Постанова

від 14.11.2012 по справі 26/021-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 26/021-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Міщенка П.К., розглянувши касаційні скарги 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" в особі ліквідатора Дорошенка Я.В., с. Софіївська Борщагівка Київської області; 2. підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ", м. Київ на рішеннявід 05.04.2012 р. господарського суду Київської області та постановувід 03.07.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 26/021-12 господарського суду Київської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" про стягнення 50 875 грн. третя особаприватне підприємство "Сент Айленд", м. Одеса

в судовому засіданні взяли участь представники:

відповідача ТОВ "Телерадіокомпанія "НБМ"Дорошенко Я.В., ліквідатор; Грабєжов О.Е., довір.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" (далі - відповідач) про стягнення 46 250 грн. помилково перерахованих коштів та 4 625 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2012 р. (суддя Лилак Т.Д.) позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 46 250 грн. та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. (судді: Тищенко А.І.-головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм процесуального права, а саме, ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство ). Відповідач зазначає, що спірні вимоги є поточними зобов'язаннями відповідача у справі про банкрутство, тому після визнання боржника банкрутом такі вимоги підлягають розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Також, до Вищого господарського суду України в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з касаційною скаргою звернулось підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" (далі - Телерадіокомпанія ), посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій вирішили питання щодо його прав без залучення Телерадіокомпанії до участі у справі.

Вимоги касаційної скарги Телерадіокомпанії полягають у скасуванні рішень судів попередніх інстанцій та направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 18, 21, 27 ГПК України. Скаржник зазначає, що позов у даній справі пред'явлений неналежним позивачем, який не є власником перерахованих відповідачу коштів. При цьому до у часті у справі не було залучено Телерадіокомпанію, яка є ініціюючим кредитором у справі про банкрутство відповідача та, відповідно, має безспірні права на спірні кошти.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а касаційне провадження за касаційною скаргою Телерадіокомпанії - припиненню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у березні 2011 року за заявою Телерадіокомпанії було порушено справу № Б8/040-11 про банкрутство відповідача у порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника.

Постановою від 15.04.2011 р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, помилкове перерахування коштів відповідачу відбулося 15.04.2012 р., тобто у день визнання його банкрутом.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні кошти є поточною заборгованістю відповідача, на яку не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, тому спір щодо стягнення цих коштів повинен розглядатись у позовному провадженні.

Проте такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими з таких підстав.

Як вбачається, провадження у справі про банкрутство відповідача здійснюється за статтею 52 Закону про банкрутство, тобто спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника, у якій немає процедур розпорядження майном та санації. Тобто, одразу після порушення провадження у справі суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно, виявлення всіх без винятку кредиторів такого боржника відбувається у межах ліквідаційної процедури у порядку, визначеному ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У зв'язку з чим спірні грошові вимоги не залежно від часу їх виникнення після визнання боржника (відповідача) банкрутом не можуть бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, а повинні бути заявлені, розглянуті та підлягають задоволенню в межах ліквідаційної процедури у порядку, встановленому Законом про банкрутство (ст.ст. 23, 31, 52 Закону про банкрутство).

При цьому колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про порядок набрання законної сили постановою про визнання боржника банкрутом (після закінчення строку подання апеляційної скарги) є помилковими. Відповідно до приписів ст. 23 Закону про банкрутство правові наслідки прийняття постанови про визнання боржника банкрутом наступають саме з моменту її оголошення господарським судом. Отже, постанова про визнання боржника банкрутом набирає законної сили саме з моменту її прийняття. З огляду на вимоги ст. 23 Закону про банкрутство та ст. 4 1 ГПК України приписи ч. 4 ст. 85 ГПК України на постанову про визнання боржника банкрутом не розповсюджуються.

У зв'язку з чим касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а провадження у справі -припиненню, як безпідставно порушене.

Щодо права Телерадіокомпанії на оскарження судових рішень у справі слід зазначити наступне.

За приписами ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, які не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду України від 02.09.2008 р. №23/294 ).

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога про повернення коштів, помилково перерахованих з вини позивача на рахунок відповідача, який перебуває у процедурі банкрутства. У той же час Телерадіокомпанія не є стороною спірних правовідносин і результат вирішення цього спору безпосередньо не впливає на права та обов'язки останньої. Статус Телерадіокомпанії як ініціюючого кредитора у справі про банкрутство відповідача та право першого у зв'язку з цим на отримання задоволення своїх вимог до боржника за рахунок коштів, включених до ліквідаційної маси, має лише опосередковане відношення до спірних правовідносин та не дає підстав для висновку про право Телерадіокомпанії на оскарження судових рішень.

За таких обставин касаційне провадження за касаційною скаргою Телерадіокомпанії підлягає припиненню.

У зв'язку з прийняттям рішення про припинення провадження у справі колегія суддів вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України, а також поворот виконання скасованих судових рішень (ст. 122 ГПК України).

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 23, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4 1 , 49, 80, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 122 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" припинити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" в особі ліквідатора Дорошенка Я.В. задовольнити.

3. Рішення господарського суду Київської області від 05.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. у справі № 26/021-12 скасувати.

4. Провадження у справі № 26/021-12 припинити.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46-В; ідентифікаційний код 23346741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 10; ідентифікаційний код 35224191) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

7. У поворот виконання скасованих судових рішень у справі № 26/021-12 стягнути з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46-В; ідентифікаційний код 23346741) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 10; ідентифікаційний код 35224191) 46 250 (сорок шість тисяч двісті п'ятдесят) грн. грошових коштів та 1 464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 50 коп. судового збору.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

П.К. Міщенко