Ухвала

від 24.09.2012 по справі 2/261

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 вересня 2012 р. № 2/261

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М. суддів:Владимиренко С.В. Малетича М.М. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Київський готель "Мир" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі№ 2/261 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський готель "Мир" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерка"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерія"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віглон"; 6) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", третя особа:Київська міська державна адміністрація провизнання договорів недійсними, витребування майна та зобов'язання вчинити дію

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2010 у справі № 2/261, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011, задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Київський готель "Мир": визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень готелю "Мир", укладених Закритим акціонерним товариством "Київський готель "Мир" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерка", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкерія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віглон", витребувано нежитлові приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіс" та зобов'язано Комунальне підприємство "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" перереєструвати право власності на спірні нежитлові приміщення на Приватне акціонерне товариство "Київський готель "Мир".

Постановою Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 2/261 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 01.03.2011, справу направлено на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі № 2/261, за результатами нового розгляду, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Приватним акціонерним товариством "Київський готель "Мир" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі № 2/261, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі № 38/9-09, від 17.02.2010 у справі № 12/6/5506, від 08.04.2010 у справі № 13/472 пд 08 мотивована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 92, абзацу 1 частини другої статті 98, статей 241, 388 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи № 2/261 до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 23.05.2012 у справі № 2/261, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі № 38/9-09, від 08.04.2010 у справі № 13/472-пд-08, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 23.05.2012 у справі № 2/261, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України відмовив у задоволенні позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень позивача та витребування даного нерухомого майна з чужого незаконного володіння останнього набувача. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на наявність в матеріалах справи доказів наступного схвалення позивачем спірних договорів, які спростовані не були, що відповідно до положень статті 241 ЦК України унеможливлює визнання даних угод недійсними; що рішення загальних зборів акціонерів позивача про затвердження тієї редакції статуту, якою встановлено виключну компетенцію загальних зборів приймати рішення стосовно укладення правочинів, що перевищують 50% балансової вартості активів товариства і заборону передання цих повноважень іншим органам скасовано в судовому порядку, в той час як статут у його попередній редакції не містив обмежень повноважень виконавчого органу щодо укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна. Також Вищий господарський суд України зазначив, що місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили факт обізнаності набувачів спірного майна відносно обмежень повноважень керівника позивача, які існували на момент укладення оспорюваних угод про відчуження спірного майна, а позивач не довів факт внесення ним до Єдиного державного реєстру відомостей про будь яке обмеження повноважень особи, яка підписала спірні договори, що відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" позбавляє позивача права посилатись на ці обмеження у спорах із третіми особами, тому підстави для визнання спірних договорів недійсними відсутні, що унеможливлює задоволення позову в частині витребування спірного нерухомого майна у кінцевих набувачів з підстав викладених у статті 388 ЦК України.

Постановою від 22.06.2010 у справі № 38/9-09, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України задовольнив позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна з огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи про те, що Голова правління позивача при укладенні оспорюваного договору перевищив свої повноваження, а саме: уклав договори від імені товариства без згоди уповноваженого на вчинення такої дії органу товариства, крім того, цей правочин не був схвалений в подальшому уповноваженим органом товариства, що в свою чергу позбавило відповідача-1 можливості на перехід до нього права власності на спірні споруди і дає підстави для визнання недійсним, укладеного ним з відповідачем-2, договору іпотеки.

У постанові від 08.04.2010 у справі № 13/472-пд-08, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного позивачем та відповідачем-1, (первинний договір купівлі-продажу) з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи про відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка підписала оспорюваний договір та про відсутність волі позивача на укладення цього договору купівлі-продажу. Разом з тим, суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсними договорів купівлі-продажу (в яких позивач не є стороною договору), а також визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, яке є предметом зазначених договорів, з огляду на те, що особа, яка вважає себе законним власником майна, і яка не є стороною правочинів з перепродажу цього майна, має захищати порушене право шляхом звернення з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку статті 387 ЦК України.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Не приймається колегією суддів до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 17.02.2010 у справі № 12/6/5506 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на таку постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Київський готель "Мир" у допуску справи № 2/261 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Демидова Судді:С.Владимиренко М.Малетич І.Плюшко С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)