Постанова

від 13.11.2012 по справі 25/17-3863-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.Справа № 25/17-3863-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А. -за посвідченням,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи-1 - не з'явився,

від третьої особи-2 - не з'явився,

від третьої особи-3 - Кіосе З.Г. -голова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Тарутинського району Одеської області:

на рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року

у справі №25/17-3863-2011

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства „Кришталь"

до відповідача Спілки громадян -співвласників майна „Промінь"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області;

2. Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

3. Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області

про звільнення приміщень та визнання права власності,

встановив:

У вересні 2011 року приватне сільськогосподарське підприємство (ПСП) „Кришталь" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до спілки громадян -співвласників майна „Промінь" (далі-відповідач) про:

- зобов'язання відповідача звільнити приміщення, а саме: будівлю птичника (без інвентарного номеру); будівлю автогаражу інв.№48/327; будівлю та споруди будівельної бригади інв.№57/334; будівлю зерноскладу та току інв.№47/337; будівлю свинарнику №7 інв.№7/345; будівлю свинарнику №10 інв.№10/347; будівлю свинарнику №11 інв.№11/346; будівлю свинарнику №8 інв.№8/345; будівлю вівчарні №7 інв.№35/353;

- визнання договору №1 від 01.03.2004р. таким, що є нотаріально посвідченим;

- про визнання права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості.

Надалі позивачем були двічі надані уточнення позовних вимог, відповідно до остаточної редакції яких останній просив суд першої інстанції про:

- зобов'язання відповідача звільнити наступні приміщення, а саме:

1) комплекс будівель та споруд №3, розташований на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, у південно-західному напрямку від смт. Серпневе на відстані 200 м від річки "Когильник", а також 400 м від автодороги Одеса -Басарабяска: будівля маточнику інв.№7/345 -будівля №1, площею 780 кв.м.; будівля маточнику інв.№8/348 -будівля №2, площею 808 кв.м.; будівля маточнику інв.№10/347 -будівля №3, площею 880 кв.м.; будівля маточнику інв.№11/346 -будівля №4, площею 670 кв.м.; будівля птичника (без інвентарного номера) -будівля №6 площею 380 кв.м.;

2) будівлі та споруди вівцеферми (комплекс будівель та споруд №2), розташованих на землях Серпневської селищної ради, за межами населеного пункту, на відстані 500 м у східному напрямку: будівля вівчарні інв.№35/357 -будівля №7, площею 1800 кв.м.; будівля вівчарні інв.№35/358 -будівля №3, площею 1800 кв.м.; будівля вівчарні інв.№7, інв.№35/359 -будівля №8, площею 1800 кв.м.;

3) будівлі та споруди будівельної бригади, розташовані за адресо вул. Леніна, 173, смт.Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються із: адміністративна будівля літ. "А"площею 73,7 кв.м.; склад літ. "Б"площею 264,8 кв.м.; столярний цех літ. "Б1"площею 89,7 кв.м.; склад літ. "В"площею 82,8 кв.м.; убиральня літ. "Г"площею 2,1 кв.м.; пилорама літ. "Д"площею 34,9 кв.м.; склад літ. "Є"площею 161 кв.м.; дворові споруди №1-6; інші споруди літ. "І";

4) будівлі та споруди гаражу, розташовані за адресою вул. Маяковського,16, смт.Серпневе Тарутинського району Одеської області, які складаються із: бокси літ. "А"площею 905,8 кв.м.; склад літ. "Б"площею 196,3 кв.м.; будинок полевода літ. "В"площею 58,6 кв.м.; мехмайстерня літ. "Г"площею 1039,8 кв.м.; будівля диспетчерської літ. "Д"площею 86,3 кв.м.; надвірні споруди №1-3; інші споруди літ. "І";

5) будівлі та споруди зернотоку, розташовані за адресою вул. Кравченко,4, смт.Серпневе, Тарутинського району Одеської області, які складаються із: будівля зерноскладу літ. "А"площею 681 кв.м.; будівля переробки зерна літ. "Б"загальною площею 193,8 кв.м.; критий тік літ. "В"загальною площею 3613,5 кв.м.; будівля охорони літ. "Г"загальною площею 11,5 кв.м.; вагова літ. "Д"загальною площею 17,1 кв.м.; навіс літ. "Є"загальною площею 605,9кв.м.; склад літ. "Ж"загальною площею 193,7 кв.м.; дизельна літ "З"загальною площею 32,8 кв.м.; убиральня літ. "И" загальною площею 1 кв.м.; надвірні споруди; інші споруди літ. "І";

- визнання права власності на перелічені об'єкти нерухомості.

Як зазначив позивач у позовній заяві, в жовтні 2010 року відповідачем було самовільно зайнято належне ПСП „Кришталь" нерухоме майно. Відповідач зайняв спірне майно у зв'язку з тим, що в РБТІ відсутня інформація стосовно власника цього майна, в той час як він є орендарем земельних ділянок, на яких розташовані ці об'єкти відповідно з договорами оренди , укладеними із сільською радою.

Спірне майно було набуто позивачем внаслідок виконання зобов'язань СВК „Тарутинський" щодо погашення кредиторської заборгованості сумі 1837542 грн. відповідно до договору №1 від 01.03.2004р. та акту приймання основних засобів. СВК „Тарутинський" ухилився від нотаріального посвідчення вказаного договору чим позбавив позивача права провести державну реєстрацію прав власності на передану за ним нерухомість. Спірні будівлі понад шість років знаходяться на балансі ПСП „Кришталь", на які він здійснює амортизаційні відрахування, витрати на утримання та ремонт.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву та не направив свого представника в засідання суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, прокурор Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення суду від 31.10.2011р. та прийняти нове рішення, яким у позові ПСП „Кришталь" відмовити.

Одночасно прокурором заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення, яке задоволено колегію суддів при прийнятті скарги до провадження.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не взято до уваги факт існування рішення господарського суду Одеської області від 08.07.2011р. у справі №20/17-2096-2011, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, про визнання права власності на вищезазначене майно, яким у позові ПСП „Кришталь" відмовлено. Таким чином, даними рішенням встановлено, що ПСП „Кришталь" не набув статусу власника спірних будівель.

Також, господарським судом першої інстанції було розглянуто справу №6/90-10-2437 за позовом ФОП Жежу В.Г. до СВК „Тарутинський" про виділення майнового паю в натурі. За цим рішенням ФОП Жежу В.Г. виділено майнові паї, які складаються з наведених вище об'єктів нерухомості.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України, рішення у справі №6/90-10-2437 скасовано, провадження у справі припинено. Судами встановлено, що СВК „Тарутинський" визнано банкрутом та припинено як юридичну особу, при цьому у відповідача не має правонаступників відповідно до державної реєстрації припинення, тому власниками майнових паїв залишаються самі пайщики, які є фізичними особами. Крім того, судами встановлено, що спірне майно не перебувало у пайовому фонді СВК „Тарутинський" та не передавалось у 2009-2010 роках спілкам „Промінь" та „Кришталь".

Суд першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі виходив з того, що спірне майно набуто позивачем внаслідок виконання СВК „Тарутинський" зобов'язань щодо погашення кредиторської заборгованості у розмірі 1837542 грн. згідно до договору №1 від 01.03.2004р. за актом приймання основних засобів.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації на підставі відповідних документів, підтверджуючих права власника.

В ході перевірок довідок Тарутинського РБТІ з'ясовано, що право власності на спірні об'єкти нерухомого майна ніколи не реєструвались, а лише у 2010 році за заявою ПСП „Кришталь" на вказані об'єкти нерухомості виготовлені технічні паспорти.

Враховуючи викладене, СВК „Тарутинський" ніколи не був власником спірних об'єктів нерухомості та не міг передавати останні ПСП „Кришталь" згідно договору №1 від 01.03.2004р.

В матеріалах справи відсутні жодні докази стосовно видачі позивачу чи відповідачу зареєстрованого свідоцтва про право власності на спірні об'єкти нерухомості.

Прокурор в засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених в ній підстав, а рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване.

Голова Серпневської селищної ради також підтримав доводи апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції неправомірним.

Інші учасники судового процесу повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, але не скористалися своїм правом надання відзивів на апеляційну скаргу та не направили своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції. Нез'явлення представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст.ст.75, 101 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників прокуратури та Серпневської селищної ради, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 01.03.2004р. між СВК „Тарутинський" та ПСП „Кришталь" було укладено договір №1, відповідно до п.1.1. якого ПСП „Кришталь" бере на себе зобов'язання погасити кредиторську заборгованість СВК „Тарутинський" (додаток№1) в сумі 1837542 грн.

СВК „Тарутинський для забезпечення зобов'язань передає ПСП „Кришталь" майно у вигляді основних та оборотних засобів (доповнення №2) на суму 1837542 грн. (п.1.2. договору).

На виконання зазначеного договору сторонами було підписано акт приймання-передачі основних та оборотних засобів, який містить перелік спірних об'єктів нерухомості, балансова вартість яких станом на 01.09.2011р. згідно довідки позивача складає 402881 грн.

Як зазначив позивач, визначення місцезнаходження та розміри переданих за договором №1 від 01.03.2004р. будівель підтверджуються технічними паспортами, виготовленими Тарутинським районним бюро технічної інвентаризації від 13.05.2010 р., 13.05.2010 р., 02.06.2010 р.

Спірна нерухомість з 01.03.2004р. обліковувалась на балансі ПСП „Кришталь", в підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи оборотну відомість по рахунку 10 за 2004-2011р.р., інвентарні картки №7/345, №8/348, №10/347, №11/346, №35/357, №35/358, №35/359, фінансові та річні звіти ПСП „Кришталь" за 2004-2007, 2009-2010р.р.

Відповідно до договору короткострокової оренди землі №9 від 11.03.2011р., укладеного між Серпневською селищною радою (орендодавець) та ПСП „Кришталь"(орендар), орендодавець, на підставі рішення №37 від 05.01.2011р. позачергової сесії Серпневської селищної ради „Про затвердження порядку оформлення короткострокової оренди земельних ділянок із земель, що належать до комунальної власності" надав в короткострокове платне користування терміном на 1 рік земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами на території Серпневської селищної ради,а саме: автопарк -2534,40 кв.м по вул. Кравченко №4; тік -7021,40 кв.м по вул.. Кравченко №4-а; будівельний двір -1161,50 кв.м по вул. Леніна №173.

Крім того, Серпневською селищною радою було прийнято рішення №400-V від 08.09.2010р. „Про дозвіл на виготовлення проекту відводу та виділення земельних ділянок несільськогосподарського призначення в оренду, в межах населеного пункту, ПСП "Кришталь", за яким надано дозвіл на виділення земельних ділянок під будівлями та спорудами, площадками та проїздами в оренду строком на 49 років, які знаходяться у сел.Серпневе, Тарутинського району Одеської області по вул. Кравченко, 4, вул.Маяковського,16, вул. Леніна, 173.

Також, Серпневською селищною радою прийняті рішення №357 та №358 від 06.07.2010р., якими будівлям та спорудам свиноферми відділення №1 та будівлям і спорудам вівцеферми, розташованим на землях Серпневської селищної ради, присвоєно адреси.

У відповідь на лист ПСП „Кришталь" від 29.10.2010р. з вимогою про звільнення згаданих раніше приміщень спілка громадян-співвласників майна „Промінь" 01.11.2010р. повідомила про відсутність наміру звільняти спірні приміщення, оскільки вважає їх безхозними, що вбачається із відомостей РБТІ, за якими не значиться їх власник.

Складені представниками ПСП „Кришталь" акти від 05.10.2010р. свідчать про те, що на момент проведення перевірки відповідач займав спірні об'єкти.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що чинне законодавство не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору №1 від 01.03.2004р., його недійсність не заперечується, отже він є правомірним згідно положень ст.204 ЦК України.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджуються з висновком місцевого господарського суду про правомірність договору №1 від 01.03.2004р., яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та відсутність законодавчої вимоги його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). За положеннями ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Із змісту спірного договору №1 від 01.03.2004р. вбачається, що він містить елементи договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Положеннями ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення згідно з ст.182 Цивільного кодексу України підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Втім, як встановлено в ході розгляду справи апеляційним господарським судом, договір купівлі-продажу №1 від 01.03.2004р. не посвідчений нотаріально і не пройшов державної реєстрації відповідно до вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Відповідно до приписів ст.210 та ст.640 ЦК України такий договір є неукладеним.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні жодні докази того, що СВК „Тарутинський" на момент укладання договору №1 від 01.03.2004р. та передачі спірного майна було його власником, відповідно воно не мало право передавати позивачу спірні будівлі в рахунок погашення кредиторської заборгованості сумі 1837542 грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення дійшов помилкового висновку щодо наявності у ПСП „Кришталь" права власності на передані за договором №1 від 01.03.2004р. об'єкти нерухомості.

Позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомості задоволенню не підлягають.

Відповідно не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити спірні приміщення, оскільки з таким позовом може звернутись лише власник або титульний володілець спірного майна, а позивач, як встановлено судовою колегією апеляційної інстанції, таким не являється.

Таким чином, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу господарського суду апеляційної інстанції як обґрунтовані належним чином, а тому скарга підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню..

Судові витрати покладаються на позивача у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд,

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2011 року у справі№25/17-3863-2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства „Кришталь" до Державного бюджету України 4028,81 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.