Ухвала
від 22.07.2013 по справі 5011-57/7947-2012
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 липня 2013 року Справа № 5011-57/7947-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року

у справі № 5011-57/7947-2012 господарського суду міста Києва

за позовом приватного підприємства "АЛЕСТА-ТУР"

до Кіровоградської обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Кіровоградській області

про визнання права на користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року приватне підприємство "АЛЕСТА-ТУР" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації, в якій просило:

- визнати право позивача на користування земельною ділянкою площею 8,363 га, що знаходиться по вул. Заводській, 4 "Л", житловий масив "РЕВІВКА 2", Павлівської сільської рада Світловодського району Кіровоградської області;

- зобов'язати відповідача укласти на 5 років договір оренди зазначеної земельної ділянки, для обслуговування дитячого оздоровчого табору "Хвиля" загальною площею 8,363 га, у тому числі - 8,363 га кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток, категорія земель - "г" рекреаційного призначення, на підставі рішення, прийнятого в порядку ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Кіровоградській області.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року (суддя Гулевець О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року (головуючий суддя Зубець Л.П., Іоннікова І.А., Мартюк А.І.) (т. 1, а.с. 93-100) у справі № 5011-57/7947-2012 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 146,00 грн. судового збору (т. 2, а.с. 76-85).

Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі № 5011-57/7947-2012, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2012 року касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі № 5011-57/7947-2012 повернуто заявникові без розгляду. Оригінал ухвали Вищого господарського суду України від 20.12.2012 року направлено до господарського суду міста Києва для приєднання до матеріалів справи (т. 2, а.с. 93-94).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2013 року відмовлено заступнику прокурора Кіровоградської області у відновленні строку на подання касаційної скарги; касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі № 5011-57/7947-2012 повернуто заявникові на підставі п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с. 112-115).

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства, яке не є стороною у справі, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі № 5011-57/7947-2012, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржена постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 19.11.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 10.12.2012 року, а вказана касаційна скарга надіслана до суду 11.06.2013 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Київському апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначив, що строк подання касаційної скарги пропущений у зв'язку з тим, що Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства не було обізнано щодо наявності оскаржених рішень, оскільки не було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а тексти оскаржених рішень були направлені на адресу скаржника листом облдержадміністрації лише 06.06.2013 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року була направлена учасникам судового процесу 23.11.2012 року, крім того тексти оскаржених рішень містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є загальнодоступною інформацією.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Кіровоградському обласному управлінню лісового та мисливського господарства у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі № 5011-57/7947-2012 (з доданими до неї документами).

3. Повернути Кіровоградському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (місцезнаходження: 25006, м. Кировоград, вул. Тимірязєва, 76) з Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 980744.419.1 від 11.06.2013 року.

4. Справу № 5011-57/7947-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення22.07.2013
Оприлюднено01.08.2013
Номер документу32729945
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-57/7947-2012

Ухвала від 12.09.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 04.09.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 22.07.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

Ухвала від 20.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

Ухвала від 20.12.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Прокопанич Г.K.

Постанова від 19.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Ухвала від 08.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Ухвала від 10.09.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Ухвала від 19.10.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Ухвала від 19.10.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні