Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а/2470/2396/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2396/12

13:30 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Козмуляка А.І.,

представників сторін:

позивача - Тоненького В.С., Лебідь Л.М.;

відповідача - Дутчак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Берегометського сільського споживчого товариства до державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Берегометське сільське споживче товариство (далі - позивач, Берегометське ССТ) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області (далі -відповідач), в якому просило скасувати відмову ДПІ у Вижницькому районі від 24.01.2012 р. № 488/10/15-054 щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати ДПІ у Вижницькому районі видати Берегометському сільському споживчому товариству свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви.

В обґрунтування позивач вказував, що відмова у видачі свідоцтва платника єдиного податку є необґрунтованою, оскільки Берегометське ССТ вже було зареєстроване платником єдиного податку. Вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати норми п. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України, оскільки вони застосовуються до суб'єктів, які реєструються платниками єдиного податку. Також посилався на те, що на дату звернення із заявою до відповідача у нього не було податкового боргу.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що позивачу правомірно відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку, оскільки він не відповідав вимогам ст. 291 Податкового кодексу України. Зокрема, на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у позивача рахувався податковий борг по застосованих штрафних санкціях в сумі 490990,00 грн. та по єдиному податку юридичних осіб в сумі 3259,23 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж на п'ять днів, про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 19.11.2012 р., тобто в перший робочий день після нього.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Берегометське сільське споживче товариство (59233, Чернівецька область, Вижницький р-н, смт. Берегомет, вул. Кобилянської, 2, ідентифікаційний код 01707248), зареєстроване як юридична особа 17.06.1998 р. Вижницькою районною державною адміністрацією (а.с. 6, 7).

21.06.2010 р. державна податкова інспекція у Вижницькому районі видала позивачу свідоцтво № 2401001554 серії Б № 9520386 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ставкою податку 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2010 р. (а.с. 56).

17.12.2010 р. державна податкова інспекція у Вижницькому районі видала позивачу свідоцтво № 2401001618 серії Б № 537151 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ставкою податку 10 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2011 р. (а.с. 55).

20.01.2012 р. Берегометським ССТ подано до державної податкової інспекції у Вижницькому районі заяву про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 р. (вх. № 917/10 від 20.01.2012 р.) (а.с. 81-82).

На вказану заяву позивач отримав лист від 24.01.2012 р. № 488/10/15-054, згідно якого відповідач відмовив у видачі Берегометському ССТ свідоцтва платника єдиного податку, вказавши, що станом на 20.01.2012 р. товариство має податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн. та по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3259,23 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись з відмовою, позивач 01.03.2012 р. звернувся із скаргою до державної податкової служби у Чернівецькій області.

Рішенням державної податкової служби у Чернівецькій області від 19.03.2012 р. № 1128/10/15-121 залишено без змін письмову відмову ДПІ у Вижницькому районі від 24.01.2012 р. № 488/10/15-054 у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а скаргу без задоволення (а.с. 11-13).

Залишаючи без змін відмову ДПІ у Вижницькому районі, державна податкова служба у Чернівецькій області виходила з того, що згідно карток особових рахунків платника податків станом на 20.01.2012 р. Берегометське ССТ мало податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3259,23 грн. та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн.

Згідно до надісланого ГУДКС у Чернівецькій області реєстру надходжень, сума 3282,83 грн. по єдиному податку з юридичних осіб до бюджету зарахована 23.01.2012 р., згідно платіжного доручення від 23.01.2012 р. № 11, тобто на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування мав місце податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3259,23 грн.

Також в рішенні державна податкова служба у Чернівецькій області вказувала на те, що за позивачем обліковується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень ДПІ у Вижницькому районі № 0001462300 від 14.07.2008 р. та № 00018723000 від 08.09.2008 р., залишених без змін судовими рішеннями Господарського суду Чернівецької області та Львівського апеляційного адміністративного суду.

04.04.2012 р. позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України на відмову ДПІ у Вижницькому районі від 24.01.2012 р. № 488/10/15-054 та на рішення державної податкової служби у Чернівецькій області від 19.03.2012 р. № 1128/10/15-121 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку.

За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою України рішенням від 04.05.2012 р. № 7734/6/15-2216є залишено без змін відмову державної податкової інспекції у Вижницькому районі 24.01.2012 р. № 488/10/15-054 та рішення державної податкової служби у Чернівецькій області від 19.03.2012 р. № 1128/10/15-121 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а скаргу без задоволення у зв'язку з наявністю податкового боргу на день подання заяви (а.с. 14-16).

Вважаючи відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позов слід відмовити повністю, з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі -ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності»від 04.11.2011 р. № 4014-VI (далі -Закон № 4014-VI), який вступив в силу з 01.01.2012 р., у розділ XIV ПК України включено главу 1 «Спеціальні податкові режими», яка врегульовує правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст.298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем 20.01.2012 р. подано заяву до ДПІ у Вижницькому районі про застосування у 2012 р. спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 299.5 ст. 299 ПК України свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Пункт 299.8 ст. 299 ПК України передбачає, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПК України підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід наспрощену систему оподаткування.

Отже, наведена норма ПК України містить виняткові підстави для ухвалення органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єктові господарювання свідоцтва платника єдиного податку, в т.ч. невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Підпунктом 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Приймаючи рішення про відмову у видачі Берегометському ССТ свідоцтва платника єдиного податку, відповідач виходив з того, що позивач мав податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн. та по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3259,23 грн. Суд вважає, що вказане рішення відповідачем прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з наступних міркувань.

З матеріалів справи слідує, що 16.01.2012 р. Берегометським ССТ по системі «Клієнт-банк»було відправлено платіжне доручення № 9 від 06.01.2012 р. на суму 3283,83 грн. про сплату єдиного податку за грудень 2011 р. (а.с. 9)

Згідно листа Вижницького відділення Західного комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк»від 17.08.2012 р. № 56 вбачається, що платіжне доручення № 9 від 06.01.2012 р. на суму 3283,83 грн. було відхилене о 18:30 год. 16.01.2012 р. з причини відсутності коштів на поточному рахунку клієнта № 26009000255820 (а.с. 97)

23.01.2012 р. Берегометське ССТ по системі «Клієнт-банк»було відправлено платіжне доручення № 11 від 23.01.2012 р. на суму 3283,83 грн. про сплату єдиного податку за грудень 2011 р., яке було проведено банком о 14:49 год. 23.01.2012 р.

Дослідженням виписки по особовому рахунку № 26009000255820 за період з 02.01.2012 р. по 23.10.2012 р., наданої Берегометським ССТ, встановлено, що на початок дня 16.01.2012 р. залишок коштів на рахунку складав 0,00 грн. Протягом дня на рахунок надійшло 200,00 грн. торгової виручки. Видатки цього дня склали 200,00 грн., в т.ч. 6,00 грн. -погашення абонплати за грудень 2011 р.; 94,00 грн. оплата збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за грудень 2011 р.; 100,00 грн. оплата за послуги зв'язку особового рахунку. На кінець дня залишок коштів склав 0,00 грн. 17.01.2012 р та 23.01.2012 р. на рахунок надійшло відповідно 3300,00 грн. та 2050,00 грн. торгової виручки. 23.01.2012 р. Берегометське ССТ перерахувало ГУ ДКСУ в Чернівецькій області 3283,83 грн. єдиний податок за грудень 2011 р. (а.с. 35-36).

Згідно надісланого ГУ ДКСУ у Чернівецькій області реєстру надходжень та наданої ДПІ у Вижницькому районі облікової картки платника податків по єдиному податку за 2012 р. видно, що Берегометському ССТ в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб 23.01.2012 р. зарахована сума 3283,83 грн., згідно платіжного доручення № 11 від 23.11.202 р. (а.с. 91, 92-96).

Підпунктом «ґ»п. 5 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень»Закону № 4014-VI встановлено, що за результатами провадження господарської діяльності за останній звітний (податковий) квартал до дня набрання чинності цим Законом платники єдиного податку - юридичні особи подають розрахунок про сплату єдиного податку та сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Згідно абз.4 п.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, що станом на 20.01.2012 р. за Берегометським ССТ обліковувався податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 3259,23 грн. (а.с. 92-96).

Отже, станом на 20.01.2012 р. -на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування Берегометське ССТ мало податковий борг по єдиному податку у сумі 3259,23 грн.

Під податковим боргом, згідно п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, слід розуміти суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплачену платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що на підставі податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Вижницькому районі від 14.07.2008 р. № 0001462300 на суму 485681,00 грн. та від 08.09.2008 р. № 00018723000 на суму 5309,00 грн. у Берегометського ССТ виник борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг всього на загальну суму 490990,00 грн. (485681,00 грн. + 5309,00 грн.). Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач в 2008 р. звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про визнання їх недійсними.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 05.06.2009 р. в справі № 10/267 за позовом Берегометського сільського споживчого товариства до державної податкової інспекції у Вижницькому районі про визнання недійсними рішень, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 р., в задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 85-87, 88-90).

Вказана обставина представниками позивача в судовому засіданні не заперечувалась, однак вказували про оскарження даних судових рішень в касаційному порядку (а.с. 69, 70).

Таким чином, на дату подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування Берегометське ССТ мало борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн., який станом на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування є податковим боргом в розумінні положень ПК України.

Так, відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»Закону № 4014-VI припинено дію Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Підпунктом «г»п. 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень № 4014-VI встановлено, що суб'єкти господарювання, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»або фіксованого податку відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а також юридичні і фізичні особи - підприємці, які були платниками інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та прийняли рішення з 1 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм цього Закону і відповідають вимогам статті 291 Податкового кодексу України, подають відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року.

Отже, суб'єкти господарювання, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 р. можуть перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм цього Закону, якщо відповідають вимогам статті 291 Податкового кодексу України і подали відповідну заяву не пізніше 25.01.2012 р.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося представниками сторін, що Берегометське ССТ до 01.01.2012 р. було платником єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». 20.01.2012 р. позивач прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.01.2012 р. відповідно до положень глави 1 розділу XIV ПК України та подав відповідну заяву до ДПІ у Вижницькому районі (а.с. 81-82).

Проте, наявність у Берегометського ССТ боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн. свідчить, що позивач не відповідає вимогам п. 291.5.8 ст. 291 ПК України.

Доводи представників позивача про те, що вказана заборгованість виникла на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та відповідно порядок та строки її сплати не регулюються ПК України суд не бере до уваги, оскільки положення ПК України та Закону № 4014 містять обмеження щодо суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема це суб'єкти господарювання, які на день подачі заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг.

Оскільки на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування Берегометське ССТ мало податковий борг по єдиному податку у сумі 3259,23 грн. та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 490990,00 грн., суд вважає, що відповідач правомірно відмовив у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку, відтак позовна вимога позивача про скасування відмови ДПІ у Вижницькому районі від 24.01.2012 р. № 488/10/15-054 щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку не підлягає задоволенню.

За наведених обставин не підлягає задоволенню також вимога позивача про зобов'язання ДПІ у Вижницькому районі видати Берегометському сільському споживчому товариству свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви. Крім того, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Критично ставиться суд також до доводів позивача щодо порушення відповідачем строків розгляду заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, які на думку останнього є підставою для скасування відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку, оскільки наказом ДПІ у Вижницькому районі від 05.04.2012 р. № 150 «Про притягнення до відповідальності» головного державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Клим Надію Валеріївну притягнуто до дисциплінарної відповідальності (а.с. 15).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття рішення про відмову Берегометському ССТ у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність відмови Берегометському ССТ у видачі свідоцтва платника єдиного податку, відтак в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено і підписано судом 19.11.2012 р.

Суддя В.К. Левицький