Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-4702/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4702/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко О.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства сприяння обороні України до Васильківської міської ради Київської області про визнання нечинним та скасування рішення Васильківської міської ради Київської області з розподілу земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Васильківського районного комітету Товариства сприяння обороні України,-

в с т а н о в и в:

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2011 року адміністративний позов Товариства сприяння обороні України до Васильківської міської ради Київської області про визнання нечинним та скасування рішення Васильківської міської ради Київської області з розподілу земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Васильківського районного комітету Товариства сприяння обороні України, задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення Васильківської міської ради Київської області, прийняте на 25 сесії 5 скликання за №07.148-25-V від 28 грудня 2007 року, в частині розподілу земельних ділянок, що порушує право землекористувача Васильківського РК ТСОУ.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити позовну заяву без розгляду. Свої вимоги апелянти обгрунтовують тим, що суд першої інстанції при розгляді позовної заяви порушив права третіх осіб, оскільки вирішував їхні права, як власників земельних ділянок без залучення їх до участі в судовій справі. Також апелянти звертають увагу, що Товариство сприяння обороні України є неналежним позивачем, оскільки право постійного користування землею належить Васильківському РК ТСОУ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процессу, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Васильківська міська рада Київської області 28 грудня 2007 року на 25 сесії 5 скликання прийняла рішення №07.148-25-V «Про розгляд заяв громадян про передачу у приватну власність та оренду земельних ділянок для індивідуального жилого будівництва, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, гаражного будівництва, городництва», яким передала у приватну власність земельні ділянки громадянам для будівництва жилих будників і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства, садівництва, гаражного будівництва, а також надала дозвіл на розробку технічної документації щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, серед іншого, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6.

Згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №001335-32 від 24 листопада 1998 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №32, Васильківському РК Товариства сприяння обороні України Васильківською міською радою надано в постійне користування 1,3 гектарів землі за адресою: м.Васильків, АДРЕСА_7, в межах згідно з планом землекористування для розміщення виробничої бази відповідно до рішення Васильківської міської ради Київської області №93 від 16 липня 1998 року,

Згідно ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачіів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить; розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

У відповідності до ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.118 ЗК України (в редакції, що була чинною на час прийняття оспорюваного рішення) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Васильківської міської ради Київської області від 28 грудня 2007 року №07.148-25-V передані у приватну власність земельні ділянки на підставі ст.ст.118, 120, 121 ЗК України, тобто із земель, що належать до комунальної власності.

При цьому, згідно листа відділу Держкомзему у м.Василькові Київської області від 02 листопада 2012 року №1419/03-02, наданого на запит суду апеляційної інстанції, при внесенні відомостей на земельну ділянку по АДРЕСА_7 за кадастровими зйомками та вимірами, здійсненими розробником документації із землеустрою по оформленню права постійного користування Васильківським ТРК ТСОУ, встановлено, що земельні ділянки №№2, 4, АДРЕСА_3 накладаються на земельну ділянку по АДРЕСА_7 повністю, а земельні ділянки АДРЕСА_5, АДРЕСА_4 -частково. Як вбачається із доданої до даного листа ситуаційної схеми розташування земельної ділянки по АДРЕСА_7, що знаходиться в постійному користуванні Васильківського РК ТСО України, земельні ділянки АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_10, АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_11 (на час прийняття оспорюваного рішення -ОСОБА_6.), накладаються на земельну ділянку по АДРЕСА_7 повністю, а земельні ділянки АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_2 (на час прийняття оспорюваного рішення -ОСОБА_8.), АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_3 (на час прийняття оспорюваного рішення -ОСОБА_7.), частково накладаються на земельну ділянку, що перебуває у користуванні Васильківського РК ТСО України.

Відповідно до ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, серед іншого, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи, що право постійного користування земельною ділянкою Васильківського РК ТСО України посвідчено державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №001335-32 від 24 листопада 1998 року, рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою в матеріалах справи відсутнє, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо припинення права постійного користування Васильківського РК ТСО України земельною ділянкою за адресою: м.Васильків, АДРЕСА_7, а також щодо узгодження меж земельних ділянок, що передані у приватну власність, із постійним землекористувачем, що свідчить, що рішення Васильківської міської ради Київської області 25 сесії 5 скликання №07.148-25-V від 28 грудня 2007 року в частині розподілу земельних ділянок та передачі у приватну власність ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, порушує права землекористувача Васильківського РК ТСОУ, а тому підлягає скасуванню.

Посилання апелянтів щодо неналежного позивача судом не приймаються, оскільки в силу п.п.2.1, 2.2, 4.1, 7.5 Статуту Товариства сприяння обороні України, ст.20 Закону України «Про об'єднання громадян», Товариство сприяння обороні України може представляти створені первинні організації та їх керівні органи (комітети) у будь-якому державному органі та судах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, відсутність в матеріалах справи оскаржуваного рішення, незалучення до участі у справі осіб, яким передано у власність земельні ділянки та на права, свободи та інтереси яких впливає судове рішення (враховуючи відсутність можливості у суду апеляційної інстанції при апеляційному перегляді справи залучити таких осіб до участі у справі в силу ст.53 КАС України), призвели до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст.159, 163 КАС України, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства сприяння обороні України до Васильківської міської ради Київської області про визнання нечинним та скасування рішення Васильківської міської ради Київської області з розподілу земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Васильківського районного комітету Товариства сприяння обороні України задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення Васильківської міської ради Київської області, прийняте на 25 сесії 5 скликання №07.148-25-V від 28 грудня 2007 року, в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.