Постанова

від 21.11.2012 по справі 57/467

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 57/467

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М., суддівШвеця В.О., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. у справі№57/467 Господарського судуміста Києва за позовомДержавної екологічної інспекції в місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" провідшкодування шкоди за участю представників

- позивача:Кульчіцька О.М. (довіреність від 11.02.12) - відповідача:Кремов І.Г. (довіреність від 27.03.12), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Державна екологічна інспекція в місті Києві (далі -позивач) просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" (далі -відповідач) 556739,51 грн. шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив засмічення на земельних ділянках шляхом несанкціонованого розміщення будівельних та комунально-побутових відходів на відкритому ґрунті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Гулевець О.В., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Чорна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.), позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві №114 від 28.01.2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Федченком М.С. в період з 28 січня по 10 лютого 2011 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, оформлену Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №08/189а від 28.01.-10.02.2011 року, за результатами якої встановлено, що відповідач строком на 5 років набув в оренду земельну ділянку (кадастрові номери 8000000000:66:248:0045) загальною площею 19222 кв. м обмеженою Харківським шосе, вул. Лохвицького та гаражно-будівельним кооперативом "Скіф" у Дніпровському районі м. Києва для будівництва, житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими і торгівельними приміщеннями та паркінгом, дозвіл та ліміти на розміщення та утворення відходів у 2011 році відсутні, що є порушенням статей 32, 42 Закону України "Про відходи" та статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

В ході обстеження територій будівництва було виявлено засмічення земель загальною площею 274 м кв. будівельними, та іншими відходами різного морфологічного складу на шести земельних ділянках, а саме: перша земельна ділянка загальною площею 42 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0.2м; друга земельна ділянка загальною площею 124 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0,2 м; третя земельна ділянка загальною площею 80 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0,5 м; четверта земельна ділянка загальною площею 16 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0,3 м; п'ята земельна ділянка загальною площею 3 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0,4 м; шоста земельна ділянка загальною площею 9 м 2 засмічена будівельними відходами різного морфологічного складу висотою 0,35 м.

Згідно розрахунку позивача, визначено розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у сумі 556739,51 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення правопорушення відповідачем, його доводи не спростовують такого висновку суду, тому розрахована шкода має бути відшкодована відповідачем.

Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до положень статті 68 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відходи -це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України "Про відходи").

Згідно статі 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Статтею 33 названого Закону передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до п.3.2 Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 (далі -Методика), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Як зазначалось вище, судами було встановлено, що відповідач допустив засмічення на відкритому ґрунті земельних ділянок будівельними відходами, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення №007320 від 16.02.2011р., постановою про накладення адміністративного стягнення №007320 від 16.02.2011р.

Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо необхідності для покладення на особу відповідальності встановлення факту забруднення земель, тобто виявлення негативних кількісних та якісних змін в ґрунті, не є обґрунтованими.

Так, відповідно до Методики умовою кваліфікації правопорушення як засмічення земель є факт виявлення сміття на відкритому ґрунті без дозволів, що призвело чи могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Тобто достатньою умовою визначено не забруднення землі, а можливість забруднення навколишнього природного середовища. Розміщення такого типу відходів як будівельні не дає підстав сумніватись у тому, що вказані відходи можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу.

Посилання відповідача щодо недодержання перевіряючим органом Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, були спростовані судами попередніх інстанцій, і не заперечують встановленого факту здійснення правопорушення відповідачем, що є підставою для відповідальності.

Відтак, підстав скасовувати оскаржені рішення немає.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позов, стягнув з відповідача шкоду, завдану засмічення земельних ресурсів, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві на рахунок за реквізитами: одержувач: УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк ГУ ДКУ у Києві; р/р 33112331700005, МФО 820019; код ЄДРПОУ 26077906; код бюджетної класифікації 24062100).

Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного Закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного Закону).

У статті 4 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного Закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Враховуючи наведені положення законодавства завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до державного бюджету України та міського бюджету м. Києва тому судові рішення підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ч.1 п.5, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвестбуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012р. у справі №57/467 змінити.

У пункті другому резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012р. після слів "на користь" слова "держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві" замінити на "Державного бюджету України та бюджету Київської міської ради".

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді В.О. Швець

А.М. Уліцький