Ухвала
від 24.10.2012 по справі 2а-19626/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/38816/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Хомініч С.В.

представника позивача -Дворака М.Є.

представника відповідача -Коваленка А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року по справі №2а-19626/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізант»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізант»(далі-ТОВ «Бізант», позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС, відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення за формою «В1»№0000170707 від 29.06.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2075642,00грн. та податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№0000180707 від 29.06.2011, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00грн.

Рішення судів мотивовано правомірністю дій позивача щодо віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту та зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з огляду на те, що спірна операція щодо передачі права власності на будівлю є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 11.06.2012 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.06.2012 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п. 7.7.2, п.п 7.7.7, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п .200.4 п.п. «б»п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України, ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №3059/07-032/36972296 від 14.06.2011, складеного за результатом позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бізант»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів за березень 2011 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В1»№0000170707 від 29.06.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2075642,00грн. та податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№0000180707 від 29.06.2011, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00грн.

Підставою для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ТОВ «Бізант» вимог п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.п. «б»п. 200.4, п.200.14 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок погашення податкових зобов'язань наступних податкових періодів за березень 2011 року у розмірі 2075642,00грн. за господарською операцією з ТОВ «Альянс-центр». При цьому, податковий орган виходив з того, що дії щодо передачі об'єкту іпотеки позивачу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 200 Податкового кодексу України, вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, п.п. «а»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону та п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альянс-центр»(далі - товариство) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір позики), згідно якого позивач надав товариству позику. На забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, 15.03.2010 між позивачем та товариством було укладено договір іпотеки об'єкту нерухомого майна (далі - договір іпотеки), згідно якого товариство передало, а позивач прийняв у заставу будівлю ресторану «Рів'єра»(далі -об'єкт іпотеки). На виконання договору позики позивач перерахував кошти на банківський рахунок товариства двома платежами: 26.03.2010 та 29.03.2010.

Порушуючи вимоги договору позики, товариство своє зобов'язання щодо повернення коштів не виконало. У порядку та на умовах, що визначені договором про задоволення вимог іпотекодржателя від 15.03.2010 (надалі - договір про задоволення вимог) позивач звернув стягнення на заставлене майно, внаслідок чого товариство 27.05.2010 на підставі видаткової накладної №1 передало об'єкт іпотеки у власність позивача. Право власності позивача на будівлю зареєстровано належним чином, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26286959.

ТОВ «Альянс-центр» було видано позивачеві податкову накладну №51 від 27.05.2010, на підставі якої до складу податкового кредиту за червень 2010 року позивачем було включену 2075642,00грн. На момент видачі подакової накладної ТОВ «Альянс-центр» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Отже, з огляду на те, що операція щодо передачі позивачеві права власності на будівлю на підставі договору про задоволення вимог та податкової накладної №51 від 27.05.2010 є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та за встановлених судом обставин щодо виконання позивачем всіх умов, передбачених Законом та Податковим кодексом України, висновок судів попередніх інстанцій про підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:


Т.М. Шипуліна

Судді:


Л.І. Бившева


А.М. Лосєв

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення24.10.2012
Оприлюднено26.11.2012
Номер документу27617944
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-19626/11/2670

Ухвала від 03.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 03.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 30.01.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Нечитайло О.М.

Ухвала від 24.10.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 22.05.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мамчур Я.С

Постанова від 22.03.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні