних податкових періодах. Акт не містить висновків про те, що «безтоварність»господарських операцій вплинула на обсяг податкових зобов'язань Товариства з ПДВ (стор. 53, т. с. 1, ар. 77), хоча наслідками такого висновку має бути коригування і податкового зобов'язання, а не лише податкового кредиту. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, характер перевірки (невиїзна) не дозволив встановити наявність купівлі-продажу бітуму, тому висновки Акта ґрунтуються виключно на використаних ДПІ при проведенні перевірки документах.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Сукупність зібраних у справі належних і допустимих доказів спростовує висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій і про те, що придбаний Товариством товар не був використаний у межах його господарської діяльності. В той же час позивач довів наявність правових та фактичних підстав для формування податкового кредиту, в зв'язку з чим твердження відповідача про порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 і пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України є безпідставними, а Рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001742220, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 28.03.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Компанія» судові витрати в сумі 2 146, 00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 05 листопада 2012 року.