Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-1670/3337/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3337/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Вусик Ю.О., Шевченко О.А.,

представника відповідача - Мурич Л.О., Сухомлин О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000991701 від 14.12.2011 року, № 0000502301/3576 від 14.12.2011 року, № 0000512301/264 від 14.12.2011 року, № 0000522301/265 від 14.12.2011 року, № 0000582399/3577 від 14.12.2011 року, № 0000032301/78 від 07.03.2012 року, № 000042301/12 від 07.03.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень.

Податковими повідомленнями-рішеннями, що оскаржуються, Кременчуцька ОДПІ донарахувала такі грошові зобов'язання:

№ 0000991701 від 14.12.2011 року -донараховано грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 405, 12 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 245,72 грн. (оскаржено в частині, що залишена без змін рішенням про результати розгляду скарги від 17.02.2012 року);

№ 0000502301/3576 від 14.12.2011 року -донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 722 772, 0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 112 780,75 грн. (оскаржено в частині, що залишена без змін рішенням про результати розгляду скарги від 17.02.2012 року та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 24.04.2012 року);

№ 0000512301/264 від 14.12.2011 року -зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі 1 166 228,0 грн. та за 2 квартал 2011 року в сумі 3 741 811,0 грн.);

№ 0000522301/265 від 14.12.2011 року -зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 223 560,0 грн.;

№ 0000582399/3577 від 14.12.2011 року -застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 221 365,38 грн.;

№ 0000032301/78 від 07.03.2012 року -збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 798 684,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 112 780,75 грн.;

№ 000042301/12 від 07.03.2012 року -зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 498,0 грн.

Позивач вказує, що ці рішення були прийняті відповідачем на підставі висновків Акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інтер-Агро»№ 8142/23-209/31059688 від 30 листопада 2011 року (далі Акт), а такі висновки позивач вважає необґрунтованими та протиправними, оскільки вони суперечать чинному законодавству та базуються на невірних фактичних даних.

Таким чином, позивач спростовував висновки Акту перевірки, зміст якого в частині виявлених порушень описано нижче.

Під час розгляду справи та у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримували та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні та під час розгляду справи проти задоволення позову заперечували. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства, які наводили відповідно до змісту Акту перевірки, стверджуючи про правильність його висновків.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" зареєстроване Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області 11 вересня 2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи -31059688. ( т. 1 а.с. 13).

Позивач взятий на податковий облік Глобинським відділенням Кременчуцької ОДПІ 15.09.2000 року за № 670.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 13.10.2011 року по 09.11.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Інтер-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 8142/23-209/31059688 від 30 листопада 2011 року, у висновках якого встановлено порушення платником вимог:

- п. 6.1 ст. 6., п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п. 138.2, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. в сумі 1 166 228 грн., за 2 квартал 2011 р. в сумі 3 741 811 грн.;

- п. 1.32 ст.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п. 138.2, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, ст. 85 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 722 772 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 р. в сумі 451 119 грн., за 2 квартал 2011 р. в сумі 271 653 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення залишку від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 223 560 грн., в тому числі за квітень 2010 р. в сумі 64 775 грн., за травень 2010 р. в сумі 9 957 грн., за червень 2010 р. в сумі 5 457 грн., за липень 2010 р. в сумі 5 424 грн., за серпень 2010 р. в сумі 27 940 грн., за вересень 2010 р. в сумі 4 715 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 10 904 грн., за листопад 2010 р. в сумі 30 492 грн., за грудень 2010 р. в сумі 38 430 грн., за січень 2011 р. в сумі 10 386 грн., за лютий 2011 р. в сумі 8 320 грн., за березень 2011 р. в сумі 5 059 грн., за травень 2011 р. в сумі 1 701 грн.;

- абз. "е" п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6., п. 7.1 ст. 7., пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8., пп. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9, абз. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.03 р.;

- пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, внаслідок чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань стосовно повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 1 405,12 грн., в тому числі:

- за 2010 рік - в сумі 978,88 грн.;

- за 2011 рік - в сумі 426,24 грн.;

- п. 2.8 п. 3.5 п. 7.24 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. № 637, внаслідок чого встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму - 110 682,69 грн. ( т. 1 а.с. 16-82).

На підставі висновків даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 14 грудня 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000991701 від 14.12.2011 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 1 405,12 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 245,72 грн.;

- № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 722 772 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 780,75 грн.;

- № 0000512301/264 від 14.12.2011 р. щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 кв. 2010 р. в сумі 1 166 228,0 грн., за 2 кв. 2011 р. в сумі 3 741 811,0 грн. ;

- № 0000522301/265 від 14.12.2011 р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 223 560 грн.;

- № 0000582399/3577 від 14.12.2011 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 221 365,38 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Державної податкової служби у Полтавській області.

20 лютого 2012 р. позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.02.2012 р. за № 249/10/10-215.

За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області:

- залишено податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.12.2011 р. №0000512301/264, №0000522301/265, №0000582399/3577 без змін, а скаргу ТОВ "Інтер-Агро" в цій частині - без задоволення.

- скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.12.2011 р. №0000502301/3576 в частині визначеної штрафної санкції по податку на прибуток у розмірі 1 грн. і задоволено скаргу ТОВ "Інтер-Агро" в цій частині, в іншій частині (722 772 грн. основного платежу та 112779,75 грн. штрафної санкції) зазначене податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДП залишено без змін, а скарга ТОВ "Інтер-Агро" в цій частині - без задоволення. Збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 75 912 грн. основного платежу та прийнято податкове повідомлення рішення № 0000032301/78 від 07.03.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 798 684 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 780,75 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.12.2011р №0000991701 в частині визначеного зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 234 грн. та застосованої у зв'язку з цим штрафної санкції у розмірі 58,50 грн. (всього 292,50 грн.) і задоволено скаргу ТОВ "Інтер-Агро" в цій частині, в іншій частині (1 171,12 грн. основного платежу та 187,22 грн. штрафної санкції ) зазначене податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.12.2011р. №0000991701 залишено без змін, а скарга ТОВ "Інтер-Агро" в цій частині - без задоволення;

- збільшено суму зменшеного від'ємного значення по податку на додану вартість на 498 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301/12 від 07.03.2012 р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 498 грн. ( т. 1 а.с. 85-97).

За наслідками повторної скарги платника на рівні Державної податкової служби України платником отримано рішення про результати розгляду повторної скарги № 7347/6/10-2315 від 24.04.2012 р.

Даним рішенням Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2011 року № 0000522301/265 у частині зменшення перевіркою податкового кредиту на суми ПДВ, які включені до його складу на підставі податкових накладних, які були виписані в попередніх податкових періодах та у відповідній частині штрафну санкцію, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення № 0000522301/265 та податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 грудня 2011 року № 0000502301/3576 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток, № 0000512301/264 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, № 0000991701 про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та № 0000582399/3577 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог до ведення касових операцій в національній валюті в Україні з урахуванням рішення ДПС у Полтавській області від 17 лютого 2012 року № 249/10/10-215 залишені без змін, скарга директора ТОВ "Інтер-Агро" Стражець В.В. таким чином була задоволена частково. ( т. 1 а.с. 83-136).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ податкових повідомлень-рішень № 0000991701 від 14.12.2011 року, № 0000502301/3576 від 14.12.2011 року, № 0000512301/264 від 14.12.2011 року, № 0000522301/265 від 14.12.2011 року, № 0000582399/3577 від 14.12.2011 року, № 0000032301/78 від 07.03.2012 року, № 000042301/12 від 07.03.2012 року суд прийшов до таких висновків.

Податкове повідомлення-рішення № 0000991701 від 14.12.2011 року.

Даним рішенням Кременчуцькою ОДПІ донараховано ТОВ «Інтер-Агро»грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 405, 12 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 245,72 грн.

Це рішення позивачем оскаржено в частині в частині, що залишена без змін рішенням про результати розгляду скарги від 17.02.2012 року.

Рішення винесено у зв'язку із висновком податкового органу, що викладений у Акті перевірки, про порушення платником абз. "е" п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6., п. 7.1 ст. 7., пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8., пп. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9, абз. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.03 р.

Згідно змісту Акту, податковий орган обґрунтував дане порушення наступним чином.

Під час перевірки з питань правильності справляння позивачем податку з доходів фізичних осіб встановлено, що працівниками товариства (ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_18.) протягом перевіряємого періоду отримані додаткові блага у вигляді оплати за рахунок коштів товариства послуг міжнародного роумінгу. Документів, які б підтверджували перебування працівників товариства у відрядженні за кордоном (авансових звітів, копій паспортів, наказів по підприємству), надано не було.

Загальна вартість додаткових благ, оплачених за рахунок коштів товариства становить 4 479,41 грн., у тому числі за травень-грудень 2010 року - 3 525,79 гри. та за березень-травень 2011 року 953,62 грн. Перевіркою донараховано 671,92 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, ТОВ "Інтер-Агро" було перераховано кошти на рахунок АТЗТ "Будинок науки і техніки" (ЄДРПОУ 04882853) за навчання наступних робітників: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, згідно наступних рахунків: №227 від 12.05.10 на суму 720 грн.; №758 від 07.10.10 на суму 288 грн.; №799 від 23.12.10 на суму 432 грн.; № 5 від 10.01.11 на суму 288 грн.; № ЄФ-0000569 від 08.06.11 на суму 720 грн. При цьому зазначені працівники були звільнені 30.06.11.

Також, товариством перераховані кошти у розмірі 600,00 грн. на рахунок КП "Полтавської обласної ради "Учбово-курсовий комбінат ЖКГ" за навчання ОСОБА_16 на оператора промислових печей та сушил, згідно рахунку №211 від 23.05.11р.; 280,00 грн. на рахунок ПП "Кіровоградський регіональний учбовий центр" за навчання з електробезпеки ОСОБА_17, згідно рахунку №БР-690 від 10.03.11. Перевіркою донараховано 499,20 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який діяв з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2010 року, визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 зазначеного Закону додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Пунктом 1.15. статті 1 вищезазначеного Закону визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом "є" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Включення до складу валових витрат вартості послуг мобільного зв'язку здійснюється на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Витрати на використання мобільного телефону є витратами подвійного призначення, тому необхідно враховувати норми пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, згідно з яким будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Вартість послуг мобільного зв'язку включається до складу валових витрат за наявності відповідних документів, які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю суб'єкта підприємства. До таких документів, зокрема, можна віднести:

- наказ керівника про придбання мобільного телефону для використання в

господарській діяльності підприємства із зазначенням конкретного призначення (наприклад,

установлення зв'язку зі співробітником, робота якого пов'язана з частими переміщеннями по

регіону, в якому розміщене підприємство, а також за його межами);

- правила користування мобільним зв'язком, затверджені керівником;

- список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв'язку з

виробничою необхідністю;

- розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв'язку абоненту, в яких відображаються час переговорів і номер адресата, а також вартість розмов (послуга з гак званої "деталізації рахунка");

- перелік номерів телефонів, розмови за якими ведуться працівниками підприємства та безпосередньо стосуються господарської діяльності, оформлений наказові керівника;

- журнал обліку дзвінків, що заповнюється співробітниками, котрі здійснюють

розмови, із зазначенням мети їх здійснення і тривалості. Такі журнали повинні вестися на кожен телефонний номер, тобто кожним працівником, у чиє користування надано телефон.

Згідно із підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця включається до складу загального місячного оподаткованого доходу. Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно абзацу "є" п.п. 164.2.17 в. 164.2 ст. 164 ПК України до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарі (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Згідно п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, не залежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем, протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, па який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Відповідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 цього Кодексу.

Рішенням ДПС у Полтавській області № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року «Про результати розгляду скарги ТОВ «Інтер-Агро»»було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000991701 від 14.12.2011 року в частині визначеного зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 234 грн. та в частині відповідно застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 58,5 грн.

Відповідно залишено в силі оскаржуване рішення в частині донарахування 1 171,12 грн. основного грошового зобов'язання та 187,22 штрафної санкції.

Причиною такого скасування рішення в частині стало непідтвердження у ході перевірки отримання працівниками підприємства-платника додаткових благ, а саме, кошти у сумі 234 грн. були витрачені ТОВ «Інтер-Агро»для оплати пасажирських перевезень працівників (т. 1 а.с.95).

У ході судового розгляду, як і в ході проведення відповідачем перевірки, представниками ТОВ «Інтер-Агро»не надано обґрунтування та доказів поважності причин не нарахування та неутримання даного податку по вказаних вище операціях.

Оскільки доказів протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000991701 від 14.12.2011 року в частині, що залишена без змін, згідно рішення про результати розгляду скарги від 17.02.2012 року за № 249/10/10-215, позивачем не надано, суд вважає, що дане рішення є правомірним і скасуванню не підлягає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Податкове повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 року.

Даним рішенням Кременчуцькою ОДПІ було донараховано ТОВ «Інтер-Агро»грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 722 772,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 112 780,75 грн.

Рішення оскаржено позивачем в частині, що залишена без змін рішенням про результати розгляду скарги від 17.02.2012 року та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 24.04.2012 року.

Рішення винесено у зв'язку із висновком податкового органу, що викладений у Акті перевірки, про порушення платником п. 1.32 ст.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п. 138.2, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, ст. 85 Податкового кодексу України.

Згідно змісту Акту, податковий орган обґрунтував дане порушення наступним чином. На порушення п.п. 8.1.2, 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (далі по тексту Закон №283/97 ) та п. 144.3. ст. 143 ПК України підприємством завищено суму амортизаційних відрахувань за період із 01.04.2010р. по 31.03.2011р. в сумі 4 049 585,00 грн., крім того встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань, яка віднесена до р. 06.2 АВ декларації за 2 квартал 2011р. в сумі 1 181 101,00 грн.. З посиланням на вказані норми закону податковий орган вказував, що ''не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів". Дана сума, незаконно, як на думку відповідача, нарахованих амортизаційних відрахувань, підлягає зменшенню та відповідному виключенню зі складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування

Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Підприємство нараховувало амортизаційні відрахування на основні засоби 3 групи (сільськогосподарська техніка) та відображало їх в рядку 07 Декларації з податку прибуток за 2-4 кв. 2010р. та 1 кв. 2011р. та в рядку 06.2.3.1 АМ за 2 кв. 2011р.

Податковий орган вказував, що підприємство не займається обробкою земель сільськогосподарського призначення, та не має відповідних земель у власності чи орендованих. Підприємство не має штату працівників для експлуатації визначених основних засобів.

Перевіркою встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ "Інтер-Агро" надавало вказані основні засоби в оренду на підставі договорів, перелік яких наведено на с. 17-19 Акту перевірки № 8142/23-209 від 30.11.2012 року. (т. 1 а. с. 32-34, 157-184, т. 2 а.с. 4-100).

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Інтер-Агро", загальна сума нарахованих доходів від операцій оренди сільськогосподарської техніки, відображена по Дт 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" КТ 703 "Доходи від реалізації послуг" за 2 - 4 квартали 2010 року та за 1-2 квартали 2011 року в сумі 925 000,00 грн. (без ПДВ) включена до складу валового доходу.

Доходи від здачі в оренду даної техніки були значно нижчі за суму амортизації по сільськогосподарській техніці, що призвело до отримання збитків по даній операції, і тому, як на думку відповідача, такі операції не може бути віднесено до господарської діяльності підприємства.

Підпунктом 8.1.2. пункту 8.1 статті 8 Закону № 283/97 визначено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення: самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів .

Згідно пункту 1.32. статті 1 Закону № 283/97, господарська діяльність - будь-яка діяльній, особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У визначенні господарської діяльності, згідно статті 142 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-ІУ, термін "доход" ототожнюється з "прибутком". Господарський кодекс визначає, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу підприємства за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, діяльність підприємства є господарською діяльністю за умови, якщо така діяльність здійснюється регулярно та спрямована на досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержання прибутку. В той же час, операції, здійснені ТОВ "Інтер-Агро", були завідомо вчинені таким чином, що призвели до отримання збитків .

З огляду на вищевикладене, юридична особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання та утримання сільськогосподарської техніки з метою отримання доходу від здачі її в оренду) має сплачувати відповідні податки. Фактично внаслідок здійснених операцій у підприємства не виникала база оподаткування -прибуток, тобто підприємство не сплачувало податок на прибуток з таких операцій.

Позивач спростовував дану позицію твердженням про те, що під час перевірки працівниками податкового органу допущено арифметичні помилки при обрахуванні цифрового ряду показників амортизаційних відрахувань, валових витрат та валового доходу, крім того заперечував висновки про неможливість віднесення відповідних операцій до господарських, зазначаючи, що законодавством не передбачено аналізу кожної окремо взятої операції на предмет її збитковості чи прибутковості.

Суд погоджується з позицією податкового органу, з огляду на те, що за умови перевищення розміру амортизаційних відрахувань над сумами прибутку, отриманого внаслідок передачі в оренду техніки, що амортизувалася, зміст операції не є таким, що дав би можливість віднести відповідні операції до господарських. Дійсно, діюче законодавство не передбачає аналізу прибутковості чи збитковості окремо взятих господарських операцій. Однак при цьому головною підставою для зменшення амортизаційних відрахувань на відповідні суми стала передбачена вищезгаданими законами норма про те, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Виходячи з вищевикладених обставин передачі платником сільськогосподарської техніки в оренду, відповідні основні засоби, як на думку суду, неможливо вважати виробничими, а відтак суд вважає обґрунтованою позицію відповідача про неправомірність відповідних амортизаційних відрахувань платника. З цього слідує неправильність визначення платником об'єкту оподаткування податком на прибуток та відповідно його заниження.

Доказів вчинення податковим органом арифметичних помилок, що, згідно позову, були допущені при обрахуванні розбіжностей між показниками податкових декларацій та показниками внутрішнього обліку підприємства, позивач не надав. Крім того, суд звертає увагу, що позивачем у ході адміністративного оскарження прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень не оспорювалася правильність розрахунку розміру встановленого перевіркою завищеного розміру амортизаційних відрахувань ( т. 1 а.с. 92).

Інші доводи позивача не спростовують висновків податкового органу щодо відсутності підстав для віднесення відповідних активів до виробничих.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо порушення платником податкового законодавства, які стали матеріально-правовою підставою для донарахування відповідних грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Податкове повідомлення рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 722 772 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 780,75 грн. було поряд із іншими рішеннями оскаржене ТОВ «Інтер-Агро»в адміністративному порядку.

У ході розгляду ДПС у Полтавській області первинної скарги ТОВ «Інтер-Агро»даним контролюючим органом було прийнято рішення № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги платника, ТОВ «Інтер-Агро».

Даним рішенням, з-поміж іншого, було скасовано податкове повідомлення рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. в частині визначеної штрафної санкції в сумі 1 грн., в іншій частині вказане рішення було залишене без змін та ДПС в Полтавській області зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ прийняти додатково податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 75 912,0 грн.

Згідно п.60.1.3 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У даному випадку контролюючим органом було зменшено раніше нараховану суму грошового зобов'язання.

Згідно п. 60.4 ПК України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

З огляду на вказані норми закону, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. є відкликаним контролюючим органом вищого рівня (ДПС у Полтавській області).

На користь цього суд трактує і той факт, що за наслідками прийнятого рішення № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги платника Кременчуцькою ОДПІ не було прийняте податкове повідомлення-рішення виключно на суму збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток (75 912,0 грн.), а було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000032301/78 від 07.03.2012 року, яким були донараховані платнику суми грошових зобов'язань 798 684,0 грн. (722 772,0 грн. + 75 912,0 грн.) та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 779,75 грн. ( - 1 грн.).

Таким чином, суд вважає, що відповідна позовна вимога про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 року задоволенню не підлягає.

Податкове повідомлення-рішення № 0000582399/3577 від 14.12.2011 року.

Даним рішенням Кременчуцькою ОДПІ застосовано до ТОВ «Інтер-Агро»штрафну (фінансову) санкцію у сумі 221 365,38 грн. за порушення вимог п. 2.8, п. 3.5, п. 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, що затверджене постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року.

Згідно пункту 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа (п.3.5 Положення).

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки (пункт 7.24 Положення ).

Порушення вказаних норм полягало, як на думку податкового органу, в тому, що видаткові касові ордери від 01.11.2010 №13, від 03.02.2011 №2, від; 04.04.2011 року №11, від 07.06.2011 №17 на загальну суму 110 682,69 грн. не містять підпису одержувача готівкових коштів. Ліміт залишку готівки в касі товариству встановлений з 01.01.10 у сумі 17,0 грн., з 01.01.11 у сумі 17,0 грн., а отже ліміт залишку готівки в касі перевищено на суму 110 682,69 грн. (т. 4 а.с. 2-6).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

У ході судового розгляду представниками відповідача надано фотокопії відповідних видаткових касових ордерів, ці копії були виготовлені у ході проведення перевірки. Дані копії дійсно не містять підпису особи, яка отримала кошти.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000582399/3577 від 14.12.2011 року, прийняте на підставі чинного законодавства та є правомірним. При цьому суд не вважає за можливе прийняти у якості докази копії тих же ордерів, надані представником позивача у судовому засіданні та у яких відповідні підписи вже маються. Суд не приймає їх як докази, оскільки представник позивача не заперечував того, що копії видаткових касових ордерів без підписів особи дійсно були виготовлені перевіряючими у ході проведення перевірки та не зміг пояснити факту відсутності підпису на перших копіях, зроблених працівниками податкового органу, та пояснити того, яким чином підписи були з'явилися на копіях, що надані ним у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000582399/3577 від 14.12.2011 року.

Податкове повідомлення-рішення № 0000522301/265 від 14.12.2011 року.

Даним рішенням зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 223 560,0 грн. у зв'язку зі встановленням відповідачем у ході перевірки порушення платником п.п. 7.2.3, 7.4.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Такі порушення, згідно Акту перевірки, полягали у тому, що платником, як на думку відповідача, було завищено податковий кредит у розмірі 66 178,66 грн.

Висновок про таке завищення працівники податкового органу зробили внаслідок виявлених розбіжностей між обсягом податкових зобов'язань постачальників позивача та його податкового кредиту, згідно бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", внаслідок чого було завищено р. 10.1 Декларації, а саме:

- ТОВ "Далгакиран компресор Україна" у травні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі 2 758,00 грн., а позивач відніс до податкового кредиту травня 2010 року 7 258,00 грн. (розбіжність 4 500 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "Форт" у травні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі 125,55 грн., а позивач відніс до податкового кредиту травня 2010 року - 2 925,57 грн. розбіжність 2 800,02 грн. Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "Техномодуль" у червні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 0,00 грн. а позивач відніс до податкового кредиту за червень 2010 року 1 324,52 грн. (розбіжність - 1 324,52 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "Грань" у червні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 0,00 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за червень 2010 року 1 722,00 грн. (розбіжність 1 722,00 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ДП "Держреєстри України" у липні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 884,52 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за червень 2010 року - 3 780,00 грн. (розбіжність 2 895,48 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ з іноземними інвестиціями "Новофарм" у вересні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 16 859,38 грн. та у жовтні 2010 року - 28 526,18 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за вересень 2010 року - 17 906,39 грн. та за жовтень 2010 року 31 805,44 грн. (розбіжність у вересні 2010 року - 1 047,01 грн. та у жовтні 2010 року - 3 279,26 грн.) Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ПП "Агро-коммерц" у листопаді 2011 року задекларовано зобов'язань у розмірі 0,0 грн. а позивач відніс до податкового кредиту за листопад 2010 року 29 063,57 грн. (розбіжність - 29 063,57 грн.) Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "Агробудівельний альянс "Астра" у грудні 2010 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 18 987,89 грн. та у січні 2011 року 15 917,92 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за грудень 2010 року 23 260,89 грн. та за січень 2011 року - 20 503,79 грн. (розбіжність у грудні 2010 року - 4 273,0 грн., та у січні 2011 року - 4 585,87 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 87 367,00 грн.;

- ПП "Максимум" у лютому 2011 року задекларовано зобов'язань у розмірі 0,0 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за лютий 2011 року 1 973,20 грн. (розбіжність 1 973,20 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ПП "МКМ-Сервіс" у лютому 2011 року задекларовано зобов'язань у розмірі 0,0 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за лютий 2011 року 2 680,00 грн. (розбіжність 2 680,00 грн.) Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "Укр НДІ Енерго-Тех" у березні 2011 року задекларовано зобов'язань у розмірі - 0,0 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за березень 2011 року - 4 333,33 грн. (розбіжність - 4 333,33 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується;

- ТОВ "МТК-Полтава" у травні 2011 року задекларовано зобов'язань у розмірі 0,0 грн., а позивач відніс до податкового кредиту за травень 2011 року 1 701,40 грн. (розбіжність -1 701,40 грн.). Між зазначеними контрагентами станом на 30.06.11 заборгованість не обліковується.

Також податковим органом було виключено зі складу податкового кредиту платника суми, сформовані за операціями з ТОВ «ТД «Будкомплект». Перевіркою було встановлено декларування ТОВ "Інтер-Агро" податкового кредиту у січні-березні 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Торговий дім "Буд Комплект" (м. Київ) у розмірі 10 193,00 грн.

Згідно акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.07.2011 №694/3-23-30/37309787, ТОВ "Торговий дім "Буд Комплект" зменшено податкове зобов'язання з ПДВ по операціях з ТОВ "Інтер-Агро" на 10 193,00 грн. у зв'язку з їх не підтвердженням. ТОВ "Торговий дім "Буд Комплект" має стан "9" - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, під час перевірки встановлено завищення податкового кредиту у розмірі 147 189 грн. (квітень-грудень 2010 року) через включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними, виписаними в минулих податкових періодах.

За наслідками адміністративного оскарження даного рішення на рівні ДПС в Полтавській області, податкове повідомлення-рішення № 0000522301/265 від 14.12.2011 року залишене без змін, а скарга платника у відповідній частині -без задоволення.

За наслідками розгляду повторної скарги платника на рівні ДПС України рішенням ДПС України № 7347/6/10-2315 від 24.04.2012 року ( т. 1 а.с. 117 -125) було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000522301/265 від 14.12.2011 в частині зменшення податкового кредиту на суми ПДВ, які були включені до його складу на підставі податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах , в іншій частині дане рішення залишене без змін.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0000522301/265 від 14.12.2011 є скасованим в частині зменшення податкового кредиту на суму 147 189,0 грн.

Тому у відповідній частині позовна вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Що ж стосується решти суми зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000522301/265 від 14.12.2011, то суд приходить до таких висновків.

Не погоджуючись із висновками податкового органу щодо підстав зменшення відповідних сум податкового кредиту, оскільки наявність розбіжностей між показниками податкового обліку контрагентів та відсутність контрагента за місцезнаходженням не передбачені законом як підстави для визнання протиправним включення відповідних сум до складу податкового кредиту платника, суд все ж знаходить обгрунтованими доводи відповідача про відсутність відповідних об"єктів оподаткування та непідтвердженість його (як і товарності відповідних операцій) належними доказами.

Приходячи до такого висновку, суд звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на описану позицію, суд у ході розгляду справи неодноразово пропонував позивачу надати докази товарності (реальності) та легальності операцій, за якими були сформовані відповідні суми податкового кредиту.

Однак, належних і достатніх доказів щодо фактичного переміщення, передачі, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, які придбавалися, позивачем не надано.

Позивачем в якості доказів реального здійснення угод купівлі-продажу товару (надання послуг), надано окремі документи, ведення яких при вчиненні відповідних операцій передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, при цьому окремі з цих документів не відповідають встановленим вимогам.

З наданих суду окремих документів (угод, накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних) неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування і сплати до бюджету ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних. З наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати товару (послуг) та відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні достатні докази отримання товару, його оприбуткування, зберігання, подальшого використання у господарській діяльності, тощо. Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов'язане донарахування податкових зобов'язань.

За даних обставин, суд не може вважати доведеним позивачем факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит і погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами.

Відтак підстави для задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000522301/265 від 14.12.2011 року -відсутні.

Податкове повідомлення -рішення № 0000512301/264 від 14.12.2011 року.

Даним рішенням зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2010 року в сумі 1 166 228,0 грн. та за 2 квартал 2011 року в сумі 3 741 811,0 грн.

Перевіркою встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у розмірі 1 166 228, 00 грн. Так як встановлено відсутність у 2010 році від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 166 228 грн., оскільки ця сума була перенесена до показників декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року, то також встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 3 741 811,00 грн. в 1 кварталі 2011 року. ТОВ "Інтер-Агро" відображено у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток суму 31 664 592,00 грн. дозволених і підтверджених податкових збитків за 2009 рік. Ця сума (враховуючи відсутність збитків за 2010 рік у сумі 1 166 228 грн.) вплинула на р. 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у бік зменшення на 4 071 864 грн.

За наслідками судового розгляду справи суд приходить до висновків про неправомірність оскаржуваного рішення в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 3 741 811,0 грн.

Таке зменшення податковими органами було вчинене з посиланням на Перехідні положення Податкового кодексу України та заборону включення до складу валових витрат 2 кварталу 2011 року збитків минулих років.

Суд не погоджується з позицією відповідача з таких підстав.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" ПК України визначено, що розділ ПІ цього кодексу ("Податок на прибуток підприємств") застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" ПК України платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ III Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платником цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011 року.

У першому кварталі 2011 року платник податку на прибуток мав використовувати форму Декларації з податку на прибуток підприємства, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.

У рядку 04.9 цієї Декларації відображалося від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. Як випливає з приписів пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону, у першому кварталі 2011 року до вказаного рядка без будь-яких обмежень підлягало включенню непогашене протягом попередніх звітних періодів наростаючим підсумком від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, а також те, що виникло у 2010 році.

Значення рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася як форма податкової звітності за перший квартал 2011 року, розраховувалося при розрахунку значення рядка 06 цієї ж Декларації (скориговані валові витрати). У складі скоригованих валових витрат відповідне від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий рік безпосередньо впливало на розрахунок показника рядка 08 (Об'єкт оподаткування (позитивний чи від'ємний)) Декларації з податку на прибуток, що використовувалася як форма податкової звітності за перший квартал 2011 року.

Саме у рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, відображався результат розрахунку значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.

Правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114.

У рядку 06.6 цієї Декларації підлягає відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядка 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягає перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядка 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому ні Закон, ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Ураховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Відтак, суд вважає за необхідне податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000512301/264 від 14.12.2011 року визнати протиправним та скасувати в частині зменшення розміру від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 3 741 811 грн.

В решті суми зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств (1 166 228 грн. за 4 кв. 2010 року) податковий орган виходив з неправомірного, як на його думку, вчинення платником амортизаційних відрахувань на основні засоби, що є невиробничими.

Детально висновки суду з даного приводу описані в частині постанови щодо податкового повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 року (наведено вище).

Такі висновки полягають у тому, що суд погодився із позицією відповідача про неправомірність вчинення відповідних амортизаційних відрахувань, тому суд вважає за необхідне податкове повідомлення -рішення № 0000512301/264 від 14.12.2011 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на 1 166 228 грн. за 4 кв. 2010 року - залишити без змін, відмовивши у задоволенні відповідної частини позовних вимог.

Податкове повідомлення-рішення № 0000032301/78 від 07.03.2012 року.

Даним рішенням було збільшено суму грошових зобов'язань ТОВ «Інтер-Агро»з податку на прибуток підприємств на загальну суму 798 684,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 112 779,75 грн.

Це повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі рішення ДПС у Полтавській області № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги платника, ТОВ «Інтер-Агро». Зокрема, в частині скарги платника на податкове повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 722 772 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 780,75 грн.

ДПС у Полтавській області, у ході розгляду первинної скарги платника, перевіряючи правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р., встановила помилку, допущену у ході проведення перевірки. Така помилка полягала у тому, що перевіряючі особи не врахували попередньо зроблений висновок про неправомірність відображення ТОВ «Інтер -Агро»у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року податкових збитків 2009 року. З урахуванням неправомірності, як на думку податкового органу, такого відображення сума заниженого податку на додану вартість була не донарахована працівниками Кременчуцької ОДПІ на 75 912, 0 грн. Крім того, ДПС у Полтавській області вважала неправомірним застосування штрафних санкцій за дане порушення, які були застосовані Кременчуцькою ОДПІ у розмірі 1 грн.

Таким чином, за наслідками розгляду скарги платника податку в цій частині ДПС у Полтавській області було скасовано податкове повідомлення рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р. в частині визначеної штрафної санкції в сумі 1 грн., в іншій частині вказане рішення було залишене без змін та ДПС в Полтавській області зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ прийняти додатково податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 75 912,0 грн. ( т. 1 а.с. 97).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000032301/78 від 07.03.2012 року прийняте, як уже було вказано, за наслідками розгляду скарги платника, що виразилися у прийнятті рішення ДПС у Полтавській області № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги платника ТОВ «Інтер-Агро». Донараховані цим рішенням суми грошових зобов'язань складаються з 722 772 грн. основного зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 780,75 грн. та з додатково збільшеного грошового зобов'язання у сумі 75 912,0 грн.

Грошові зобов'язання в сумі 722 772 грн. основного зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції в сумі 112 780,75 грн. були нараховані податковим органом у зв'язку із неправомірним завищенням амортизаційних відрахувань на невиробничі основні засоби (описано вище), а додатково сума основних зобов'язань була збільшена на 75 912,0 грн. у зв'язку із висновками ДПС у Полтавській області про неправомірність відображення ТОВ «Інтер -Агро»у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року податкових збитків 2009 року. (722 772,0 грн. + 75 912,0 грн. = 798 684, 0 грн.)

Вище описані висновки суду щодо правомірності та обґрунтованості нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств податковим повідомленням-рішенням № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р.

Донарахування суми грошових зобов'язань у розмірі 722 772 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 112 779,75 грн. суд вважав правомірним, з підстав, що викладені вище, в частині постанови щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000502301/3576 від 14.12.2011 р.

Однак суд знаходить протиправними висновки податкового органу щодо підстав для додаткового збільшення грошових зобов'язань на 75 912,0 грн.

Такими підставами ДПС у Полтавській області та відповідно Кременчуцька ОДПІ вважали неправомірність відображення ТОВ «Інтер -Агро»у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року податкових збитків 2009 року. Таку неправомірність обґрунтовували з посиланням на Перехідні положення Податкового кодексу України та заборону включення до складу валових витрат 2 кварталу 2011 року збитки минулих років.

Висновки суду щодо неправомірності такої позиції детально описані у частині постанови, де аналізується податкове повідомлення-рішення № 0000512301/264 від 14.12.2011 року, та полягають у тому, що суд не погоджується з думкою податкового органу про наявність такої заборони.

Відтак, суд вважає, що позивач мав право включати до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року податкові збитки 2009 року, а тому додаткове збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток підприємств на суму 75 912,0 грн. суд вважає протиправним і необґрунтованим.

Відповідно суд приходить до висновків про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000032301/78 від 07.03.2012 року у відповідній частині та наявності підстав для скасування його в частині донарахування грошових зобов"язань на суму 75 912 грн. (основного платежу).

Податкове повідомлення-рішення № 000042301/12 від 07.03.2012 року.

Даним рішенням Кременчуцької ОДПІ було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 498,0 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 000042301/12 від 07.03.2012 року прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі рішення ДПС у Полтавській області № 249/10/10-215 від 17.02.2012 року про результати розгляду первинної скарги платника ТОВ «Інтер-Агро»( т. 1 а.с. 85-97).

Згідно даного рішення, контролюючий орган вищого рівня встановив, що при проведенні перевірки не враховано висновки попередньої перевірки цього ж платника ( акт від 21.07.2010 року № 3774/23-209/31059688) в частині зменшення від'ємного значення з ПДВ за березень 2010 року на суму 498,0 грн.

У зв'язку із викладеним ДПС у Полтавській області зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ за наслідками розгляду скарги платника додатково прийняти податкове повідомлення-рішення про додаткове зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 498,0 грн.

Суд зазначає, що позивачем не було обґрунтовано жодним чином протиправності даного рішення. Єдиним доводом до твердження про його незаконність стало зазначення у позові того, що приписи Акту перевірки від 21.07.2010 року № 3774/23-209/31059688 були виконані платником.

Однак докази цього позивачем не були надані.

Тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 000042301/12 від 07.03.2012 року суд не вбачає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Вище описано висновки суду, які отримані внаслідок того, що податковим органом не було доведено правомірності окремих прийнятих рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач просив оскаржувані рішення визнати недійсними.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, у частині, в якій визнав наявність підстав задовольнити частину позовних вимог, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати відповідні податкові повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0000512301/264 від 14.12.2011 року визнати протиправним та скасувати в частині зменшення розміру від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 3 741 811 грн., в решті - залишити без змін.

Податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0000032301/78 від 07.03.2012 року визнати протиправним та скасувати в частині донарахування грошових зобов"язань на суму 75 912 грн. (основного платежу), в решті - залишити без змін.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков