Постанова

від 20.11.2012 по справі 10/201-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 10/201-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Тавола" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомпрокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації доприватного підприємства "Тавола", смт. Петриківка Дніпропетровської області третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився,

прокуратури: Ходаківський М.П. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 01.08.2012р. № 000607)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Петриківської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Тавола", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.04.2007р. укладеного між Петриківською районною державною адміністрацією та ПП "Тавола".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 р. у справі №10/201-08, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р., позов задоволено.

Вказані судові акти мотивовані невідповідністю оскаржуваного договору оренди від 27.04.2007р. вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПП "Тавола" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що суди при розгляді даної справи не надали викладеним обставинам певної оцінки, неправильно застосували норми матеріального права, надали перевагу доводам прокурора, викладеним у позовній заяві.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2007р. між Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) і ПП "Тавола" (орендар) був укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка, площею 16,7604 га (у тому числі 4,2365 га ріллі і 12,5239 -пасовища), розташована на землях Лобойківської сільської ради за рахунок державного земельного запасу з північно-східної сторони с. Лобойківка (п. 2). За договором земельна ділянка надана на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення оренди -код УКЦВЗ в договорі не визначений. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 16818,14 грн. Орендна плата -3352,08 грн. на рік.

Вказаний договір оренди землі було укладено на підставі розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 23.04.2007р. №179-р-07 "Про надання земель в оренду" та зареєстровано 08.05.2007 р. у Дніпропетровській регіональній філії Центру ДЗК, запис за № 040702300487.

Господарським судом попередніх інстанцій встановлено, що прокурором Петриківського району Дніпропетровської області був внесений протест на розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 23.04.2007 р. №179-р-07 "Про надання земель в оренду", за результатами розгляду якого першим заступником голови Петриківської райдержадміністрації прийнято розпорядження № 33-р-08, яким було скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 23.04.2007 р. №179-р-07 "Про надання земель в оренду".

За змістом ч.1 ст.116, ч.1ст. 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності, права користування та оренди земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Отже, скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 23.04.2007 р. №179-р-07 про надання ПП "Тавола" в оренду земельної ділянки робить подальше існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі скасованого розпорядження, суперечним вимогам законодавства (ст. 116, 124 ЗК України), що дає підстави для визнання його недійсним у відповідності до приписів ст. 203, 215 ЦК України.

Також, в силу ст.15 Закону України "Про оренду землі" в редакції станом на день укладення спірного договору оренди відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи за спірним договором існували обмеження використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв'язку із знаходженням цієї земельної ділянки поруч зі складами агрохімікатів, тобто у санітарно-захисній зоні. Але це обмеження не було зазначено в договорі оренди, що також є окремою підставою для визнання його недійсним.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст.ст. 33, 34 ГПК України, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги залишає рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваних рішенні та постанові і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі №10/201-08 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

С.В. Куровський