Постанова

від 14.11.2012 по справі 5011-54/3373-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-54/3373-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі судового засідання Глитень В.А.,

від позивача: Іваненко І.П. - пред. за дов. від 13.02.2012 року №93/2012/02/13-18,

від відповідача 4: Карніл О.В. - пред. за дов. від 30.07.2012 року,

від третьої особи: Цимбаліст В.В. - пред. за дов. від 03.01.2012 року №155/1/03-16,

від відповідачів 1, 2, 3, 5: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво»

на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року

у справі №5011-54/3373-2012 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво», м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий світ «Сяйво», м. Київ

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріль-Студіо», м. Київ

4. Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська книга», м. Київ

третя особа Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», м. Київ

про стягнення 50178,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року ПАТ «Київенерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Книгарня «Сяйво» (далі - відповідач 1) про стягнення 50178,64 грн., з яких: 46239,65 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 3938,99 грн. - заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач - 1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором №3001608 від 18.04.2000 року, у зв'язку з чим у відповідача - 1 виникла заборгованість у розмірі 46239,65 грн. за спожиту активну енергію та у розмірі 3938,99 грн. за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року залучено до участі у справі №5011-54/3373-2012 в якості відповідача ТОВ «Книжковий світ «Сяйво» (далі - відповідач 2) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП «Київжитлоспецексплуатація».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2012 року залучено до участі у справі №5011-54/3373-2012 в якості відповідачів ТОВ «Абріль-Студіо» (далі - відповідач-3), КП «Міський магазин» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач - 4), ТОВ «Українська книга» (далі - відповідач - 5).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ «Книгарня «Сяйво» на користь ПАТ «Київенерго» 46239,65 грн. - боргу за спожиту активну електричну енергію, 3938,99 грн. - боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами, 1609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір від 18.04.2000 року №3001608 на користування електричною енергією з попередньою оплатою є діючим, відтак, відповідач-1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за вказаним договором щодо своєчасних розрахунків за електроенергію.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач-1 подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 та постановити нове рішення, яким стягнути вказану позивачем суму коштів та судові витрати з відповідачів 2-5, а також з КП «Київжитлоспецексплуатація» (змінивши його процесуальний статус) солідарно - які фактично були власниками (користувачами) вказаних приміщень в період, зазначений у позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач -1 посилається на статті 607, 652 Цивільного кодексу України та на те, що приміщення, орендоване ТОВ «Книгарня «Сяйво», разом з матеріальними цінностями та фінансово-бухгалтерською документацією, було захоплене іншими особами, а власником вказаних приміщень з 19.10.2009 року є інша юридична особа - ТОВ «Книжковий світ «Сяйво».

Позивач, відповідачі 2-5 та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 апеляційну скаргу ТОВ «Книгарня «Сяйво» на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 24.10.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року розгляд справи №5011-54/3373-2012 відкладено на 14.11.2012 року.

В судовому засіданні 14.11.2012 року представники позивача та відповідача - 4 заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили спірне судове рішення залишити без змін. Представник третьої особи в судовому засіданні 14.11.2012 року надав пояснення суду по суті спору. Представники відповідачів 1, 2, 3 та 5 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.04.1998 року між Державним комунальним підприємством житлового господарства Старокиївського району м. Києва та ТОВ «Книгарня «Сяйво» укладено договір №12041;30040 оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою в м. Києві по вул. Червоноармійській, буд. 6, загальною площею 367,4 кв.м. (т. 2, а.с. 22-26), згідно з п. 6.2. якого строк дії договору встановлено з 01.04.1998 року до 01.01.2010 року.

Також, 18.04.2000 року між позивачем та відповідачем - 1 укладено договір №3001608 на користування електричною енергією з попередньою оплатою (далі - договір, т. 1, а.с. 15-16), згідно умов якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію в приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 6, у відповідності до умов договору, а відповідач 1 зобов'язувався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Так, згідно позовних вимог позивача, останній просить суд стягнути з відповідача -1 заборгованість по договору від 18.04.2000 року №3001608 за активну електричну енергію в розмірі 46239,65 грн. за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року та двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами в сумі 3938,99 грн. за лютий, квітень 2009 року та грудень 2011 року.

Заперечуючи проти позовних вимог та звертаючись до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012, відповідач - 1 посилається на те, що приміщення, орендоване ТОВ «Книгарня «Сяйво», разом з матеріальними цінностями та фінансово-бухгалтерською документацією, було захоплене іншими особами, а власником вказаних приміщень з 19.10.2009 року є інша юридична особа - ТОВ «Книжковий світ «Сяйво». Відтак, на переконання відповідача-1, він не зобов'язаний сплачувати вартість спожитої за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року електроенергії оскільки не користувався орендованим приміщенням.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 6, яке використовувалось відповідачем-1 на підставі договору оренди від 18.04.2000 року №12041;30040, на підставі договорів купівлі-продажу, які надані відповідачем -1, неодноразово передавались від одного власника до іншого.

Також, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 року №1112 орендоване нежитлове приміщення було закріплено на праві господарського відання за КП «Київжитлоспецексплуатація» та згідно з рішенням Київської міської ради №378/6594 від 27.10.2011 року за актом №О3-1 від 01.09.2011 року передано на баланс КП «Міський магазин».

07.12.2011 року КП «Міський магазин» на адресу позивача направлений лист з пропозицією укласти договір на постачання електричної енергії в приміщення, передане КП «Міський магазин» та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 6. Однак, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем -4 договору на постачання електроенергії до вказаного приміщення.

Крім цього, згідно п. 13 договору від 18.04.2000 року №3001608 останній набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

У відповідності до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Матеріали справи не містять, а відповідачем - 1 не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що він звертався до позивача із заявою про припинення дії договору або його перегляду, як і не надано доказів розірвання договору від 18.04.2000 року №3001608 у спосіб, встановлений ст. 654 Цивільного кодексу України.

Відтак, враховуючи, що позивачем та відповідачем - 1 не визначено терміну дії договору від 18.04.2000 року №3001608, останній, як вірно вказав суд першої інстанції, на момент розгляд спору місцевим господарським судом є чинним.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Порядок розрахунків за спожиту енергію позивачем та відповідачем 1 погоджено у додатку 2.5 до договору від 18.04.2000 року №3001608 (т. 1, а.с. 17-20), згідно з яким відповідач - 1 зобов'язаний щомісяця направляти свого представника до позивача для надання звіту за спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, відповідач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт з надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Відповідно до п. 9 додатку 2.5. договору позивач може самостійно знімати показання електролічильників як візуально, так і за допомогою комп'ютерної техніки та видавати відповідачу платіжні документи для оплати електроенергії за весь період, що зберігається в пам'яті приладів обліку.

Останній акт про використану електроенергію відповідачем-1 подано у серпні 2010 року.

Матеріали справи свідчать, що позивачем проведено обстеження орендованого відповідачем-1 приміщення, за результатами якого складено акт №01005767 (т. 1, а.с. 30-31). В акті зафіксовано показники приладів обліку, на підставі яких позивачем визначено обсяги та вартість спожитої електричної енергії з серпня 2010 року по грудень 2011 року в кількості 7200 кВт/ч.

Згідно п. 9 додатку 2.5 до договору від 18.04.2000 року №3001608 у разі неподання відповідачем звіту про використану електроенергію в зазначений термін та/або неможливості отримання позивачем даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду, однак тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду.

Пунктом 4.2. Правил користування електричною енергією встановлено, що споживачем до постачальника подаються відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом, а у разі ненадання споживачем зазначених відомостей - розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Отже, обсяг постачання електричної енергії на грудень 2011 року визначено позивачем було на рівні грудня 2009 року.

За розрахунками позивача вартість використаної за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року активної електричної енергії становить 46239,65 грн.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Як вбачається з розрахунку позивача та не спростовано відповідачем, у лютому, квітні 2009 року та грудні 2011 року зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії, двократна вартість якої становить 4340,03 грн.

При цьому, як зазначає сам позивач, відповідачем - 1 сплачено йому 401,04 грн. в рахунок оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Отже, заборгованість відповідача-1 за перевищення договірних величин споживання електроенергії становить 3938,99 грн.

Відтак, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, борг відповідача - 1 перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 50178,64 грн. та складається з: 46239,65 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію + 3938,99 грн. - заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення з відповідача -1 на користь позивача 50178,64 грн. боргу за невиконання умов договору від 18.04.2000 року №3001608 у період із серпня 2010 року по грудень 2011 року.

Вимоги відповідача - 1, викладені прохальній частині апеляційної скарги, про стягнення 50178,64 грн. боргу та судові витрати з відповідачів 2-5, а також з КП «Київжитлоспецексплуатація» (змінивши його процесуальний статус) солідарно - які фактично були власниками (користувачами) вказаних приміщень в період, зазначений у позові, колегією суддів відхиляються, оскільки, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, позивачем не заявлялись вимоги до відповідачів 2-5, доказів фактичного споживання відповідачами 2-5 електроенергії суду не надано.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Книгарня «Сяйво» на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі №5011-54/3373-2012 залишити без змін.

3.Справу №3/386-7/392 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.