Ухвала

від 19.11.2013 по справі 2а-10630/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/79069/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Пархоменко О. О. Харко Д. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі№ 2а-10630/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2012 року у справі № 2а-10630/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 56.1 ст. 59, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу від 11.06.2012 року № 666 та направлення від № 735/22-35 проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 22, ст. 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Інді Медіа» безпідставно сформовані податкові зобов'язання у жовтні 2011 року по відсутнім податковим накладним на суму 437 225,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит в жовтні 2011 року по операціях з придбання товарів (робіт послуг) у ТОВ «ТМС Лімітед» на загальну суму 143 917,00 грн.

Не погоджуючись із наказом про проведення вказаної вище перевірки та висновками, що викладені в акті, складеному за її результатами, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій з посиланням на ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України виходили з того, що акт перевірки та наказ не є тими документами, які спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а лише фіксує виявлені порушення, а тому не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що «якщо предметом позову є скасування акта перевірки, висновків акта перевірки суб'єкта владних повноважень, наказу про призначення перевірки, то судам слід відмовляти у задоволенні позову, так як на сьогодні відсутній механізм судового оскарження вказаних документів».

Колегія суддів відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд касаційної інстанції погоджується з твердженням про те, що акт перевірки та висновки, викладені в ньому, не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при реалізації своїх функцій.

Однак відсутність механізму судового оскарження не може бути підставою в задоволенні позовних вимог, оскільки суперечить принципу забезпечення права особи на судовий захист.

Крім того, наказ про проведення перевірки є актом індивідуальної дії в розумінні ст. 56, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

Проте дія такого індивідуального акта вичерпується його реалізацією. Отже, в разі незгоди із законністю наказу про призначення позапланової виїзної документальної перевірки платник податків має право недопустити посадових осіб до такої перевірки.

Отже, суду першої інстанції слід було встановити наявність підстав для прийняття спірного наказу, реалізацію цього наказу, зокрема, факт допуску платником податку перевіряючих до проведення перевірки, дотримання встановленого порядку повідомлення платника податків про проведення перевірки, а також рішення, прийняте податковим органом за результатами перевірки, і з врахуванням цього, вирішити питання про те, чи порушені права платника податків , в чому саме полягає їх порушення, чи призведе обраний спосіб захисту порушеного права до їх відновлення в разі висновку про порушення прав позивача.

Оскільки зазначені обставини не були встановлені судом першої інстанції, а зазначені помилки не були усунені судом апеляційної інстанції, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інді Медіа» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 року у справі № 2а-10630/12/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак