Постанова

від 20.11.2012 по справі 5013/518/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5013/518/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 р. у справі№ 5013/518/12 господарського суду Кіровоградської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Алло" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" провідшкодування збитків у сумі 41 064,49 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Хоменко О.В., дов. від 21.09.2012

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" про стягнення збитків у розмірі 41 064, 49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов договору суборенди № 01/08 від 19.08.2011р., укладеного між сторонами у справі, не виконав взятих на себе зобов'язань, передбачених п. 4.1.1. договору -не передав позивачу у користування приміщення у строки, встановлені цим договором, внаслідок чого позивач поніс збитки -витрати на виготовлення меблів, вітрин та устаткування в розмірі 41 064, 49 грн. для обладнання приміщення, яке підлягало передачі йому за договором суборенди, які відповідач відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України повинен відшкодувати позивачу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2012р. (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на недоведеність факту укладення між сторонами договору суборенди № 01/08 від 19.08.2011р., на порушення умов якого посилається позивач в позовній заяві.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012р. (судді: Дмитренко А.К. -головуючий, Прокопенко А.Є, Антонік С.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" задоволено. Рішення місцевого господарського суду скасовано. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" 41 064, 49 грн. збитків і 1609, 50 грн. судового збору.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" 804, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції визнав укладеним між сторонами договір суборенди № 01/08 від 19.08.2011р., оскільки сторони при укладенні договору дійшли згоди по всім істотним його умовам, передбачених ст. 284 ГК України. Крім того, суд визнав доведеними всі елементи, які формують склад правопорушення, вчиненого відповідачем, за яке останній має бути притягнутий до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є вимога про відшкодування збитків. При цьому, за твердженням позивача, між ним та відповідачем було укладено договір суборенди №01/08 від 19.08.2011р., за умовами якого відповідач як суборендодавець, зобов'язався в строк до 30.09.2011р. передати позивачеві, як суборендарю, у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на першому поверсі в цілій будівлі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48, площею 40 м.кв, для здійснення діяльності по організації в ньому магазина непродовольчих товарів і надання послуг з підключення до операторів мобільного зв'язку і здійснення в ньому іншої комерційної діяльності відповідно до статутної діяльності суборендаря.

Керуючись своїм правом, передбаченим умовами вказаного договору, а саме: правом суборендаря обладнати та оформити орендоване майно на власний розсуд, позивач зазначав, що ним 01.09.2011р. було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" (виконавець) договір про виконання робіт з виготовлення вітрин, меблів для магазину позивача у зазначеному вище приміщенні.

На виконання умов договору від 01.09.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" було виготовлено, транспортовано з міста Дніпропетровська до міста Кіровограда та передано позивачу майно й устаткування на загальну суму 41064,49 грн., про що свідчить акт приймання-передачі виконаної роботи до про виконання робіт б/н від 25.09.2011р. договору.

За виконані роботи і виготовлений товар позивач сплатив виконавцю - товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелті Інвест" їх вартість у сумі 41 064,49 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 25 від 25.09.2011р., № 26 від 26.09.2011р., № 27 від 27.09.2011р., № 28 від 28.09.2011р., № 29 від 29.09.2011р.

Проте, за твердженням позивача, ТОВ "Ксіленбуд" (відповідач) свої зобов'язання за договором суборенди №01/08 від 19.08.2011р. не виконав та обумовлене договором майно у передбачений договором термін не передав, внаслідок чого позивач вважає, що йому заподіяно збитки в розмірі 41 064,49 грн., що є додатковими витратами позивача, понесеними на виготовлення меблів й устаткування для обладнання приміщення, яке підлягало передачі йому за договором суборенди №01/08 від 19.08.2011р.

04.10.2011р. позивач звернувся до ТОВ "Ксіленбуд" з листом № 22, в якому вимагав передати у строк до 10.10.2011р. приміщення згідно договору суборенди №01/08 від 19.08.2011р., що розташовано в м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48 або ж відшкодувати збитки, понесенні позивачем на виготовлення меблів для вказаного приміщення і за їх транспортування в загальній сумі 41 064,49 грн. Однак, відповідь на звернення відповідач не надав, майно не передав, збитки не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про відшкодування збитків у даній справі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 225, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (упущена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просить стягнути з відповідача збитки - витрати на виготовлення меблів, вітрин та устаткування в розмірі 41 064, 49 грн. для обладнання приміщення, що є предметом договору суборенди № 01/08 від 19.08.2011р. При цьому, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором суборенди № 01/08 від 19.08.2011р. щодо передачі позивачу орендованого майна - частини нежитлового приміщення на першому поверсі в цілій будівлі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Карла Маркса, 48, площею 40 м.кв.

Виходячи з вищенаведених норм закону, які визначають поняття та склад збитків, Вищий господарський суд України вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати не є збитками у розумінні вищезазначених статей, оскільки не були зроблені позивачем для відновлення його порушеного права, не є упущеною вигодою; не є ні вартістю втраченого, пошкодженого або знищеного майна, ні додатковими витратами, понесеними позивачем внаслідок порушення зобов'язання відповідачем. Натомість, сплативши грошові кошти за виготовлення та транспортування меблів, вітрин та устаткування, позивач взамін отримав готову продукцію, яка є основними засобами та обліковується, як матеріальні активи підприємства. Наведеним спростовується висновок апеляційного господарського суду про обґрунтованість та доведеність заявлених до стягнення збитків.

Таким чином, із позову та встановлених обставин справи не вбачається, що кошти, які позивач просить стягнути, мають правову природу збитків.

Крім того, звертаючись з позовом про відшкодування збитків, позивач посилається на положення статті 766 Цивільного кодексу України, якою передбачені правові наслідки непередання майна наймачеві. Так, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як слідує з вимог наведеної статті, вимога про відшкодування збитків, завданих внаслідок непередання майна наймачеві, не може бути пред'явлена окремо від вимог про передачу орендованого майна або розірвання договору. Однак, заявлені позивачем до стягнення збитки у даній справі, не пов'язані ні з вимогами позивача про передачу майна, ні з вимогами про розірвання договору.

Крім того, враховуючи характер позову про стягнення збитків, для відшкодування збитків необхідна наявність складу господарського правопорушення: наявність збитків та встановлення їх розміру, порушення господарського зобов'язання, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, вина. Відсутність вини доводиться відповідачем, всі інші складові господарського правопорушення, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, повинні доводитися позивачем.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, причинно-наслідковий зв'язок між збитками та правопорушенням є залежністю факту настання майнової шкоди (та її розміру) від правопорушення, чи неналежного виконання зобов'язання. Це означає, що господарське правопорушення повинно передувати виникненню збитків. Однак, в даному випадку витрати позивача на виготовлення меблів, вітрин та устаткування в розмірі 41 064, 49 грн. для обладнання приміщення передували, як вбачається з квитанцій до прибуткового касового ордеру № 25 - № 29 від 25.09.2011р. - 29.09.2011р., факту непередачі відповідачем майна в строк передбачений п. 2.1. договору суборенди № 01/08 -30.09.2011р., тобто тим діям відповідача, які позивач вважає господарським правопорушенням, а тому причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та збитками відсутній.

Враховуючи те, що позивачем не були доведені такі складові господарського правопорушення, як наявність збитків та їх розмір, порушення відповідачем господарського зобов'язання (або інша протиправна поведінка), причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, то позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд мотивував своє рішення недоведеністю факту укладення між сторонами договору суборенди № 01/08 від 19.08.2011р., на порушення умов якого посилається позивач в позовній заяві. Проте, при розгляді справи, предметом позову в якій є стягнення збитків, питання укладення чи неукладення договору не є спірним. Однак, разом з цим, місцевий господарський суд цілком вірно відмовив у задоволенні позову.

Таким чином, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012р. скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.08.2012р. у справі № 5013/518/12 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15-А, ідентифікаційний код 30012848) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ксіленбуд" (25031, м. Кіровоград, просп. Університетський, 25, ідентифікаційний код 34724137) 804, 75 грн. (вісімсот чотири гривні сімдесят п'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко