Постанова

від 26.11.2013 по справі 2/083-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа№ 2/083-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Каленюк Д.А. - представник за довіреністю від 28.08.2013 року;

Каленюк А.А. - представник за довіреністю від 09.09.2013 року;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»

на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2012 року

у справі № 2/083-12 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн»

про стягнення 30 374, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне господарське об'єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» про стягнення з відповідача 30 374, 63 грн. заборгованості за договором №59у/11 про надання послуг від 21.10.2011 року, в тому числі: 29 435, 54 грн. основного боргу, пені у сумі 782, 35 грн., 3% річних у сумі 156, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх господарських зобов'язань за договором №59у/11 про надання послуг від 21.10.2011 року щодо приймання, зберігання, обліку, відвантаження позивачем продуктів харчування, що належать відповідачу, та не сплатив кошти за надані позивачем за період листопад 2011 року - серпень 2012 року послуги на загальну суму 29 435, 54 грн. Також, у зв'язку із порушенням умов зазначеного договору та простроченням грошового зобов'язання зі сплати коштів за надані послуги, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 156, 74 грн. та пеню в сумі 782, 35 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 22 609, 43 грн. основної заборгованості, 782, 35 грн. пені та 156, 74 грн. 3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що частина актів здачі-приймання робіт (надання послуг), на які позивач посилається як на доказ надання послуг підписанні лише з боку останнього.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» сформовано колегію суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранкорн" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгдяду на 01.10.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.10.2013 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2013 року заперечував проти апеляційної скарги.

У судовому засіданні 01.10.2013 року оголошено перерву до 15.10.2013 року.

Представники сторін у судовому засіданні 15.10.2013 року підтримали свої правові позиції.

У судовому засіданні 15.10.2013 року оголошено перерву до 05.11.2013 року.

У судове засідання 05.11.2013 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд задольнити її в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року відкладено розгляд справи до 26.11.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2013 року наддав пояснення по справі, відповідно до яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 26.11.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.10.2011 року між Державним господарським об'єднанням "Консорціум "Військово - будівельна індустрія" (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранкорн" (надалі - замовник) договір №59у/11 про надання послуг (далі - договір), згідно якого виконавець надає послуги по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню продуктів харчування (далі - матеріальні цінності), що належать замовнику.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язується прийняти від замовника товарно - матеріальні цінності на зберігання в кількості одиниць обліку згідно прибуткових накладних замовника та забезпечити його надійне зберігання .

Згідно із п. 3.1 договору замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати рахунки виконавця за отримані послуги по зберіганню та інші отримані послуги -протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання таких рахунків замовником, але не пізніше 25-го числа поточного місяця, за який проводиться оплата.

Пункт 5.2 договору встановлено, остаточний розрахунок за поточний місяць здійснюється на підставі фактично наданих послуг визначених актами виконаних робіт та актами звірок.

Також, 21.10.2011 року сторонами складено та підписано протокол про узгодження цін до договору №59у/11 від 21.10.2011 року, відповідно до якого вартість зберігання матеріальних цінностей на 1 м2 площі на "Цегляному складі" позивача на місяць становить 30,00 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів про надання послуг та зберігання. Згідно положень частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини першої ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Згідно із частиною 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На підтвердження надання відповідачеві послуг, позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання), а саме:

№ОУ-0000869 від 30.11.2011 року на суму 8 129,03 грн.,

№ОУ-0000910 від 31.12.2011 року на суму 6 000,00 грн.,

№ОУ-0000039 від 31.01.2012 року на суму 3 000,00 грн.,

№ОУ-0000114 від 29.02.2012 року на суму 3 000,00 грн.,

№ОУ-0000155 від 29.02.2012 року на суму 2 256,00 грн.

№ОУ-0000262 від 30.03.2012 року на суму 584,28 грн.,

№ОУ-0000314 від 30.04.2012 року на суму 366,05 грн.,

№ОУ-0000402 від 31.05.2012 року на суму 119,57 грн.,

№ОУ-0000397 від 31.05.2012 року на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000480 від 29.06.2012 року на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000533 від 31.07.2012 року на суму 5 400,00 грн.,

№ОУ-0000683 від 31.08.2012 року на суму 4 180,61 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог апелянт зазначає, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання) № ОУ-0000397 від 31.05.2012 року, № ОУ-0000480 від 29.06.2012 року, № ОУ-0000533 від 31.07.2012 року та № ОУ-683 від 31.08.2012 року не можуть слугувати належними та допустимими доказами надання послуг, оскільки підписані лише з боку позивача.

Крім того, відповідач вказує, що відповідно до умов договору, вартість зберігання матеріальних цінностей залежить від займаної площі складу позивача, водночас не всі акти виміру займаної площі зберігання містять підпис та печатку відповідача.

Дійсно, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не підписав акти виміру займаної площі за червень-серпень 2012 року та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання) № ОУ-0000397 від 31.05.2012 року, № ОУ-0000480 від 29.06.2012 року, № ОУ-0000533 від 31.07.2012 року та № ОУ-683 від 31.08.2012 року. Мотивованої відмови від їх підписання не надав.

Враховуючи зазначене, позивач направив на адресу відповідача для підписання вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання), що підтверджується фіскальним чеком № 3204 від 25.10.2012 року та описом вкладення у цінний лист від 25.10.2012 року наявними в матеріалах справи.

Даний конверт був повернут позивачеві за закінченням терміну зберігання.

Водночас, як встановлено колегією суддів, вищевказані акти були направлені відповідачеві на його юридичну адресу: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Енергетиків, 9, кв. 83, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ наявним в матеріалах справи.

Згідно із п. 116 Постанови Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до п. 117 Постанови Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем не було надано суду доказів того, що кореспонденція була повернута позивачеві у зв'язку із неналежним її оформленням останнім або у зв'язку із іншими обставинами, які залежали від позивача.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду жодних доказів мотивованої відмови від підписання актів та зважаючи на те, що позивачем були здійсненні всі дії для належного оформлення (підписання відповідачем) актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд приходить до висновку, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг зберігання) № ОУ-0000397 від 31.05.2012 року, № ОУ-0000480 від 29.06.2012 року, № ОУ-0000533 від 31.07.2012 року та № ОУ-683 від 31.08.2012 року є належними докази надання позивачем відповідачу послуг за договором №59у/11 від 21.10.2011 року.

Крім того, колегією суддів не приймаються до уваги заперечення апелянта щодо одностороннього оформлення актів виміру займаної площі зберігання за червень - серпень 2012 року, оскільки дані, які зазначені у вказаних актах, в подальшому відображенні в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які і підтверджують факт надання послуг та є підставою для їх оплати.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, загальна сума наданих позивачем послуг, відповідно до представлених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) становить 43 835, 54 грн.

Пунктами 3.1, 5.2 договору встановлено, що замовник зобов'язаний щомісячно оплачувати рахунки виконавця за отримані послуги по зберіганню та інші отримані послуги - протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання таких рахунків замовником, але не пізніше 25-го числа поточного місяця, за який проводиться оплата; остаточний розрахунок за поточний місяць здійснюється на підставі фактично наданих послуг визначених актами виконаних робіт та актами звірок.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за період з лютого по червень 2012 року відповідачем було сплачено позивачу за надані послуги кошти у сумі 21 226, 11 грн.

Однак, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, що також підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, у період з лютого по червень 2012 року, відповідач в рахунок оплати наданих позивачем послуг, перерахував останньому кошти на загальну суму 19 566, 55 грн. (платіжні доручення № 318 від 02.07.2012 року, № 308 від 25.06.2012 року, № 310 від 25.06.2012 року, № 312 від 26.06.2012 року, № 311 від 26.06.2012 року, № 313 від 26.06.2012 року, № 315 від 26.06.2012 року, № 256 від 03.05.2012 року, № 269 від 14.05.2012 року, № 232 від 02.04.2012 року, № 212 від 05.03.2012 року, № 229 від 27.03.2012 року, № 165 від 02.02.2012 року, № 170 від 06.02.2012 року та № 174 від 07.02.2012 року).

При цьому, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції необґрунтовано було зараховано в рахунок оплати відповідачем наданих послуг 3 600, 00 грн. замість 2 000, 00 грн. та додатково 59, 56 грн., оскільки, як вбачається із банківських виписок, зазначені платежі були перераховані на рахунок інших кореспондентів, а саме ТОВ «РА Самміт» та транзитний рахунок по платежам (з призначенням платежу за відшкодування витрат по електроенергії) відповідно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №59у/11 від 21.10.2011 року становить 29 435, 54 грн.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості підлягають задоволенню повністю у сумі 29 435, 54 грн.

Також, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати коштів за отримані послуги зі зберігання продуктів харчування, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 782,35 грн. та 3% річних у сумі 156,74 грн.

Відповідно до п. 4.5 договору при відсутності від замовника оплати за зберігання більше як 15 днів після одержання рахунку виконавець має право на одержання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із розрахунку простроченої суми з врахуванням індексу інфляції за кожен день прострочки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, колегія суддів приходить до висновку, що сума пені та 3% річних є більшими, ніж заявлені позивачем до стягнення.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Беручи до уваги, що позивачем не заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення пені у сумі 782, 35 грн. та 3% річних у розмірі 156, 74 грн.

За таких обставин, враховуючи, що місцевий господарський суд необґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості частково, рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2012 року підлягає змінні.

Водночас, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» підлягає залишенню без задоволення.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Київської області від 07.11.2012 року у справі № 2/083-12 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранкорн» (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Енергетиків, буд. 9, кв. 83; код ЄДРПОУ 36890554) на користь Державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово - будівельна індустрія» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 33629043) 29 435, 54 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) основної заборгованості, 782,35 грн. (сімсот вісімдесят дві гривні тридцять п'ять копійок) пені, 156,74 грн. (сто п'ятдесят шість гривень сімдесят чотири копійки) 3% річних, 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

3. Повернути Державному господарському об'єднанню «Консорціум «Військово - будівельна індустрія» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 33629043) з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018) зайве сплачений платіжним дорученням від 03.09.2012р. №2241 судовий збір в сумі 44,00 грн. (сорок чотири гривні нуль копійок)».

3. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

4. Матеріали справи № 2/083-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко