КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3889/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
ПОСТАНОВА
Іменем України
"13" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Приходько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Броварський завод комунального устаткування»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 у справі за його позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -Броварська ОДПІ Київської області, відповідач) від 23.04.2012 № 0000042201 та № 0000032201.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 06.04.2012 на підставі наказу № 167 від 04.04.2012, виданого Броварською ОДПІ Київської області та відповідно до постанови слідчого від 06.02.2012 СВ ПМ ДПА в м. Києві відповідачем проведена позапланова перевірка діяльності товариства з додатковою відповідальністю «Броварський завод комунального устаткування»(далі -ТДВ «Броварський завод комунального устаткування», ТДВ «БЗКУ»), за результатами якої складено акт № 160/232/05495354 від 06.04.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю «Броварський завод комунального устаткування»(код за ЄДРПОУ 05495354) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 з ТОВ «Гарант Сервіс-А»(ЄДРПОУ 35399080), ВАТ «ТБ Олімп»(ЄДРПОУ 13407200), ПП «Неон»(ЄДРПОУ 30641864), ТОВ «РА Респект»(ЄДРПОУ 36048010), ТОВ «Бізнес Сервіс А-плюс»(ЄДРПОУ 35017678), ТОВ «Сучасне будівництво та архітектура»(ЄДРПОУ 36011677), ТОВ «Інвест Буд»(ЄДРПОУ 37318548), ТОВ «Компанія Барс Будінвест»(ЄДРПОУ 33923267), ТОВ «Екобудгруп»(ЄДРПОУ 33776687), ТОВ «Конкон»(ЄДРПОУ 35996379)».
В акті перевірки № 160/232/05495354 від 06.04.2012 зафіксовані наступні порушення, допущені позивачем:
- частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону правочини, укладені між ТДВ «БЗКУ»та ТОВ «Гарант Сервіс-А»на загальну суму - 2 929 328, 00 гривень;
- підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті перевірки позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 610 277, 00 гривень, в тому числі за ІІ квартал 2009 року на 48 396, 00 гривень, за ІІ квартал 2010 року на 283 444, 00 гривень, за ІІІ квартал 2010 року на 58 333, 00 гривень та за ІV квартал 2010 року на 220 104, 00 гривень;
- підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 488 221, 00 гривень, у тому числі: за квітень 2009 року в сумі 8 658, 00 гривень, травень 2009 року в сумі 18 275, 00 гривень, червень 2009 року в сумі 11 783, 00 гривень, травень 2010 року в сумі 226 755, 00 гривень, вересень 2010 року в сумі 46 667, 00 гривень, жовтень 2010 року в сумі 65 333, 00 гривень, грудень 2010 року в сумі 110 750, 00 гривень;
- підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями);
- підпункту 3.4 пункту 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (зі змінами та доповненнями).
За результатами розгляду акту перевірки Броварською ОДПІ Київської області 23.04.2012 були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000042201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 488 221, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 122 055, 3 гривень і № 0000032201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в розмірі 610 277, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 152 569, 3 гривень.
Зокрема, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Гарант Сервіс-А»(ЄДРПОУ 35399080) в період з 01.01.2009 по 31.12.2010.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено їх завищення на загальну суму 2 441 107, 00 гривень, в тому числі за ІІ квартал 2009 року на 193 583, 00 гривень, за ІІ квартал 2010 року на 1 133 774, 00 гривень, за ІІІ квартал 2010 року на 233 333, 00 гривень, за ІV квартал 2010 року на 880 417, 00 гривень.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на підставі договорів, видаткових накладних, актів приймання-передачі послуг, податкових накладних, банківських виписок, актів приймання-передачі векселів встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11»декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 на суму 2 441 107, 00 гривень, в тому числі за ІІ квартал 2009 року на 193 583, 00 гривень, за ІІ квартал 2010 року на 1 133 774, 00 гривень, за ІІІ квартал 2010 року на 233 333, 00 гривень, за ІV квартал 2010 року на 880 417, 00 гривень по взаємовідносинах з ТОВ «Гарант Сервіс-А»щодо отримання послуг та ТМЦ.
Позивач стверджував, що він здійснює свою діяльність у відповідності до норм та вимог законодавства України і, відповідно, факт здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Гарант-Сервіс-А»підтверджуються первинними документами, складеними у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тоді як жодних зауважень та порушень щодо оформлення первинних документів бухгалтерського обліку, якими підтверджено факт здійснення господарських операцій в акті перевірки відповідачем не зазначено. Таким чином, позивач стверджував, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення є хибними, оскільки господарські операції з контрагентами були реальними, придбані товари (роботи/послуги) отримані позивачем та використані останнім у своїй господарській діяльності, що підтверджують всі необхідні первинні документи.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем у порядку апеляційного оскарження було подано скарги до органів ДПС, за результатами яких рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду первинних скарг № 1641/10/10-206/306.307-807 від 11.07.2012 та рішенням ДПС України про результати розгляду скарг № 13839/6/10-2115 від 08.08.2012, податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 23.04.2012 № 0000042201 та № 0000032201 залишені без змін, а скарги позивача, - без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та такими, що спростовують мотиви та висновки рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як встановлено судом першої інстанції товариство з додатковою відповідальністю «Броварський завод комунального устаткування»(ідентифікаційний код 05495354) зареєстровано виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 19.04.1994, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 543358 та взято на податковий 19.04.1994 за № 22, що не заперечується відповідачем.
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність -діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Основними видами діяльності ТДВ «БЗКУ»у період, що перевірявся, були: виробництво металевих резервуарів, цистерн та контейнерів; виробництво радіаторів та котлів центрального опалення; виробництво парових котлів; виробництво печей та пічних пальників; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.
ТДВ «БЗКУ»здійснювало фінансово-господарську діяльність, зокрема, із контрагентом ТОВ «Гарант Сервіс-А».
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Позивач, у перевіряємий період отримував товарно-матеріальні цінності (далі -ТМЦ) та замовляв послуги зі складання та електрозварювання сальникових компенсаторів та котлів, на підставі наступних укладених договорів із контрагентом ТОВ «Гарант Сервіс-А»:
1. Згідно договору про надання послуг № 01-16/02 від 16.02.2009.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги з електрозварювання установки по утилізації. Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 82 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
На виконання вказаного договору ТОВ «Гарант Сервіс-А»надало позивачу послуги, що підтверджують:
- акт про надання послуг № б/н від 16.04.2009, номенклатура: послуги у вигляді електрозварювання установки по утилізації, розмір плати за надані послуги становить 82 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ;
- податкова накладна видана ТОВ «Гарант Сервіс-А»№ 28-4/11 від 28.04.2009.
Оплата отриманих позивачем послуг у сумі 82 000, 00 гривень за договором № 01-16/02 від 16.02.2009 підтверджується випискою від 12.06.2009.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат у ІІ кварталі 2009 року на 68 333, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
2. Згідно договору про надання послуг № 02-01/03 від 02.03.2009.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги зі складання та електрозварювання сальникових компенсаторів в кількості 22 штуки. Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 79 600, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
На виконання вказаного договору ТОВ «Гарант Сервіс-А»надало позивачу послуги, що підтверджують:
- акт про надання послуг № б/н від 26.05.2009, номенклатура: послуги у вигляді складання та електрозварювання сальникових компенсаторів в кількості 22 штуки, з яких 10 штук 500-х, 10 штук 400-х та 2 штуки 300-х, розмір плати за надані послуги становить 79 600, 00 гривень з урахуванням ПДВ;
- податкова накладна № 26-5/9 від 26.05.2009.
Оплата отриманих за договором послуг в розмірі 79 600, 00 гривень підтверджується випискою від 10.09.2010.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІІ кварталі 2009 року на 66 333, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
3. Згідно договору про надання послуг № 06-01/05 від 01.05.2009.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги зі складання та електрозварювання сальникових компенсаторів. Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 70 700, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
На виконання вказаного договору ТОВ «Гарант Сервіс-А»надало позивачу послуги, що підтверджують:
- акт про надання послуг № ГС-24-6/3 від 24.06.2009, номенклатура: послуги у вигляді складання та електрозварювання сальникових компенсаторів в кількості 20 штук, розмір плати за надані послуги становить 70 700, 00 гривень з урахуванням ПДВ;
- податкова накладна № 24-6/10 від 24.06.2009.
Оплата отриманих за вказаним договором послуг в розмірі 70 700, 00 гривень також підтверджується випискою.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІІ кварталі 2009 року на 58 917, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
4. Згідно договору поставки № 16-01/04 від 16.04.2010.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Продавець) зобов'язується виготовити та передати у власність ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) товар. Кількість, асортимент одиниці виміру та ціна одиниці виміру, строки та умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками до договору. Згідно специфікації № 1 до договору поставки № 16-01/04 від 16.04.2010, асортимент товару: лист г/к в асортименті, кутик 40*40*4, труба в асортименті, квадрат 20 та інше на загальну вартість 162 065, 77 гривень, в тому числі ПДВ 27 010, 96 гривень.
На виконання вказаного договору ТОВ «Гарант Сервіс-А»поставило позивачу товар, що підтверджують:
- видаткова накладна № ГС-5-5/2 від 05.05.2010 на загальну вартість 162 065, 77 гривень, з яких ПДВ 27 010, 96 гривень;
- податкова накладна № 5-5/2 від 05.05.2010.
Оплата отриманих ТДВ «БЗКУ»товарів від ТОВ «Гарант Сервіс-А»підтверджують виписки від 01.12.2012 та від 28.12.2012.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІІ кварталі 2010 року на 135 055, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
5. Згідно договору поставки № 03-01/05 від 03.05.2010.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Продавець) зобов'язується виготовити та передати у власність ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) товар. Кількість, асортимент одиниці виміру та ціна одиниці виміру, строки та умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є додатками до договору. Згідно специфікації № 1 до договору поставки № 03-01/05 від 03.05.2010, асортимент товару: лист г/к в асортименті, на загальну вартість 1 198 462, 49 гривень, в тому числі ПДВ 199 743, 75 гривень.
На виконання вказаного договору ТОВ «Гарант Сервіс-А»поставило позивачу товар, що підтверджують:
- видаткова накладна № ГС-14-5/1 від 14.05.2010 року, на загальну вартість 1 198 462, 49 гривень, в тому числі ПДВ 199 743, 75 гривень;
- податкова накладна № 14-5/3 від 14.05.2010.
Оплата отриманих ТДВ «БЗКУ»товарів від ТОВ «Гарант Сервіс-А»у загальній сумі 1 198 462, 49 гривень підтверджують виписки від 05.08.2010, від 10.09.2010, від 08.10.2010, від 28.10.2010, від 01.12.2010.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІІ кварталі 2010 року на 998 719, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
6. Згідно договору про надання послуг № 01-17/09 від 17.09.2010.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz C 20 (котел комбінований Кум 20) та Ardenz Т 200 (котел твердопаливний КТ 200). Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 280 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
До договору про надання послуг № 01-17/09 від 17.09.2010 було укладено додаткову угоду № 1 від 03.01.2011, відповідно до якої платіж за послуги, надані за цим договором, здійснюється у вексельній формі шляхом видачі Замовником Виконавцю простих безвідсоткових векселів зі строком платежу «12.01.2014»на суму, що дорівнює загальній заборгованості Замовника за договором.
На виконання вказаного договору та додаткової угоди до нього позивач отримав від контрагента послуги, що підтверджують:
- акт про надання послуг № ГС-27-9/1 від 27.09.2010, номенклатура: послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz C 20 (котел комбінований КУМ 20) та Ardenz Т 200 (котел твердопаливний КТ 200), загальна вартість 280 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 46 666, 67 гривень;
- акт приймання-передачі векселя № б/н від 12.01.2011 щодо передачі простого векселя серії АА № 1936191 на суму 80 000, 00 гривень, строк погашення -12.01.2014
- податкова накладна № 27-9/2 від 27.09.2010.
Згідно виписки від 28.12.2010 позивач перерахував ТОВ «Гарант Сервіс-А»грошові кошти в сумі 200 000 грн.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2010 року на 233 333, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
7. Згідно договору про надання послуг № 01-04/10 від 04.10.2010.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz Т 200 (котел твердопаливний КТ 200) та газопальникових пристроїв SIT-50. Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 392 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
До зазначеного договору сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 03.01.2011, відповідно до якої платіж за послуги, надані за цим договором, здійснюється у вексельній формі шляхом видачі Замовником Виконавцю простих безвідсоткових векселів зі строком платежу «12.01.2014»на суму, що дорівнює загальній заборгованості Замовника за договором.
На виконання умов договору та додаткової угоди до нього ТОВ «Гарант Сервіс-А»надало позивачу послуги, що підтверджують:
- акт про надання послуг № ГС-18101 від 18.10.2010, номенклатура: послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz Т 200 (котел твердопаливний КТ 200) та газопальникових пристроїв SIT-50, загальна вартість 202 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 33 666, 67 гривень;
- акт про надання послуг № ГС-29102 від 29.10.2010, номенклатура: послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz Т 200 (котел твердопаливний КТ 200) та газопальникових пристроїв SIT-50, загальна вартість 190 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 31 666, 67 гривень;
- акт приймання-передачі векселя № б/н від 12.01.2011 щодо передачі простих векселів серії АА № 1936192 на суму 202 000, 00 гривень та серії АА № 1936193 на суму 190 000, 00 гривень, строк погашення -12.01.2014;
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІV кварталі 2010 року на 326 667, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
8. Згідно договору про надання послуг № 01-08/11 від 08.10.2010.
Так, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Гарант Сервіс-А»(Виконавець) зобов'язується надати ТДВ «Броварський завод комунального устаткування»(Замовник) послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz G 200 (котел газовий КГБ), Ardenz Т 200 (котел твердоплавний КТ 200), Ardenz Т 50 (котел твердоплавний КТ 50), Ardenz G/Т 20 (котел твердоплавний КУМ 20) та газопальникових пристроїв SIT-50. Послуги надаються кваліфікованими працівниками виконавця на території Замовника: завод ВАТ «БЗКУ», місто Бровари, вулиця Старотроїцька, 42. Розмір плати за надані послуги становить 664 500, 00 гривень з урахуванням ПДВ. Роботи мають бути виконані протягом 60 календарних днів з моменту підписання цього договору. По наданню послуг Виконавець повинен надати Замовнику підписаний акт про надання послуг.
До зазначеного договору про надання послуг сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 03.01.2011, згідно якої платіж за послуги, надані за цим договором, здійснюється у вексельній формі шляхом видачі Замовником Виконавцю простих безвідсоткових векселів зі строком платежу «12.01.2014»на суму, що дорівнює загальній заборгованості Замовника за договором.
На виконання умов договору № 01-08/11 від 08.10.2010 та додаткової угоди до нього ТОВ «Гарант Сервіс-А»надало позивачу послуги, що підтверджують наступні документи:
- акт про надання послуг № 1 від 06.12.2010, номенклатура: послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz G 200 (котел газовий КГБ), Ardenz Т 200 (котел твердоплавний КТ 200), Ardenz Т 50 (котел твердоплавний КТ 50), Ardenz G/Т 20 (котел твердоплавний КУМ 20) та газопальникових пристроїв SIT-50, загальна вартість 320 500, 00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 53 416, 67 гривень;
- акт про надання послуг № 2 від 29.12.2010, номенклатура: послуги зі складання та електрозварювання котлів Ardenz Т 100 (котел комбінований КТ 100) та Ardenz G 200 (котел газовий КГБ), Ardenz Т 200 (котел твердоплавний КТ 200), Ardenz Т 50 (котел твердоплавний КТ 50), Ardenz G/Т 20 (котел твердоплавний КУМ 20) та газопальникових пристроїв SIT-50, загальна вартість 344 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ в сумі 57 333, 33 гривень;
- акт приймання-передачі векселя № б/н від 12.01.2011 щодо передачі простих векселів серії АА № 1936194 на суму 320 500, 00 гривень та серії АА № 1936195 на суму 344 000, 00 гривень, строк погашення -12.01.2014.
Дані витрати щодо отриманих послуг у податковому обліку відносяться до складу валових витрат в ІV кварталі 2010 року на 553 750, 00 гривень.
Договір про надання послуг та акт виконаних робіт зі сторони Виконавця підписані директором ТОВ «Гарант Сервіс-А»ОСОБА_3
Таким чином, між ТДВ «БЗКУ»та ТОВ «Гарант Сервіс-А»були укладені договори, за якими на рахунок останнього сплачені кошти, підписані акти виконаних робіт та виписані податкові накладні в межах чинного законодавства. За погодженим між сторонами договору порядком розрахунків, позивачем було перераховано на рахунок Виконавця грошові кошти, а також видано прості векселі на суму наданих послуг, згідно договорів, що підтверджується актами прийому-передачі векселів.
Крім того, надані послуги та отримані товари від підприємства-контрагента позивачем були використані у своїй господарській діяльності, що підтверджують надані позивачем договори про надання послуг, договори підряду, видаткові накладні, акти приймання-передачі робіт з контрагентами позивача, які були замовниками послуг та товарів і для виконання яких ТДВ «БЗКУ»укладав договори з ТОВ «Гарант Сервіс-А».
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Колегія суддів звертає увагу на те, що правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме не суперечили моральним засадам суспільства, отримання послуг та товарів здійснювалось для використання останніх у господарській діяльності, зокрема, виконання укладених договорів з іншими контрагентами щодо вказаних послуг та товарів.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство-контрагент позивача було зареєстровано як юридична особа та платник податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та встановлено судом першої інстанції, а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 пп. 5.3 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не включаються до складу валових витрат витрати на: Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, позивач правомірно включив спірні витрати до складу валових витрат, оскільки вони підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Пункт 4.1 ст. 4 Закону передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до пп. 7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ТОВ «Гарант Сервіс-А», містять всі реквізити передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону вони є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Колегія суддів вважає доводи відповідача щодо невиконання умов договорів про надання послуг та поставки товарів на момент віднесення сум до податкового кредиту безпідставними, оскільки пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, у позивача, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не було заборони включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), оскільки вони підтверджені податковими накладними.
Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, враховуючи пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з моменту отримання податкових накладних від ТОВ «Гарант Сервіс-А», що засвідчують факт придбання ТДВ «БЗКУ»товарів (робіт, послуг), у позивача виникло право на податковий кредит.
Умови договорів виконано в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки послуги були отримані, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.
Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Гарант-Сервіс-А»відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, посилається на постанову слідчого від 06.02.2012 СВ ПМ ДПА у місті Києві та постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06.12.2011 у справі № 1п-329/11. Останньою встановлено, що ОСОБА_3 був засновником та керівником ТОВ «Гарант Сервіс-А»(ЄДРПОУ 35399080) та восени 2007 року, перебуваючи на території міста Луганськ не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаної з виробництвом товарів, виконання робіт або надання послуг, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію невстановленої слідством особи за грошову винагороду стати засновником ТОВ «Гарант Сервіс-А», усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство створювалось з метою прикриття незаконної діяльності та передбачаючи можливість спричинення державі в результаті такої незаконної діяльності майнової шкоди у великих розмірах. У постанові судом встановлено, що невстановлені особи від імені ОСОБА_3 зареєстрували підприємство в усіх органах державної влади. Зазначено, що невстановлені слідством особи, з відома ОСОБА_3 використовували у подальшому вказане підприємство з метою мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, шляхом документального оформлення безтоварних операцій з придбанням (продажу) товарно-матеріальних цінностей, виконання (отримання) робіт та послуг від імені «підставного»директора - ОСОБА_3
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Проте, з даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, ні матеріалами кримінальної справи, ні відповідачем не встановлено факту обізнаності позивача щодо зазначених у кримінальній справі обставин стосовно ОСОБА_3 під час укладення та виконання умов договорів. Як на час укладення, так і на момент виконання зазначених договорів директор ТОВ «Гарант-Сервіс-А»не був визнаний винним у вчиненні злочину, щодо нього не було порушено кримінальної справи, а тому, як правомірно зазначає апелянт, ТДВ «БЗКУ»не було обізнано щодо протиправної діяльності його контрагента. Більш того, позивач вчинив всі залежні від нього дії, направленні на встановлення правового статусу ТОВ «Гарант-Сервіс-А». По-друге, підприємство-контрагент позивача під час укладення спірних договорів було зареєстровано належним чином, перебувало на податковому обліку та, відповідно, було платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.
В свою чергу, представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТДВ «БЗКУ»з ТОВ «Гарант-Сервіс-А».
Враховуючи наявність тієї ж постанови у кримінальній справі суд першої інстанції дійшов висновку, що безпосередньої участі службових осіб ТОВ «Гарант-Сервіс-А», їх особистого підпису, обов'язкового вільного волевиявлення, передбаченого ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, у дійсності не було, що свідчить про недостовірність податкових накладних, виписаних від імені цього підприємства.
Проте, з даного приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі спірні договори про надання послуг та поставку товарів підписані директором виконавця, тобто ТОВ «Гарант-Сервіс-А», інші, складені між сторонами договори, бухгалтерські документи підписані службовими особами ТОВ «Гарант-Сервіс-А», зокрема, і директором ОСОБА_3, вони містять всі необхідні реквізити та скріплені печатками сторін. Довіка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містить посилання на ОСОБА_3 як на директора ТОВ «Гарант-Сервіс-А». В свою чергу, вимогами чинного законодавства не вимагається при підписанні договорів та складанні інших бухгалтерських документів витребовувати у контрагента документи, що підтверджують особу та займану посаду.
Крім того, у постанові про звільнення ОСОБА_3 від відповідальності зазначено, що він зареєстрував підприємство та приймав участь у його діяльності, а згідно протоколів допиту ОСОБА_3, на які посилаються перевіряючі в акті перевірки, ОСОБА_3 вчиняв дії по здійсненню діяльності підприємства.
Зазначене також підтверджує необізнаність ТДВ «БЗКУ»щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Гарант Сервіс-А».
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже, покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце, службовою чи іншою особою підприємства контрагента.
Також, слід зазначити, що перевіряючими в акті перевірки не було висловлено жодної претензії щодо форми, змісту та правильності оформлення первинних документів.
Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також, не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.
Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.
Крім того, слід зазначити, що суд першої інстанції посилається на те, що підприємство-контрагент позивача не мало можливості надавати позивачу послуги з електрозварювання котлів, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ТОВ «Гарант-Сервіс-А»видами діяльності останнього є: будівництво будівель (45.21.1), нотаріальна та інша юридична діяльність (74.11.2), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0), оптова торгівля автомобільними деталями та приладами (50.30.1), надання інших комерційних послуг (74.87.0).
Колегія суддів звертає увагу на те, що, приймаючи до уваги доводи відповідача про те, що підприємство-контрагент позивача не мало можливості надавати позивачу послуги з електрозварювання котлів, суд першої інстанції не визначив до якої ж тоді групи послуг вона відноситься.
В свою чергу, оскільки підклас «надання інших комерційних послуг (74.87.0)», згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005, затвердженого наказом Держкомстату від 26.12.2005 № 375, серед інших, включає в себе «надання інших, не віднесених до інших групувань, комерційних послуг», тому надання послуг з електрозварювання дійсно відноситься до цієї підгрупи, оскільки у жодному з інших групувань не існує такого виду комерційних послуг як надання послуг з електрозварювання.
До того ж, у наказі Держкомстату від 26.12.2005 № 375 не надано визначення «інших комерційних послуг», тоді як комерційна діяльність -це комплекс операцій на основі взаємодії господарюючих суб'єктів з метою отримання ними прибутку, а також кінцевим споживачам максимальної вигоди.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані види діяльності, зокрема, «надання інших комерційних послуг», не виключають права ТОВ «Гарант-Сервіс-А»на поставку товарів за укладеними з позивачем договорами та надання послуг. Крім того, в акті перевірки не міститься жодного посилання перевіряючих на здійснення ТОВ «Гарант-Сервіс-А»господарських операцій, що не відносяться до основних видів його діяльності, тоді як відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В свою чергу, у відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається на підставі акту перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Крім зазначених в акті перевірки висновків Броварська ОДПІ Київської області жодним чином не обґрунтовує нікчемність вищеназваних правочинів.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.
Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.
Також, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.
Вказаний факт був повністю доведений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, апелянтом спростовані висновки суду першої інстанції про неправомірність позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 195, 196 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Броварський завод комунального устаткування»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2012, - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2012, - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 23.04.2012 № 0000042201 та № 0000032201.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2012 |
Оприлюднено | 23.11.2012 |
Номер документу | 27584620 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні