Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2а-25827/09/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року м. Київ К-11775/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаною державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду 02.10.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009

у справі № 2-а-25827/09

за позовом Приватного підприємства „Фабула-М"

до Алчевської об'єднаною державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Фабула-М" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаною державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 02.10.2009 позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду 02.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, згідно свідоцтва №100159972, Приватне підприємство „Фабула-М" зареєстровано в Алчевською ОДПІ у м. Луганську як платник податку на додану вартість з 19.01.2009.

Між тим, актом №89/160 від 28.08.2009р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складеним комісією Алчевської ОДПІ у Луганської області, встановлено факт виписки податкових накладних, по яким не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник не має підстав для перебування в якості платника податку на додану вартість на підставі п.п. «в»п. 9.8 статті 9 вказаного Закону. Отже, посилаючись на вказані підстави комісією вирішено анулювати реєстрацію ПП. «Фабула-М»як платника податку на додану вартість.

При цьому, в обґрунтування своїх дій відповідач посилався на розпорядження Кабінету Міністрів України №757-р від 01.07.2009р. про «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)», яким визначено взяти до відома, що для упорядкування податкового обліку: платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання; у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація платника податку на додану вартість анулюється.

Пунктом 2.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Порядок, умови та строки реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р.

Підпунктом 25.2.1 цього Положення визначено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у п.п. «б»-«г»пункту 25 цього Положення.

Згідно підпункту 25.2.2 Положення встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Так, відповідно до п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час правовідносин), передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість, зокрема, анулювання відбувається у випадках, якщо:

- платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

- ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

- особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

- зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

- особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Крім того, податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а»- «б»цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації.

Судами встановлено, що відповідач в обґрунтування прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ПП «Фабула-М»посилається саме на підпункт «в»цієї статті.

Разом з тим, на час анулювання реєстрації платника Приватне підприємство «Фабула-М»не було зареєстроване як платник єдиного податку, не стало суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин, а також позивач не був звільнений від сплати податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дії податкового органу щодо скасування реєстрації ПП. «Фабула-М»з підстав не передбачених законом, оскільки Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та «Про систему оподаткування»визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та несе відповідно до законів України відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів(обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Алчевської об'єднаною державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду 02.10.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 у справі № 2-а-25827/09 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаною державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 02.10.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2009 у справі № 2-а-25827/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко