Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-986/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 2a-986/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - Кузь А.П.,

представника відповідача - Долинської об`єднаної державної податкової інспекції - Кудла

О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну

справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит"

до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської

області, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській

області

за участю: прокуратури Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення податку на додану

вартість ,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» (далі-позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі-відповідач-№1), Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області (далі-відповідач -№2) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000042200/0 від 20.03.2008 року, та стягнення з державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 998 598 гривень.

16.06.2010 року представником позивача подано клопотання про зміну (уточнення) позовних вимог, відповідно до якого просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 року № 0000062320/0. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь ТзОВ «Уніплит» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 998598,00 гривень.

03.11.2010 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без розгляду.

06.03.2012 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит» задоволено повністю, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-1998/10/0970 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

05.04.2012 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду вказану адміністративну справу призначено до судового розгляду.

07.06.2012 року в судовому засіданні судом допущено заміну відповідача Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Долинською ОДПІ здійснено додаткову невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2008 року, червень 2008 року, травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось до відшкодування. На підставі висновків акту перевірки №772/234/30905968 від 20.04.2010 року податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000062320/0 від 27.04.2010 року. У вказаному акті перевірки відповідачем №1, зазначено, що попередніми позаплановими документальними перевірками правильності визначення сум бюджетного відшкодування перевірено правильність задекларованих позивачем до відшкодування сум ПДВ за квітень 2008 року, червень 2008 року, травень 2009 року, червень 2009 року та вересень 2009 року, однак відповідно до п.4.3.- 4.5. наказу Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» по проведеній перевірці були надіслані запити до ДПІ де зареєстровані відповідні контрагенти позивача по ланцюгу до виробника. Згідно надісланих запитів були отримані відповіді про ненадання контрагентами документів, або про вилучення документів чи про не встановлення місцезнаходження суб'єкта господарювання. В результаті чого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення згідно якого було зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року - 186 112,00 грн., червень 2008 року - 242 173,00 грн., травень 2009 року - 136 911,00 грн., червень 2009 року - 300 173,00 грн., вересень 2009 року - 133 229,00 грн.

Позивач зазначає, що з метою реалізації права на одержання бюджетного відшкодування, товариством подано відповідачу №1 податкові декларації, а податковий орган відповідно провів перевірки та підтвердив відповідні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема по декларації за квітень 2008 року позивачем заявлено до відшкодування суму 222 880,00 грн., за результатами перевірки порушень не встановлено (Акт №1205/234/30905968 від 04.07.2008 року). Перевіркою підтверджено заявлену суму до бюджетного відшкодування. Відшкодовано 36768,00 гривень, не відшкодовано 186112,00 гривень; по декларації за червень 2008 року позивачем заявлено до відшкодування суму 756766,00 грн., за результатами перевірки зменшено суму бюджетного відшкодування на 133717,00 гривень (Акт № 1663/234/30905968 від 19.09.2008 року). Перевіркою підтверджено суму до бюджетного відшкодування - 623 049,00 гривень. Відшкодовано 380876,00 гривень, не відшкодовано 242173,00 гривень; по декларації за травень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування суму 509441,00 грн., за результатами перевірки порушень не встановлено (Акт № 1877/234/30905968 від 22.07.2009 року). Перевіркою підтверджено заявлену суму до бюджетного відшкодування. Відшкодовано 372530,00 гривень, не відшкодовано 136911,00 гривень; по декларації за червень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування суму 835081,00 грн., за результатами перевірки зменшено суму бюджетного відшкодування на 48616,00 гривень (Акт № 2035/234/30905968 від 20.08.2009 року). Перевіркою підтверджено заявлену суму до бюджетного відшкодування. Відшкодовано 441276,00 гривень, не відшкодовано 300 173,00 гривень; по декларації за вересень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування суму 132229,00грн., за результатами перевірки порушень не встановлено (Акт №4293/234/30905968 рід 07.12.2009 року). Перевіркою підтверджено заявлену суму до бюджетного відшкодування. Не відшкодовано 132 299,00 гривень. Всього безпідставно не відшкодовано 998 598,00 гривень.

Позивач вважає, що ним виконано всі дії передбачені підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та має право на відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 998598, 00 грн., згідно поданих декларацій з ПДВ та враховуючи розрахунок погашених сум., натомість відповідачем всупереч Закону України "Про податок на додану вартість", безпідставно прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Крім того позивач зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не покладено на платника податків повноважень, щодо контролю за справлянням податків його контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.

Представник відповідача №1 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила з підстав наведених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача №2 в судове засідання не прибув, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Причини неявки суду невідомі. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на даний позов згідно яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Прокурор в судове засідання не прибув, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Причини неявки суду невідомі. У попередніх судових засіданнях вважав адміністративний позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача №1, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніплит» 07.05.2000 року зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, включене в ЄДРПО України та являється платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області Державної податкової служби проведено додаткову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Уніплит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2008 року, червень 2008 року, травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалось з 01.03.2008 по 30.06.2008 року, з 01.04.2009 по 30.06.2009 року, з 01.08.2009 по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №772/234/30905968 від 20.04.2010 року, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення за №0000062320/0 від 27.04.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Уніплит» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 998598,00 гривень.

Як встановлено в ході перевірки та зафіксовано у акті №772/234/30905968 від 20.04.2010 року, порушення вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7, та п.1.8 ст.1, Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Уніплит» завищено суму бюджетного відшкодування на 998598,00 грн., податку на додану вартість по деклараціях за квітень 2008 року, червень 2008 року, травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, в тому числі за квітень 2008 року - 186 112,00 грн., червень 2008 року - 242 173,00 грн., травень 2009 року - 136 911,00 грн., червень 2009 року - 300 173,00 грн., вересень 2009 року - 133 229,00 грн.

В актах попередніх позапланових документальних перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року від 04.07.2008 року №1205/234/30905968; червень 2008 року від 19.09.2008 року №1663/234/30905968; травень 2009 року від 22.07.2009 року №1877/234/30905968; червень 2009 року від 20.08.2009 року №2035/234/30905968; вересень 2009 року від 07.12.2009 року №4293/234/30905968 зазначено, що перевірками підтверджено заявлені ТзОВ «Уніплит» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які буде відшкодовано на розрахунковий рахунок платника при отриманні матеріалів зустрічних перевірок до виробника.

З метою вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету, Долинською ОДПІ у відповідності до п.4.3, 4.5, Наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» направлено запити з питань включення сум ПДВ до податкових зобов'язань, а саме: по проведеній перевірці за квітень 2008 року, до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, щодо проведення зустрічних перевірок по ТзОВ «Март 2005» код.33496451, залученого до схеми постачання природного газу у третій ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником TOB «Промгаз України» код. 32851474 (2-а ланка). Крім того, ТзОВ «Март 2005» по проведеній перевірці за квітень 2008 року ТзОВ «Уніплит» є у п'ятій ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником TOB «Укрземресурс», код. 32985537. Згідно отриманих відповідей ДПІ у Оболонському районі м. Києва за №10561/7/23-309-1 від 24.10.08р., за №3170/7/23-309-1 від 02.03.09р., за №3868/7/23-309 від 24.03.09р., за №10253/7/23-309 від 11.09.09р., за № 2543/7/07-203-2 від 17.03.2010р., крім того, від 09.09.09р., № /7/23-309-3, від 08.12.09 № 13238/7/23-309-3, від 17.03.2010 №2543/7/07-203-2, немає можливості підтвердити факт поставки товару (природного газу). ТзОВ «Март 2005», код.33496451 первинних документів для проведення зустрічних перевірок не надано. А відпрацюванням відомостей по платниках, які мали взаємовідносини із ТзОВ «Март 2005», код.33496451, відповідно до інформаційної бази даних ДПА України, податковим органом встановлено, що СПД задіяні в ланцюгу постачання товарів відносяться до «сумнівних» платників, а саме: ТзОВ «ІНФОМАРКЕТ-ГРУП» , код 33146500, стан 36 (основний платник до кінця року), ТзОВ «Агенство маркетинг і технологія» код. 30789929, стан 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей), TOB «АЙ пі телеком» код 32310020, стан 16-закрито по банкрутству, ТзОВ «БІАН Н», код 34693455, 11 стан (припинено діяльність). Враховуючи зазначене, у податкового органу виник сумнів щодо джерела походження товару, його об'єму та обсягів поставки. Крім того, ТзОВ «Март 2005», код.33496451 відповідно до Наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» згідно автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ віднесені до другої категорії - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов'язань ТзОВ «Март 2005» менше, ніж податкового кредиту контрагентами; по проведеній перевірці за червень 2008 року було надіслано запити до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної перевірки ПП «СВ-Промхімпоставка», код. 34561285, залученого до схеми постачання природного газу у третій ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником TOB «Промгаз України», код. 32851474. Згідно отриманої відповіді від 26.10.09р. за №48612/7/23-38, ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська повідомило, що згідно наданого до ДПІ у Бабушкінському районі листа №22104 від 22.10.2009р. ПП «СВ-Промхімпоставка» повідомлено, що документи фінансово-господарської діяльності ПП «СВ-Промхімпоставка» за період з моменту початку діяльності по вересень 2009 року були вилучені податковою міліцією Полтавської області; по проведених перевірках за травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 рок було надіслано запити до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, щодо проведення зустрічні: перевірок по ТзОВ «Март 2005», код.33496451, залученого до схеми постачання природного газу у другій ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником ТзОВ «Енерго-Альянс-2005, код 33816970. Згідно отриманих відповідей ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 10.03.2010 р. №/7/23-709-1 та від 16.04.2010 р. № 4084/7/07-207 підтверджено взаємовідносини ТзОВ "Март 2005» код.33496451 та ТзОВ «Енерго-Альянс-2005», код. 33816970 за період 2009 року та зазначено що ТзОВ «Март 2005» є посередником, придбання природного газу було здійснено у TOB «Сістек Сервіс-Плюс" 34774832, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі. До ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ. Відпрацюванням відомостей по платниках, які мали взаємовідносини із TOB «Сістек-Сервіс-Плюс», код.34774832, відповідно до інформаційної бази даних ДПА України, встановлено, що єдиним постачальником для даного підприємства за відповідні періоди 2009 року є ПП «МЕРСЕНАРІСС", код. 36053607, у якого 10 стан (запит на встановлення місцезнаходження ), тобто підприємство з ознаками «сумнівності»; по проведеній перевірці за червень 2009 року було надіслано запити Ленінської МДПІ у м. Луганську за № 4614/7/23-04/3 від 14.05.2009р., № 6895/7/23-04/3 від 14.07.2009р., № 9024/7/23-04/3 від 07.09.2009р щодо проведення зустрічних перевірок по ТОВ «ЛТК «Мега-Фарм» (код за ЄДРПОУ 35844491) залученого до схеми постачання товарів у першій ланці ланцюга та є безпосереднім постачальником ТзОВ «Уніплит». Ленінська МДПІ у м. Луганську надала відповідь за № 37805/23-722 від 08.10.2009 року згідно якої надіслано акт № 2056/23-709/35844491 від 08.10.2009р. про неможливість проведення перевірки контрагента TOB «ЛТК «Мега-Фарм» (код за ЄДРІІОУ 35844491) з питань підтвердження отриманих від платника податків TзOB «Уніплит» (код за ЄДРПОУ 30905968 у зв'язку з тим, що за юридичною адресою підприємства (м. Луганськ, вул. Лисичанськії - 4б відповідно до п. 1,3 та 4 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями було направлено повідомлення про налий її документів для проведення невиїзної документальної перевірки. Ленінською МДПІ у м. Луганську отримано лист від 23.09.2009 р. та копія протоколу обшуку (вх. № 11804/3 від 20.07.2009 р.) від керівника підприємства Коваленко В.І., Директор підприємства повідомив, що тимчасово не має можливості підтвердити взаємовідносини у зв'язку з вилученням всієї документації ст. слідчим по ОВС СВ ПМ ДПА в Харківській обл. капітаном податкової міліції Зуб А.А.

Долинським відділенням податкової міліції Калуської ОДПІ надано лист за № 1588/7/26-3 від 20.04.2010р., про результати проведеної роботи, щодо перевірки законності формування податкового кредиту та сплати до бюджету України сум податку на додану вартість по всіх ланцюгах постачання ТзОВ «Уніплит» до виробника (імпортера), та встановлені вищевказані СПД задіяні в ланцюгу постачання товарів відносяться до «сумнівних» платників.

Суми податку на додану вартість ТзОВ «Уніплит» по проведених фінансово - господарських операціях з СГД, що мають ознаки «сумнівності» по ланцюгу до виробника та відсутність сплати постачальниками ПДВ до бюджету становить 998598 грн., в тому числі по деклараціях за квітень 2008 року в сумі 186112 грн., за червень 2008 року в сумі 242173 грн., травень 2009 року в сумі 136911 грн., за червень 2009 року в сумі 300173 грн., вересень 2009 року в сумі 133229 грн.

Із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на адміністративний позов документальних доказів, не вбачається факту несплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками продукції.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в контексті ст.527 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (в спірному випадку сплата податку на додану вартість) покладається на боржника (постачальника).

Аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін дає підстави для висновку суду про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено механізм визначення суми та порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, відповідно до пп.7.7.1 та пп.7.7.2 ст.7 вищевказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із пп.1.8 ст.1 цього ж закону є сума, що підлягає поверненню платникам податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим законом.

П.п.7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналіз вищенаведених норм закону дає підстави для висновку суду про те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Крім того, відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що ТзОВ «Уніплит» сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних. Що не заперечувалось в судовому засіданні сторонами та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача№1 про те, що ТзОВ «Уніплит» порушено приписи Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податковим органом не встановлено включення до податкових зобов'язань та сплату підприємствами - постачальниками продукції у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету у зв'язку із неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальника, не надання контрагентами документів, вилучення документів чи не встановлення місцезнаходження суб'єкта господарювання, так як чинне законодавство не передбачає залежності відшкодування платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість від факту сплати цього податку контрагентами зазначеного платника.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено відповідальність платника податку в єдиному випадку - коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи не є такими, що спростовують обставину щодо фактичного здійснення позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі №К-21389/07 від 01.12.2010 року та постанові колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 01.06.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом не доведено суду достатніх підстав, які б свідчили, що позивачем не дотримано наведених норм Закону України «Про податок на додану вартість» при нарахуванні суми бюджетного відшкодування, тобто не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене та те, що станом на день розгляду справи податок на додану вартість не був відшкодований позивачеві у строк, встановлений законодавством, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Уніплит» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість 998598,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 1700 грн., підтверджується платіжним дорученням №3463 від 20.05.2010 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2010 року №0000062320/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 998 598,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" понесені ним судові витрати в розмірі 1700 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 08.10.2012 року.