Постанова

від 21.11.2012 по справі 2/5005/2942/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 2/5005/2942/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Лісбуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року у справі № 2/5005/2942/2012 за позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" до приватного підприємства "Лісбуд" про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ: У березні 2012 року комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Лісбуд" про зобов'язання укласти договір від 1 січня 2012 року № 3/134/1 на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території у редакції позивача (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов визнав частково і не заперечує укласти договір, але на інших умовах.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2012 року (суддя М. Боділовська) позов задоволено: зобов'язано сторони укласти договір на умовах відповідача, а саме: виключено із додатку № 1 надання послуг з прибирання прибудинкових територій та обслуговування димовентиляційних каналів. пунктом 3 договору встановлена щомісячна плата на надані послуги в розмірі 634 грн. на 1 м 2 загальної площі приміщення.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20" оскаржило рішення і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року рішення змінено і зобов'язано відповідача укласти договір на умовах позивача.

Приватне підприємство "Лісбуд" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 179 Господарського кодексу України, статті 627 Цивільного кодексу України, статті 32 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення .

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити, та повідомило про позасудове врегулювання спору.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 20" як управитель будинку звернулося до власника приміщення - приватного підприємства "Лісбуд" з пропозицією укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на умовах якого пропонувалося надавати житлово-комунальні послуги з прибирання прибудинкової території, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та зливної каналізації, обслуговування димовентиляційних каналів, поточний ремонт конструктивних елементів, систем, технічних пристроїв та елементів зовнішнього упорядження.

Приватне підприємство "Лісбуд" подало протокол розбіжностей, які були передані на вирішення господарського суду

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання укласти договір у редакції відповідача, господарський суд виходив з того, що відповідач власними силами здійснює прибирання прилеглої до приміщення території, а для технічного обслуговування димоходів та вентиляційних каналів уклав договір з третьою особою.

Апеляційний господарський суд з таким висновком господарського суду не погодився.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Підпунктом 1 пункту 3 статті 20 цього Закону встановлено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території" суб'єктам господарювання, яким нежилі приміщення належать на праві власності, зобов'язані брати участь у загальних для всього будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі, що належить на праві власності.

Згідно з приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання. За правилами частин 3 і 4 статті 181 цього кодексу сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже обов'язок відповідача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг випливає із закону.

Заперечення щодо доцільності укладання договору в редакції позивача правомірно не враховані судом апеляційної інстанції, оскільки стосуються виконання учасниками відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг прийнятих зобов'язань у контексті обслуговування будинку в цілому.

Отже, встановивши, що договір, який пропонує укласти позивач, є обов'язковим для сторін, апеляційний господарський суд правомірно зобов'язав відповідача, який ухиляється, укласти договір.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2012 року у справі № 2/5005/2942/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Лісбуд" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій