Рішення

від 07.11.2012 по справі 2/083-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2012 р. Справа № 2/083-12

за позовом державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна

індустрія» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» , м. Українка Обухівського

району Київської області,

про стягнення 30 374,63 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Каленюк Д.А. , уповноважений, довіреність від 22.08.2012р. №22/08/12;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ :

позивач -державне господарське об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна індустрія», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 27.09.2012р. б/н до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»,

м. Українка Обухівського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 30 374,63 грн. заборгованості за Договором №59у/11 про надання послуг від 21.10.2011р., в тому числі: 29 435,54 грн. основного боргу, пеня в сумі 782,35 грн., три відсотки річних в сумі 156,74 грн. та покласти на відповідача відшкодування позивачу витрати по сплаті судового збору в сумі 1 653,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх господарських зобов'язань за Договором №59у/11 про надання послуг від 21.10.2011р. щодо приймання, зберігання, обліку, відвантаження позивачем продуктів харчування, що належать відповідачу, та не сплатив грошові кошти за надані позивачем за період листопад 2011р. -серпень 2012р. послуги на загальну суму 29 435,54 грн. Також, у зв'язку із порушенням умов зазначеного договору та простроченням грошового зобов'язання зі сплати коштів за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 156,74 грн. та пеню в сумі 782,35 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судових засіданнях 24.10.2012р. та 07.11.2012р. представником позивача подані суду витребувані документи та додаткові докази, в усних поясненнях представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судові засідання 24.10.2012р. та 07.11.2012р свого представника не направив, вимоги ухвал господарського суду від 03.10.2012р. та від 24.10.2012р. не виконав, витребувані документи та докази не подав, відзив на позов не надав, про причини нез'явлення в судові засідання суд належним чином не повідомив. Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 27.08.2012р. серії АБ №004561 відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»включений до ЄДРПО України і місцезнаходження його відповідає адресі, вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна індустрія», м. Київ (далі по тексту -ДГО «Консорціум «Військово -будівельна індустрія»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн», м. Українка Обухівського району Київської області (далі по тексту -ТОВ «Ранкорн»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 21.10.2011р. між ДГО «Консорціум «Військово -будівельна індустрія»(виконавець) та ТОВ «Ранкорн»(замовник) Договір №59у/11 про надання послуг (далі -Договір), згідно якого підприємство надає послуги по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню продуктів харчування (далі -матеріальні цінності), що належать замовнику. Відповідно до умов Договору:

- виконавець зобов'язується прийняти від замовника товарно-матеріальні цінності на зберігання в кількості одиниць обліку згідно прибуткових накладних замовника та забезпечити його надійне зберігання (п.2.1. Договору);

- замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати рахунки виконавця за отримані послуги по зберіганню та інші отримані послуги -протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання таких рахунків замовником, але не пізніше 25-го числа поточного місяця, за який проводиться оплата (п.3.1. Договору);

- при відсутності від замовника оплати за зберігання більше як 15 днів після одержання рахунку виконавець має право на одержання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із розрахунку простроченої суми з врахуванням індексу інфляції за кожен день прострочки (п.4.5. Договору);

- остаточний розрахунок за поточний місяць здійснюється на підставі фактично наданих послуг визначених актами виконаних робіт та актами звірок (п.5.2. Договору);

- даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині зобов'язань -до повного їх виконання сторонами (п.6.1. Договору).

Також, 21.10.2011р. сторонами складено та підписано протокол про узгодження цін до Договору №59у/11 від 21.10.2011р., відповідно до якого вартість зберігання матеріальних цінностей на 1 м 2 площі на «Цегляному складі»позивача на місяць становить 30,00 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів про надання послуг та зберігання. Згідно положень частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини першої ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Згідно до частини 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, змістом зобов'язання сторін є обов'язок позивача (виконавця) належним чином надати передбачені Договором послуги, і відповідно обов'язок відповідача (замовника) прийняти надані послуги та оплатити за них обумовлені Договором кошти.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору надав відповідачу послуги на загальну суму 49 002,09 грн., проте як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані послуги на загальну суму 43 835,54 грн., що підтверджуються відповідними Актами здачі -прийняття робіт (надання послуг зберігання), а саме:

№ОУ-0000869 від 30.11.2011р. на суму 8 129,03 грн.,

№ОУ-0000910 від 31.12.2011р. на суму 6 000,00 грн.,

№ОУ-0000039 від 31.01.2012р. на суму 3 000,00 грн.,

№ОУ-0000114 від 29.02.2012р. на суму 3 000,00 грн.,

№ОУ-0000155 від 29.02.2012р. на суму 2 256,00 грн.

№ОУ-0000262 від 30.03.2012р. на суму 584,28 грн.,

№ОУ-0000314 від 30.04.2012р. на суму 366,05 грн.,

№ОУ-0000402 від 31.05.2012р. на суму 119,57 грн.,

№ОУ-0000397 від 31.05.2012р. на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000480 від 29.06.2012р. на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000533 від 31.07.2012р. на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000683 від 31.08.2012р. на суму 4 180,61 грн., а також Акт виміру займаної площі зберігання за травень 2012р.

Отже, загальна сума наданих позивачем послуг, відповідно до представлених Актів здачі -прийняття робіт (надання послуг), становить в сумі 43 835,54 грн.

Відповідач надані позивачем послуги з листопада 2011р. по квітень 2012р. прийняв без зауважень та підписав Акти здачі -прийняття робіт №ОУ-0000869 від 30.11.2011р., №ОУ-0000910 від 31.12.2011р., №ОУ-0000039 від 31.01.2012р., №ОУ-0000155 від 29.02.2012р., №ОУ-0000262 від 30.03.2012р., в тому числі Акти №ОУ-0000114 від 29.02.2012р., №ОУ-0000402 від 31.05.2012р., №ОУ-0000262 від 30.03.2012р., №ОУ-0000314 від 30.04.2012р., щодо відшкодування витрат за електроенергію спожиту під час надання послуг у лютому - травні 2012р.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частин першої, третьої ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Пунктами 3.1, 5.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати рахунки виконавця за отримані послуги по зберіганню та інші отримані послуги -протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання таких рахунків замовником, але не пізніше 25-го числа поточного місяця, за який проводиться оплата; остаточний розрахунок за поточний місяць здійснюється на підставі фактично наданих послуг визначених актами виконаних робіт та актами звірок.

Як твердить позивач та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок, відповідачем за період з лютого по червень 2012р. були частково перераховані грошові кошти за надані позивачем послуги на загальну суму 21 226,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 25.07.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача -ТОВ «Ранкорн»претензію від 24.07.2012р. №99 з пропозицією сплатити основну заборгованість в сумі 25 292,70 грн., про що свідчать копії поштового конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення (наявні в матеріалах справи). Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену претензію та/або задовольнив вимогу позивача та сплатив заборгованість за Договором.

Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів за надані позивачем послуги, ДГО «Консорціум «Військово -будівельна індустрія»просить суд стягнути з відповідача -ТОВ «Ранкорн»29 435,54 грн. основної заборгованості за Договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості або обсягів наданих послуг не подав, доказів сплати коштів за отримані від позивача послуги не подав, відповідно доводи позивача не спростував.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Отже, судом встановлено факт порушення відповідачем -ТОВ «Ранкорн»свого зобов'язання за Договором щодо оплати наданих позивачем послуг за період з листопада 2011р. по серпень 2012р. в сумі 22 609,43 грн. в строк визначений пунктом 3.1 Договору, а саме не пізніше 25.08.2012р.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає частковому задоволенню в сумі 22 609,43 грн. (43 835,54 (сума заборгованості за надані послуги відповідно до представлених актів) -21 226,11 (сума сплачених коштів).

Також, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати коштів за отримані послуги зі зберігання продуктів харчування, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 782,35 грн. та 3% річних в сумі 156,74 грн.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування, щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини третьої ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості наданих послуг, встановлені розділом 3 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначена пунктом 4.5 Договору та статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»та виходячи з наступного розрахунку нарахування пені та 3% річних, судом встановлено, що з відповідача належить до стягнення на користь позивача пеня в сумі 1 678,13 грн. та 3% річних в сумі 332,30 грн.

назва документунараховано , грн.строк оплати (п. 3.1. Договору)фактично сплачено , грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня , грн. 3% річних , грн. Акт №ОУ-0000869 від 30.11.2011р. 8 129,03 25.11.2011р. 8 129,03 26.11.2011-25.12.2011 (30 днів) 103,56 20,04 Акт №ОУ-0000910 від 31.12.2011р. 6 000,00 25.12.2011р. 14 129,03 26.12.2011-25.01.2012 (31 день) 186,00 36,00 Акт №ОУ-0000039 від 31.01.2012р. 3 000,00 25.01.2012р. 17 129,03 26.01.2012-01.02.2012 (7 днів) 50,78 9,86 Платіжне доручення від 01.02.2012р. №165 2 000,00 15 129,03 02.02.2012-06.02.2012 (5 днів) 32,04 6,22 Платіжне доручення від 06.02.2012р. №170 2 000,00 13 129,03 07.02.2012 (1 день) 5,56 1,08 Платіжне доручення від 07.02.2012р. №174 1 000,00 12 129,03 08.02.2012-25.02.2012 (18 днів) 92,46 17,94 Акт №ОУ-0000155 від 29.02.2012р. 2 256,00 25.02.2012р. 14 385,03 26.02.2012-03.03.2012 (7 днів) 51,54 10,00 Акт №ОУ-0000155 від 29.02.2012р. 3 000,00 25.02.2012р. 17 385,03 Платіжне доручення від 03.03.2012р. №212 3 600,00 13 785,03 04.03.2012-25.03.2012 (22 дня) 127,87 24,93 Акт №ОУ-0000262 від 30.03.2012р. 584,28 25.03.2012р. 14 369,31 26.03.2012 (1 день) 5,89 1,18 Платіжне доручення від 26.03.2012р. №229 2 000,00 12 369,31 27.03.2012-30.03.2012 (4 дня) 20,28 4,07 Платіжне доручення від 30.03.2012р. №232 2 000,00 10 369,31 01.04.2012-25.04.2012 (25 дня) 106,24 21,31 Акт №ОУ-0000314 від 30.04.2012р. 366,05 25.04.2012р. 10 735,36 26.04.2012-28.04.2012 (3 дня) 13,20 2,65 Платіжне доручення від 28.04.2012р. №256 2 000,00 8 735,36 29.04.2012-11.05.2012 (13 дня) 46,54 9,33 Платіжне доручення від 11.05.2012р. №269 2 000,00 6 735,36 12.05.2012-25.05.2012 (14 дня) 38,65 7,75 Акт №ОУ-0000379 від 31.05.2012р. 5 400,00 25.05.2012р. 12 135,36 26.05.2012-22.06.2012 (28 дня) 140,63 28,20 Акт №ОУ-0000402 від 31.05.2012р. 119,57 25.05.2012р. 12 254,93 Платіжні доручення від 22.06.2012р. №№308,310 1 500,00 10 754,93 23.06.2012-25.06.2012 (3 дня) 13,22 2,65 Платіжні доручення від 25.06.2012р. №№312-315 3 000,00 7 754,93 Акт №ОУ-0000480 від 29.06.2012р. 5 400,00 25.06.2012р. 13 154,93 26.06.2012-27.06.2012 (2 дня) 10,78 2,16 Платіжні доручення від 27.06.2012р. №№106,318 126,11 13 028,82 28.06.2012-25.07.2012 (28 дня) 149,51 29,98 Акт №ОУ-0000533 від 31.07.2012р. 5 400,00 25.07.2012р. 18 428,82 26.07.2012-25.08.2012 (31 день) 234,14 46,96 Акт №ОУ-0000683 від 31.08.2012р. 4 180,61 25.08.2012р. 22 609,43 26.08.2012-27.09.2012 (33 дня) 249,24 49,99 всього 43 835,54 21 226,11 22 609,43 1 678,13 332,30 Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 782,35 грн. та 3% річних в сумі 156,74 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 782,35 грн. та 3% річних в сумі 156,74 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»на користь позивача -державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна індустрія»заборгованості в розмірі 24 619,86 грн., з яких: 22 609,43 грн. основного боргу, 782,35 грн. пені та 3% річних в сумі 156,74 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір»подана ДГО «Консорціум «Військово - будівельна індустрія»позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 03.09.2012р. №2241, позивач сплатив судовий збір в сумі 1653,50 грн., тобто в розмірі більшому, ніж передбачено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір в сумі 44,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Позов державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна індустрія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Енергетиків, буд. 9, кв. 83, код ЄДРПОУ 36890554) на користь державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово -будівельна індустрія» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33629043)

22 609,43 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев'ять гривень сорок три копійки) основної заборгованості,

782,35 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні тридцять п'ять копійок) пені ,

156,74 грн. (сто п'ятдесят шість гривень сімдесят чотири копійки) 3% річних,

1 304,56 грн. (одну тисячу триста чотири гривні п'ятдесят шість копійок) судового збору .

3. Повернути державному господарському об'єднанню «Консорціум «Військово -будівельна індустрія» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33629043)

з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018)

зайве сплачений платіжним дорученням від 03.09.2012р. №2241 судовий збір в сумі 44,00 грн. (сорок чотири гривні нуль копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 20.11.2012р.