Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/2370/3629/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3629/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Яремич В.І.,

за участю позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_5. -за довіреністю від 23.01.2012р. №9,

представника відповідача Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Рогового В.М. -за довіреністю від 12.03.2012 р. №17/22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000012400 від 05.09.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.07.2012 р. № 198/1701/НОМЕР_1, яким встановлено заниження податку на додану вартість на 305 876 грн. 83 коп. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором про надання транспортно-експедиційних (логістичних) послуг з товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»та договором поставки з приватним підприємством «Каїр».

Представник позивача зазначив, що висновки акту не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з огляду на наступне. По-перше, згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. По-друге, правочини, укладені позивачем з його контрагентами не порушують публічний порядок, і тому не можуть бути визнані нікчемними податковим органом згідно ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України. Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України. По-третє, висновки акту перевірки відповідача від 18.07.2012 р. №198/1701/НОМЕР_1 ґрунтуються виключно на інформації бази даних податкового органу про неможливість контрагентів позивача виконати умови договору внаслідок відсутності виробничих потужностей, трудових та інших ресурсів. Програмне забезпечення податкового органу не відноситься до первинних документів, що зафіксовані в податковому обліку та не може бути належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що висновки акту перевірки від 18.07.2012 р. № 198/1701/НОМЕР_1 базуються на акті державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №191/23-02/33440519 від 27.02.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»(код за ЄДРПОУ 33440519) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011»та акті Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №123/23-6/37426697 від 11.11.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Каїр»(код за ЄДРПОУ 37426697), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині взаємовідносин з приватним підприємством «Алтіма»(код ЄДРПОУ 37096730)».

Зокрема, згідно акту державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №191/23-02/33440519 від 27.02.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»входить до складу конвертаційно-транзитного угрупування, кримінальна справа №079001/12 від 19.01.2012 р. порушена за ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 Кримінального кодексу України; на підприємстві відсутні виробничі потужності, трудові та інші ресурси; підприємство відсутнє за податковою адресою.

В акті Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №123/23-6/37426697 від 11.11.2011 р. встановлено, що у приватного підприємства «Алтіма»відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності з контрагенами. В ході проведення перевірки перевіряючими не встановлено факту передачі товарів (послуг) від приватного підприємства «Алтіма»до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та інших первинних документів. З урахуванням викладеного, взаємовідносини приватного підприємства «Алтіма»та приватного підприємства «Каїр»є нікчемними, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Тальнівською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа 04.03.2004 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.12.2011 р.). Згідно свідоцтва №100346870 від 15.08.2011р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

В судовому засіданні з'ясовано, що з 06.07.2012 по 11.07.2012 посадовими особами Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) з питань правильності нарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.08.2011 по 31.05.2012, за результатами якої складено акт від 18.07.2012 р. № 198/1701/НОМЕР_1 (далі по тексту -акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що шляхом автоматизованого співставлення податкового кредиту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм», встановлені розбіжності, які виникли у грудні 2011 року. Розбіжності виникли у зв'язку з тим, що сума ПДВ 279 376 грн. 83 коп. була включена до податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»у грудні 2011 року, проте у лютому 2012 року дані зобов'язання були зняті актом державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №191/23-02/33440519 від 27.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»(код ЄДРПОУ 33440519) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011. В той же час, за результатами здійснених заходів по відпрацюванню товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм», співробітниками ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «НВВ «ВВС-Фарм»входить до складу конвертаційно-транзитного угрупування, кримінальна справа №079001/12 від 19.01.2012 р. порушена за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 Кримінального кодексу України. Також в акті державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва встановлено, що на підприємстві відсутні виробничі потужності, трудові та інші ресурси. Правочини, вчинені товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»із підприємствами покупцями/постачальниками у грудні 2011 року, не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також під час перевірки позивача встановлено, що шляхом автоматизованого співставлення податкового кредиту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та податкових зобов'язань приватного підприємства «Каїр», встановлені розбіжності, які виникли у листопаді 2011 р. Розбіжності виникли у зв'язку з тим, що сума ПДВ 26 500 грн. 00 коп. була включена до податкових зобов'язань приватного підприємства «Каїр»у серпні 2011 року, проте у листопаді 2011 р. дані зобов'язання були зняті актом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №123/23-6/37426697 від 11.11.2011 р. про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Каїр»(код за ЄДРПОУ 37426697), з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині взаємовідносин з приватним підприємством «Алтіма»(код ЄДРПОУ 37096730)». Згідно вказаного акту у приватного підприємства «Алтіма»відсутні виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби. В ході проведення перевірки перевіряючими не встановлено факту передачі товарів (послуг) від приватного підприємства «Алтіма»до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та інших первинних документів. Таким чином, правочини приватного підприємства «Алтіма»та приватного підприємства «Каїр»визнано нікчемними, такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків. З огляду на те, що приватне підприємство «Каїр»не отримувало товар від приватного підприємства «Алтіма», він не міг в подальшому реалізувати цей товар позивачу.

З урахуванням вищевикладеного в акті перевірки позивача встановлено порушення:

п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст.658, ст. 662 Цивільного кодексу України, в результаті чого правочини з товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»та приватним підприємством «Каїр»мають ознаки нікчемності та є нікчемними -в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

п.п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом господарювання підприємцем завищено суму податкового кредиту у серпні 2011р. та грудні 2011 р. на загальну суму 305 876 грн. 83 коп.

На підставі акта перевірки Тальнівська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000012400 від 05.09.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 382 346 грн. 03 коп., в тому числі за основним платежем 305 876 грн. 83 коп., за штрафними санкціями 76 469 грн. 20 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»суд зазначає наступне.

01.01.2011 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»(Виконавець) укладено договір №23-01-11 про надання транспортно-експедиційних (логістичних) послуг (далі по тексту -Договір №23-01-11), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовникові транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з обслуговуванням вантажів Замовника, а Замовник зобов'язується надавати замовлення на виконання послуг, відповідно до умов дійсного Договору, приймати та своєчасно сплачувати за надані послуги. На підтвердження надання Виконавцем послуг за цим Договором, складаються відповідні Акти виконаних робіт.

В розумінні Договору №23-01-11 транспортно-експедиційні (логістичні) послуги -комплекс заходів, пов'язаних з організацією доставки вантажів Замовника (п.1.1 Договору №23-01-11).

Підставою для надання транспортних послуг є замовлення, надане Замовником будь-якими засобами зв'язку відповідно до розкладу (п. 4.1 Договору №23-01-11).

Термін дії договору один рік з моменту укладення, до 31.12.2011 р.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»фактично надавало посередницькі послуги з пошуку товару та покупців, супроводження вантажу, а позивач здійснював перевезення (транспортування) товару.

На підтвердження факту надання транспортно-експедиційних (логістичних) послуг товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»позивачем в судове засідання надані:

- податкова накладна № 0000139 від 19.12.2011 р. на загальну суму 185 922 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-191203 від 19.12.2011 р., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-191203 (19.12.11) за січень 2011 р., рахунок на оплату № ОУ-191203 від 19.12.2011 р.;

- податкова накладна №140 від 20.12.2011 р. на загальну суму 228 336 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-201203 від 20.12.2011 р. на загальну суму 228 336 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг №ОУ-201203 (20.12.11) за лютий 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-201203 від 20.12.2011 р.;

- податкова накладна №141 від 21.12.2011 р. на загальну суму 346 720 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-211201 від 21.12.2011 р. на загальну суму 346 720 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-211201(21.12.11) за березень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-211201 від 21.12.2011 р.;

- податкова накладна №142 від 22.12.2011 р. на загальну суму 266 673 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-221203 від 22.12.2011 р. на загальну суму 266 673 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-221203 (22.12.11) за квітень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-221203 від 22.12.2011 р.;

- податкова накладна №143 від 26.12.2011 р. на загальну суму 55 613 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-261203 від 26.12.2011 р. на загальну суму 55 613 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-261203 (26.12.11) за травень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-261203 від 26.12.2011 р.;

- податкова накладна №144 від 27.12.2011 р. на загальну суму 61 556 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-271202 від 27.12.2011 р. на загальну суму 61 556 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-271202 (27.12.11) за червень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-271202 від 27.12.2011 р.;

- податкова накладна №145 від 28.12.2011 р. на загальну суму 272 432 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-281202 від 28.12.2011 р. на загальну суму 272 432 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-281202 (28.12.11) за липень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-281202 від 28.12.2011 р.;

- податкова накладна №146 від 29.12.2011 р. на загальну суму 117 312 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-291204 від 29.12.2011 р. на загальну суму 117 312 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-291204 (29.12.11) за серпень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-291204 від 29.12.2011 р.;

- податкова накладна №147 від 30.12.2011 р. на загальну суму 72 300 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-301205 від 30.12.2011 р. на загальну суму 72 300 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-301205 (30.12.11) за вересень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-301205 від 30.12.2011р.;

- податкова накладна №148 від 30.12.2011 р. на загальну суму 69 397 грн. 00 коп., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-301206 від 30.12.2011 р. на загальну суму 69 397 грн. 00 коп., додаток-розшифровка до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-301206 (30.12.11) за грудень 2011 р., рахунок на оплату №ОУ-301206 від 30.12.2011 р.;

Відповідно до пункту 7 Договору №23-01-11 оплата послуг здійснюється в кінці календарного року шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Термін сплати до 31 грудня 2011 року.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм», 01.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»(Позичальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позикодавець) укладено Договір №49 про надання поворотної фінансової допомоги (далі по тексту - Договір №49), згідно з яким Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 2 Договору №49 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 1 700 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2011 року. Повернення грошових коштів проводиться як в готівковій і безготівковій формі, так і шляхом заліку, що є підтвердженням виконання умов з повернення позики та відсутності претензій з боку позикодавця (п. 3 Договору №49).

На виконання умов Договору №49 позивачем виписано квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 1 700 000 грн. (а.с. 33-38, т. 1).

28.01.2012 р. позивач (Сторона 2) та товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»(Сторона 1) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої Сторони дійшли згоди про взаємозарахування зустрічних однорідних вимог за договорами про надання транспортно-експедиційних (логістичних) послуг №23-01-11 від 01.01.2011 р. та договором про надання поворотної фінансової допомоги №49 від 01.10.2011 р. (а.с. 130, т. 1).

Таким чином, проведений повний розрахунок за Договором №23-01-11.

Крім того, на підтвердження факту надання логістичних послуг товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»за Договором №23-01-11 та використання їх у господарській діяльності позивача, останній надав в судове засідання товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення за січень, серпень 2011 року згідно додатків-розшифровок до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідно №ОУ-191203 (19.12.11) та №ОУ-291204 (29.12.11) (том 2, 3).

Як вбачається з акту державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №170/22-03/33440519 від 19.04.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВП «ВВС-Фарм» (код ЄДРПОУ 33440519) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011 по 31.12.2011», товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм»зареєстровано 22.03.2005 р. у Солом'янській районній у м. Києві державній адміністрації; взято на податковий облік державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва 29.03.2005 р. за №10756; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.07.2008 р. №100130900, видане державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, індивідуальний номер 334405126585, анульовано 27.02.2012 р. (а.с. 177, т. 1).

Щодо взаємовідносин позивача з приватним підприємством «Каїр»суд встановив.

10.08.2011 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та приватним підприємством «Каїр»(Продавець) укладено договір поставки (далі по тексту -Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти насіння гороху (надалі -товар) у кількості 60 тон +/-10% загальною вартістю 159 000 грн. з ПДВ.

Покупець здійснює 100%-ву оплату кожної партії товару шляхом банківського переведення його вартості на розрахунковий рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання та підписання документів (п. 5.1 Договору).

На підтвердження факту поставки товару приватним підприємством «Каїр»позивач під час судового розгляду надав податкову накладну від 10.08.2011 р. №107 на загальну суму 159 000 грн. 00 коп., видаткову накладну №РН-94 від 10.08.2011 р., товарно-транспортні накладні від 10.08.2011р., платіжне доручення № 1608 від 16.08.2011 р. на загальну суму 159 000 грн. 00 коп. (а.с. 74-76, т. 1; а.с. 131-132, т. 3).

В судовому засіданні встановлено, що позивач реалізував придбаний у приватного підприємства «Каїр»горох товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група». Так, згідно умов Договору №АПГ11-0908/61 від 09.08.2011 р. (далі по тексту -Договір №АПГ11-0908/61), укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова група»(Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) Постачальник зобов'язується передати товар - горох жовтий українського походження, врожаю 2011 р. у кількості 250 т +/- 10%, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього 717 500 грн. 00 коп. +/- 10%. Строк поставки товару встановлюється до 19.08.2011 р. (п. 3.6 Договору №АПГ11-0908/61).

Згідно із актом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №123/23-6/37426697 від 11.11.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Каїр», код за ЄДРПОУ 37426697, з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року в частині взаємовідносин з приватним підприємством «Алтіма»(код ЄДРПОУ 37096730)»приватне підприємство «Каїр»зареєстроване 11.11.2010 р. у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.11.2010 р. №14441020000007353; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.11.2010 р. за № 1761, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100314167 від 01.01.2011 р., видане Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією (а.с. 186-187, т. 1).

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимоги статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту у серпні, грудні 2011 року за податковими накладними, виданими товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «ВВС-Фарм», приватним підприємством «Каїр», надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно із довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: діяльність посередників в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду вантажних автомобілів.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом надання транспортно-експедиційних (логістичних) послуг, придбанням товарів (гороху) та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Під час розгляду справи не знайшли підтвердження висновки акту перевірки щодо нікчемності господарських операцій позивача з його контрагентами, згідно ст.ст. 215 , 228 ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України , відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що позивач та його контрагенти задекларували відповідно податковий кредит та податкові зобов'язання від господарських операцій, суд вважає, що зміст договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23-01-11 від 01.01.2011 р. та договору поставки від 10.08.2011 р. не спрямований на порушення публічного порядку, і тому не може бути визнаний податковим органом нікчемним в порядку ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Крім того суд звертає увагу, що Цивільний кодекс України не містить такої підстави нікчемності правочину як неможливість виконання умов договору контрагентом. При цьому визнання такого договору нікчемним можливо лише у судовому порядку. В судовому порядку він нікчемним не визнавався. Натомість, договори були фактично виконані сторонами у повному обсязі, про що свідчать матеріали справи. Враховуючи реальність настання наслідків за вказаним договором, ознак нікчемності правочинів не вбачається, отже, висновок відповідача про нікчемність правочину та порушення у зв'язку з цим податкового законодавства позивачем не відповідає дійсності.

Щодо висновків акту перевірки про неможливість придбання позивачем товарів у приватного підприємства «Каїр»у зв'язку з тим, що відсутній факт передачі останньому товарів від приватного підприємства «Алтіма», суд зазначає наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03), у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Податковий орган, в свою чергу, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 0000012400 від 05.09.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 22.10.2012 року.