cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2012 р. Справа№ 5011-57/7947-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Іоннікової І.А.
Мартюк А.І.
секретар: Комок І.А.
за участю представників:
позивача: Овчаренко Т.В., Глущенко Р.М.;
відповідача: Донченко С.В.;
третьої особи: не з'явились;
прокуратури: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та Кіровоградської обласної державної адміністрації
на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.07.2012р.
у справі №5011-57/7947-2012 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Приватного підприємства „АЛЕСТА-ТУР"
до Кіровоградської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Кіровоградській області
про визнання права на користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „АЛЕСТА-ТУР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просило:
- визнати право позивача на користування земельною ділянкою площею 8,363 га, що знаходиться по вул. Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області;
- зобов'язати відповідача укласти на 5 років договір оренди земельної ділянки, що знаходиться по вул. Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля", загальною площею 8,363 га, у тому числі - 8,363 га кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток, категорія земель - „г" рекреаційного призначення, на підставі рішення, прийнятого в порядку ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації".
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- позивач є власником комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля", що знаходиться по вул. Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільрада Світловодського району, на підставі договору купівлі-продажу комплексу будівельно-оздоровчого табору „Хвиля" від 26.02.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Олімп" та позивачем;
- Відкрите акціонерне товариство „Олімп" використовувало спірну земельну ділянку на підставі договорів оренди від 15.12.2008р., укладених з Світловодською районною державною адміністрацією;
- для прийняття рішення, з метою належного оформлення права користування земельною ділянкою, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, позивач на підставі ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України 30.03.2011р. звернувся до відповідача з клопотанням про передачу в оренду на 5 років спірної земельної ділянки;
- відповідач листом №24-237/3 від 14.06.2011р. повідомив позивача про прийняття рішення щодо повернення матеріалів по наданню в оренду земельних ділянок разом з зауваженнями, наданими листом Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства №07-12/922 від 30.05.2011р.;
- на думку позивача, чинним законодавством не передбачено прийняття органом державної виконавчої влади рішення про повернення матеріалів про надання землі в оренду та стверджує, що його право на оренду земельної ділянки відповідачем не визнано, рішення про надання земельної ділянки в оренду по суті не прийнято, а на теперішній час договір оренди землі між сторонами не укладений.
Відповідач заперечував проти позову, наголошуючи на наступному:
- Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 30.05.2011р. №07-12/922 повідомило, що земельна ділянка, відповідно до матеріалів лісовпорядкування знаходиться в кварталі 4 виділах 6-10 урочища „Обломіївське" Ново-Георгіївського лісництва ДП „Світловодський лісгосп" та відноситься до категорії лісів та інших лісових площ, в результаті чого проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про надання земельних ділянок позивачу для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля" не був прийнятий;
- твердження позивача про те, що земельна ділянка, на якій розташовані будівлі дитячого оздоровчого табору „Хвиля" віднесена до земель рекреаційного призначення не відповідає дійсності, оскільки вказана земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду і розташована в кварталі 4 виділах 6-10 урочища „Обломіївське" Ново-Георгіївського лісництва ДП „Світловодський лісгосп", про що свідчить витяг з Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП „Світловодський лісгосп";
- проект організації і розвитку лісового господарства ДП „Світловодський лісгосп" містить розділ, в якому зазначені відомості про лісові землі, що надавалися іншим користувачам в тимчасове довгострокове користування без вилучення земельних ділянок на строк від 3 до 25 років на підставі нормативних актів, які були чинними до введення в дію Земельного кодексу України (до 01.01.2002р.). В даному розділі відсутня інформація про надання земельних лісових ділянок ВAT „Олімп" та позивачу;
- враховуючи положення Лісового кодексу України, матеріали лісовпорядкування є достатніми доказами віднесення спірної земельної ділянки до лісового фонду;
- Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 27 Лісового кодексу України передає у власність, надає в постійне користування для несільськогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, тобто питання щодо надання земельної лісової ділянки площею 8,363 га та укладення договору оренди не належить до компетенції обласної державної адміністрації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Кіровоградській області (далі - третя особа).
Третя особа також заперечувала проти позову, просила суд в позові відмовити, виходячи з наступного:
- згідно з листом відповідача від 14.06.2011р. №24-237/3 позивачу було повернуто матеріали щодо надання в оренду земельних ділянок разом із зауваженнями Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства;
- у вказаних зауваженнях (лист від 30.05.2011р. №07-12/922) зазначено про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати в оренду (відповідно до архівних матеріалів лісгоспу) відноситься до категорії лісів та інших лісовкритих площ і землі лісогосподарського призначення) та згідно до матеріалів лісовпорядкування знаходиться в кварталі 4 виділах 6-10 урочища „Обломівське" Ново-Георгіївського лісництва ДП „Світловодський лісгосп";
- саме у зв'язку з наявністю заперечень Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства відповідачем було прийнято рішення про повернення позивачу матеріалів відносно надання в оренду земельної ділянки;
- відповідно до п.2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року, суд не вправі приймати рішення про надання земельних ділянок у власність або у користування, укладення договорів оренди земельних ділянок, а також зазначати яке конкретно рішення має бути прийнято;
- приймати рішення про передачу земельних ділянок в оренду та укладення договорів оренди має право лише орган до виключної компетенції якого входить право розпоряджатися відповідною земельною ділянкою.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 позов було задоволено повністю, а саме:
- визнано право позивача на користування земельною ділянкою площею 8,363 га, що знаходиться по вулиці Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області;
- зобов'язано відповідача укласти договір оренди на 5 років земельної ділянки, що знаходиться по вулиці Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля", загальною площею 8,363 га, у тому числі - 8,363 га - кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток, категорія земель - г) рекреаційного призначення, на підставі рішення, прийнятого в порядку ст.6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації";
- присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2 146,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 7 Закону України „Про оренду землі", ст. 27 та п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, постанову пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Відповідач також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а саме:
- судом не було встановлено, яким чином земельна ділянка площею 8,363 га, що відноситься до лісів та використовується ДП „Світловодський лісгосп", як постійним лісокористувачем, було віднесено до земель рекреаційного призначення;
- суд не дослідив обставин, за яких приймалося рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та віднесення її до земель рекреаційного призначення;
- суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято цими органами;
- надання у довгострокове тимчасове користування лісами, до яких відноситься спірна земельна ділянка, здійснюється за погодженням з Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, однак місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залучення Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства до участі у даній справі.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2012р. та від 08.11.2012р. апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2012р.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Іоннікової І.А., Мартюк А.І.
19.11.2012р. через Відділ документального забезпечення київського апеляційного господарського суду від прокуратури та позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
В судовому засіданні 19.11.2012р. представник відповідача підтримав апеляційні скарги прокуратури та відповідача з викладених у них підстав, просив суд скарги задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 19.11.2012р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг з підстав, наведених у письмових поясненнях на апеляційні скарги, просив суд в задоволенні скарг відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представники прокуратури та третьої особи у судове засідання не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін, третьої особи та прокуратури у судове засіданні не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін, третьої особи та прокуратури про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представників прокуратури та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 19.11.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В п.12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
15.12.2008р. між Світловодською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством „Олімп", як орендарем, було укладено договори оренди землі (том справи - 1, аркуші справи - 14-16, 21-23), за умовами яких (п.п.1-4, 6, 7) орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 20.08.2007р. №738-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки рекреаційного призначення (у тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток), які знаходяться на території Павлівської сільської ради, Світловодського району, Кіровоградської області. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 8,3565 га та 0,0065 га, в тому числі: 8,3565 га та 0,0065 га - землі рекреаційного призначення, які використовуються для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля" на території Павлівської сільської ради. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать ВАТ „Олімп" на праві власності на нерухоме майно згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.08.2007р. серія ЯЯЯ №22229. Земельна ділянка передається в оренду разом з об'єктами нерухомого майна. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має таких недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні.
Згідно з п.8 вищеназваних договорів останні укладено на 5 років.
26.02.2009р. між позивачем, як покупцем, та Відкритим акціонерним товариством „Олімп", як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля" (далі - Договір купівлі-продажу), за умовами якого (п.1) продавець зобов'язується передати у власність оплатно, а покупець зобов'язується прийняти у власність та сплатити вартість за ціною та на умовах, встановлених в цьому договорі комплекс будівель оздоровчого табору „Хвиля", що знаходиться по вулиці Заводській, буд. 4 „Л", житловий масив „Ревівка 2" Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області (том справи - 1, аркуші справи - 9-11).
Відповідно до п.5 Договору оренди продавець, зокрема, свідчить про те, що внаслідок продажу комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля" не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, які відповідно до ст. 404 Цивільного кодексу України мають право сервітутного користування земельною ділянкою, яка виділена для обслуговування вказаного вище комплексу; земельні ділянки, які виділені для обслуговування вказаного вище комплексу передані в оренду Відкритому акціонерному товариству „Олімп" на підставі договорів оренди землі, які укладені 15.12.2008р. між продавцем та Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошував на тому, що з метою належного оформлення права користування земельною ділянкою площею 8,363 га, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, позивач на підставі ч.1 ст. 123 Земельного Кодексу України 30.03.2011р. звернувся до відповідача з клопотанням про передачу в оренду на 5 років вищевказаної земельної ділянки. Натомість відповідач листом №24-237/3 від 14.06.2011р. повідомив позивача про повернення матеріалів щодо надання в оренду земельної ділянки із зауваженнями, наданими листом Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства №07-12/922 від 30.05.2011р.
На думку позивача, такі дії відповідача порушують його права та охоронювані законом інтереси, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості прийняття органом державної виконавчої влади рішення про повернення матеріалів по наданню землі в оренду.
На даний час відповідачем не визнано право позивача на оренду спірних земельних ділянок, рішення про їх надання в оренду не прийнято, договір оренди землі між сторонами не укладений.
Місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, визнавши позовні вимоги документально та нормативно підтвердженими.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як уже зазначалось вище, на підставі Договору купівлі-продажу 26.02.2009р., укладеного між позивачем та Відкритим акціонерним товариством „Олімп", позивач отримав у власність комплекс будівель оздоровчого табору „Хвиля", що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, що підтверджується Актом приймання-передачі від 26.02.2009р., витягом з Державного реєстру правочинів №7055107 від 26.02.2009р. та витягом зі Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том справи - 1, аркуші справи - 11-13).
З Акту встановлення в натурі і погодження меж земельної ділянки та Акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі від 12.03.2010р. (том справи - 1, аркуші справи - 29-30) вбачається, що в результаті погодження в натурі меж земельної ділянки площею 8,363 га спірні питання і претензії з боку суміжних землекористувачів (землевласників) відсутні.
Позивач, як власник комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля", звернувся до відповідача з клопотанням вих.№17 від 30.03.2012р., в якому просив передати в оренду на 5 років земельну ділянку площею 8,363 га по вулиці Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, на підставі ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - Відкритого акціонерного товариства „Олімп". До клопотання позивачем було додано технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.
Клопотання позивача було одержано відповідачем 30.03.2011р., про що свідчить відповідна відмітка безпосередньо на клопотанні (том справи - 1, аркуш справи - 28).
Листом №24-237/3 від 14.06.2011р. відповідач, посилаючись на зауваження, надані листом Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства №07-12/922 від 30.05.2011р., повідомив позивача про прийняття рішення щодо повернення матеріалів стосовно надання в оренду земельної ділянки.
На думку відповідача, норми Лісового кодексу України, матеріали лісовпорядкування, Проект організації і розвитку лісового господарства та витяг з картографічних матеріалів лісовпорядкування свідчать про те, що спірна земельна ділянка відноситься до лісового фонду (ділянка лісів). В поясненнях відповідача та третьої особи зазначено про те, що Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів України у Кіровоградській області було підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про надання позивачу земельних ділянок для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля". Однак, Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства листом №07-12/922 від 30.05.2011р. повідомило про те, що земельна ділянка відповідно до матеріалів лісовпорядкування знаходиться в кварталі 4 виділах 6-10 урочища „Обломіївське" Ново-Георгіївського лісництва ДП „Світловодський лісгосп", відноситься до категорії лісів та інших лісових площ, в результаті чого проект розпорядження голови обласної державної адміністрації про надання земельної ділянки позивачу для обслуговування дитячого оздоровчого табору не був прийнятий.
Окрім того, відповідач зазначав про те, що у витягу з Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП „Світловодський лісгосп" відсутня інформація про надання земельних лісових ділянок Відкритому акціонерному товариству „Олімп" та позивачу.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як уже зазначалось вище, попередній власник комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля" (Відкрите акціонерне товариство „Олімп") використовував спірну земельну ділянку загальною площею 8,363 га на підставі договорів оренди, укладених 15.12.2008р. зі Світловодською районною державною адміністрацією.
При чому, безпосередньо у договорах оренди вказано, що останні укладені на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №738-р від 20.08.2007р., а в орендне (строкове платне) користування передаються земельні ділянки рекреаційного призначення.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Належних та допустимих доказів на підтвердження скасування, визнання недійсними або зміни розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації №738-р від 20.08.2007р. та/або договорів оренди землі від 15.12.2008р. ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В ст. 126 Земельного кодексу України наведено перелік документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Тобто, належним доказом, який би свідчив про право ДП „Світловодський лісгосп" постійного користування спірною земельною ділянкою, є безпосередньо державний акт, а не матеріали лісовпорядкування та витяг з Проекту організації і розвитку лісового господарства, про які зазначають апелянти.
Окрім того, відповідно до ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
З наявних в матеріалах справи експлікації земельних угідь, підписаної начальником відділу Держкомзему у Світловодському районі, висновку про обмеження та обтяження на використання земельної ділянки №39 від 24.02.2010р., підписаного начальником відділу Держкомзему у Світловодському районі, висновку відділу Держкомзему у Світловодському районі від 24.02.2010р. про склад, повноту та якість матеріалів технічної документації щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку позивача для обслуговування дитячого оздоровчого табору „Хвиля", висновку про надання земельної ділянки №29-12/1від 31.03.2010р., підписаного головою Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області вбачається, що спірна земельна ділянка, на якій розташований комплекс будівель оздоровчого табору „Хвиля", відноситься до земель рекреаційного призначення.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, належні докази, які б свідчили про приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, окрім посилань на лист Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства №07-12/922 від 30.05.2011р., відсутні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, повернувши позивачу матеріали про надання в оренду земельної ділянки, відповідач порушив право позивача на користування ділянкою, на якій знаходиться комплекс будівель оздоровчого табору „Хвиля", що є власністю позивача.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодекс України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання його права на користування земельною ділянкою площею 8,363 га, що знаходиться по вулиці Заводській, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В ч.1 ст. 2 Закону України „Про оренду землі" зазначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України „Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Тобто, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди (аналогічна правова позиція наведена в п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
В процесі судового розгляду було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство „Олімп" (попередній орендар) користувався спірною земельною ділянкою загальною площею 8,3565 га (в т.ч. 8,3565 га - землі рекреаційного призначення, які використовуються для дитячого оздоровчого табору „Хвиля" на території Павлівської сільської ради) на підставі договорів оренди землі від 15.12.2008р., укладених зі Світловодською районною державною адміністрацією. Оскільки позивач є власником комплексу будівель оздоровчого табору „Хвиля", розташованого за адресою: вулиця Заводська, 4 „Л", житловий масив „РЕВІВКА 2", Павлівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, то він має право вимагати переоформлення права користування вказаною земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди на тих самих умовах, що існували у попереднього орендаря.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти договір оренди спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.
Твердження апелянтів про безпідставну відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки апелянтами не надано доказів, які б свідчили про те, що судове рішення у даній справі впливатиме на права та/або обв'язки Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, тому підстави для залучення вказаної особи до участі у справі відсутні.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем та прокуратурою не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.
За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді. Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 прокуратурою судові витрати понесені не були.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Кіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та Кіровоградської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2012р. у справі №5011-57/7947-2012 - без змін.
2. Матеріали справи №5011-57/7947-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Іоннікова І.А.
Мартюк А.І.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2012 |
Оприлюднено | 23.11.2012 |
Номер документу | 27599129 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Зубець Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні