Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2а-10630/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10630/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування наказу та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування наказу та визнання дій протиправними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТМС Лімітед»проведена зі значними порушеннями імперативних приписів закону, що призвело до хибних висновків, які були викладені в акті перевірки. При цьому позивач просив скасувати наказ про проведення спірної перевірки та визнати дії відповідача по її проведенню протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем на підставі наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.06.2012 року № 666 та направлення від № 735/22-35 проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт. За змістом якого даною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 22, ст. 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Інді Медіа»безпідставно сформовані податкові зобов'язання у жовтні 2011 року по відсутнім податковим накладним на суму 437225,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит в жовтні 2011 року по операціях з придбання товарів (робіт послуг) у ТОВ «ТМС Лімітед»на загальну суму 143917,00 грн.

Не погоджуючись з наказом про проведення вказаної вище перевірки та висновками, що викладені в акті, складеному за її результатами, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не є тим документом, який спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а лише фіксує виявлені порушення, а тому не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності таких, зокрема обставин: у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій державних податкових інспекцій, зокрема, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Частиною першою статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема: здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій, зокрема, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач стверджує про помилковість доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Інді Медіа»та ТОВ «ТМС Лімітед»встановлення відсутності об'єкта оподаткування по операціях з придбання товарів послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року в розумінні ст. 134 та 185 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки, за наслідками якої складено акт від 09.07.2012 року № 487/22-05/37403067 з питань дотримання законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТМС Лімітед», та просив скасувати наказ про проведення даної перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник: податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії -виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки та висновки акта перевірки, які в них викладені, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, Наказ про призначення перевірки не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії -податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Таким чином, оскільки предметом позову є скасування акта перевірки, висновків акту перевірки суб'єкта владних повноважень, наказу про призначення перевірки, у задоволенні позову слід відмовити з наведених вище підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа»-залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.