Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а-7014/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

30.08.2012 р. Справа № 2а-7014/11/1470

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом : Приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство "Каро", Миколаївська область, с.м.т. Врадіївка

до відповідача : Відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, Миколаївська область, с.м.т. Врадіївка

треті особи із самостійними вимогами на предмет спору, фізичні особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Корнієнко О.М.

представники:

від позивача: ОСОБА_5

від відповідача: представник відсутній

від третіх осіб: представник відсутній

Суть спору: про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

Приватне підприємство Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області (надалі -відповідач) та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зареєструвати та видати позивачу примірники зареєстрованих договорів оренди землі оренди землі, укладених між позивачем та фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Під час розгляду справи до суду надійшли позовні заяви від третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо залучення їх до участі у справі та вимогами про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог та зобов'язання відповідача не проводити державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок укладених із позивачем по справі.

В подальшому фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 відкликали свої позови.

При вирішення спору по суті представник третіх осіб відмовився від вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення інші матеріали справи, заслухавши представника позивача, третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору, суд встановив, що позов задоволенню не підлягає.

Позовні заяви від третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову приватному підприємству Виробничо-комерційному підприємству "Каро" - відмовити повністю.

Позов третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга +подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р. Справа № 2а-7014/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом : Приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство "Каро", Миколаївська область, с.м.т. Врадіївка

до відповідача : Відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, Миколаївська область, с.м.т. Врадіївка

треті особи із самостійними вимогами на предмет спору, фізичні особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Корнієнко О.М.

представники:

від позивача: ОСОБА_5

від відповідача: представник відсутній

від третіх осіб: представник відсутній

Суть спору: про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

Приватне підприємство Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області (надалі -відповідач) та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення в передбачений законом чотирнадцятиденний строк державної реєстрації договорів оренди землі, укладених між позивачем із фізичними особами:

- ОСОБА_9 на земельні ділянки площею 3,98 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0473), площею 3,92 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0483), площею 3,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0188);

- ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,22 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0343), площею 1,17 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0041), площею 2,23 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0130);

- ОСОБА_10 на земельні ділянки площею 2,55 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0313), площею 3,72 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0045);

- ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 2,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0412), площею 0,86 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0624), площею 0,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0303);

- ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0611), площею 0,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0376), площею 1,11 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0235);

- ОСОБА_7 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0618), площею 0,64 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0377), площею 0,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0236);

- ОСОБА_8 на земельні ділянки площею 2,37 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0349), площею 2 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0170), площею 1,08 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0309).

2. Зобов'язати відповідача зареєструвати договори оренди землі, укладені позивачем із фізичними особами:

- ОСОБА_9 на земельні ділянки площею 3,98 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0473), площею 3,92 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0483), площею 3,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0188);

- ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,22 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0343), площею 1,17 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0041), площею 2,23 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0130);

- ОСОБА_10 на земельні ділянки площею 2,55 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0313), площею 3,72 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0045);

- ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 2,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0412), площею 0,86 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0624), площею 0,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0303);

- ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0611), площею 0,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0376), площею 1,11 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0235);

- ОСОБА_7 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0618), площею 0,64 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0377), площею 0,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0236);

- ОСОБА_8 на земельні ділянки площею 2,37 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0349), площею 2 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0170), площею 1,08 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0309).

3. Зобов'язати відповідача видати позивачу зареєстровані примірники договорів оренди землі, укладених між ним фізичними особами:

- ОСОБА_9 на земельні ділянки площею 3,98 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0473), площею 3,92 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0483), площею 3,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0188);

- ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,22 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0343), площею 1,17 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0041), площею 2,23 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0130);

- ОСОБА_10 на земельні ділянки площею 2,55 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0313), площею 3,72 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0045);

- ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 2,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0412), площею 0,86 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0624), площею 0,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0303);

- ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0611), площею 0,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0376), площею 1,11 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0235);

- ОСОБА_7 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0618), площею 0,64 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0377), площею 0,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0236);

- ОСОБА_8 на земельні ділянки площею 2,37 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0349), площею 2 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0170), площею 1,08 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0309).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Під час розгляду справи до суду надійшли позовні заяви від третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо залучення їх до участі у справі та вимогами про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог і зобов'язання відповідача не проводити державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок укладених із позивачем по справі.

В подальшому фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 відмовились від своїх вимог та відкликали позови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

0З.08.11 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію договорів оренди землі, згідно реєстру договорів укладених ним із фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, власниками земельних ділянок по с. Доброжанівка Врадіївського району Миколаївської області, у кількості 7 договорів на загальну площу 42,62 га землі.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.04 р. № 1952-ІV (надалі -Закон № 1952-ІV) державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Станом на 21.09.11 р. відповідач не зареєстрував укладені позивачем договори оренди землі згідно реєстру, жодної інформації щодо доцільності реєстрації договорів оренди чи відмову в реєстрації вказаних договорів він не отримував.

Позивач зазначає, що всупереч Закону № 1952-ІV з часу передачі відповідачу для проведення державної реєстрації вищевказаних договорів сплинуло понад 14 робочих днів.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.09.09 р. № 1021 "Про затвердження Порядку ведення поземельної книги і книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (надалі -Порядок № 1021) регламентовано державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, в зв'язку з чим обов'язок державної реєстрації договорів оренди землі покладено на територіальні органи Держкомзему, оскільки відповідно до пункту 6 вказаного порядку поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-XIV (надалі - Закон № 161-XIV) істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки регламентується Порядком № 1021.

Пункт 21 Порядку визначає, що державна реєстрація обмежень використання земельної ділянки, земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію в разі відсутності підстав для відмови в такій реєстрації здійснюється одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

У разі коли обмеження використання земельної ділянки, земельний сервітут, емфітевзис і суперфіцій встановлено після державної реєстрації земельної ділянки чи окремим договором, заповітом або рішенням суду, їх реєстрація здійснюється протягом 1 календарних днів з дати подання документів.

На думку позивача фактична державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки. Сама по собі державна реєстрація договору оренди земельної ділянки не встановлює момент укладення договору оренди, оскільки він вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов. Реєстрація визначає момент набрання названим договором чинності ( частина 1 статті 638 ЦК України). Тобто, на момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності він вже є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, які визначені такими або є необхідними для договорів даного типу, що стороні засвідчили своїми підписами під текстом договору.

Згідно статті 15 Закону № 161-XIV України у договорі оренди мають бути зазначені такі істотні умови, як:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місці розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди; орендна плата і: зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначенні земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди; умови строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренді чи його частини; відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Зазначений перелік є вичерпним для відмови у державній реєстрації договору оренди землі.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону № 161-XIV, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону і підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнанню договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи 20.07.11 р. позивач отримав від Миколаївської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" висновок, з якого вбачається, що вищезазначені договори оренди підлягають державній реєстрації. На думку представника позивача це свідчить про те, що вони відповідність чинному законодавству, а тому, відповідач повинен був у чотирнадцятиденний строк здійснити реєстрацію договорів оренди землі, згідно реєстру договорів укладених із громадянами, власниками земельних ділянок по селу Доброжанівка Врадіївського району на загальну площу 42,62 га.

З огляду на вищевикладене, дослідивши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає. позовні вимоги не доведеними, а точку зору позивача помилковою, виходячи з наступного.

29.07.11 р. до відповідача надійшла заява від Фермерського господарства "Оазис" щодо проведення державної реєстрації договорів оренди в кількості 37 штук на земельні ділянки в межах території Доброжанівської та Гуляницької сільськіх рад Врадіївського району на підставі якої було заключено договір від 29.07.11 р. № 635/01-07 на виконання робіт з проведення реєстрації договорів оренди та внесення відомостей до Поземельної книги.

22.07.11 р. обмінний файл № 012996 був прийнятий в Миколаївській регіональній філії Центр ДЗК.

03.08.11 р. до відповідача надійшла від позивача щодо проведення державної реєстрації договорів оренди (в кількості 19 штук) на земельні ділянки в межах території Доброжанівської сільської ради на підставі якої було укладений договір від 03.08.11 р. № 647/01-07 на виконання робіт з проведення реєстрації договорів оренди та внесення відомостей до Поземельної книги.

20.07.11 р. обмінний файл № 14400 був прийнятий в Миколаївській регіональній філії Центр ДЗК.

Працівником відповідача по справі було проведено перевірку наданих документів на їх відповідність вимогам чинному законодавству.

В результаті перевірки було виявлено в обмінних файлах позивача та ФГ "Оазис" наявність укладених договорів оренди з одними і тими самими громадянами власниками земельних ділянок по Доброжанівській сільській раді, а саме з:

- ОСОБА_9 на земельні ділянки площею 3,98 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0473), площею 3,92 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0483), площею 3,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0188);

- ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,22 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0343), площею 1,17 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0041), площею 2,23 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0130);

- ОСОБА_10 на земельні ділянки площею 2,55 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0313), площею 3,72 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0045);

- ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 2,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0412), площею 0,86 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0624), площею 0,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0303);

- ОСОБА_6 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0611), площею 0,84 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0376), площею 1,11 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0235);

- ОСОБА_7 на земельні ділянки площею 2,73 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0618), площею 0,64 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0377), площею 0,95 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0236);

- ОСОБА_8 на земельні ділянки площею 2,37 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0349), площею 2 га (кадастровий № 4822381300:01:000:0170), площею 1,08 га (кадастровий № 4822381300:02:000:0309).

Оскільки обміні файли по договорам з ФГ "Оазис" і по договорам з позивачем були прийняті, реєстратором була встановлена невідповідність умов договорів волевиявленню вищевказаних орендодавців, що є необхідною умовою для визначення дійсності правочинів у відповідності із статтею 638 Цивільного кодексу України.

За таких підстав відповідач відмовив позивачу та ФГ "Оазис" у реєстрації даних договорів оренди з вказаними вище громадянами та направлено поштою відповідні листи про відмову від 25.08.11 р. № 829/0І-06. В даних листах відповідач запропонував керівникам господарств у зв'язку з виникненням спірної ситуації по поданим на реєстрацію 7 договорам забезпечити явку особисту явку громадян -власників земельних ділянок для проведення державної реєстрації.

01.09.11 р. до відділу Держкомзему з'явились громадяни та їх довірені особи які написали заяви про згоду на проведення реєстрації договорів оренди з ФГ "Оазис".

Судом з'ясовано, що надання відповіді підприємству позивача було здійснено з порушенням, але представник позивача в цій частині не оскаржив дії відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що зміст та сутність договорів оренди землі, які вимагає зареєструвати позивач не узгоджується з вимогами частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України. А крім того, договори оренди землі від ФГ "Оазис" надійшли на державну реєстрацію до відділу Держкомзему 29.07.11 р., тобто на тиждень раніше за договори, які надійшли від ПП "ВКП "Каро" (03.08.11 р.). Суд лише зазначає, що зміст договорів оренди поданих на реєстрацію позивачем не відповідав вимогам статті 9, частині З статті 17, частині 1 статті 19, статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На думку суду, встановивши ці обставини відповідач цілком правомірно відмовив позивачу в державній реєстрації поданих договорів оренди.

За таких обставин, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Під час розгляду справи до суду надійшли позовні заяви від третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Зазначені громадяни заперечують проти державної реєстрації договорів оренди землі, укладених із ПП ВКП "Каро", посилаючись на те, що вони їх не підписували, не мали та не мають наміру передавати належні їм земельні ділянки в оренду останньому.

В той же час, вказані громадяни стверджують, що вони добровільно уклали договори оренди землі з ФГ "Оазис" і бажають передати належні їм земельні ділянки саме цьому підприємству.

В подальшому фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 відкликали свої позови.

Позовні заяви третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 ними підтримані в повному обсязі і вони просять суд:

- відмовити в повному обсязі Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" в задоволенні адміністративного позову до відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії у справі № 2а-7014/11/1470;

- зобовя'зати відповідача не проводити державної реєстрації договорів оренди землі укладених від імені моїх довірителів ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1 з ПП "ВКП "Каро".

Відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 208 Цивільного кодексу України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно із статтею 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі. Згідно статті 18 вказаного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідності до статті 210 Цивільного кодексу України правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки на час вирішення спору договори оренди землі, підписані ПП "ВКП "Каро" з одного боку та від імені громадян ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_1 не пройшли державної реєстрації - правочини не можна вважати вчиненими, а договори укладеними.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України право власності на землю гарантується.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

На думку суду зазначені договори оренди землі, підписані від імені громадян з позивачем, укладені в порушення вимог статті 203 Цивільного кодексу України стосовно вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Це не спростовано позивачем по справі.

На думку суду, в разі проведення реєстрації договорів оренди землі треті особи можуть позбавлені можливості вільно користуватися і розпоряджатися належними їм земельними ділянками. Це може суттєво вплинути на їх інтереси та обов'язки і порушити їх майнові права, гарантовані чинним законодавством України.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зміст та сутність договорів оренди землі, які позивач вимагає зареєструвати не узгоджується з вимогами частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, встановивши, що зміст договорів оренди, поданих на реєстрацію ПП "ВКП "Каро" не відповідав вимогам статті 9, частини З статті 17, частині 1 статті 19, статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідач правомірно відмовив останньому в державній реєстрації поданих договорів оренди, і позови третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір по суті, суд враховував той факт, що громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 відкликали свої позовні заяви та не заперечують проти укладення договорів з ПП "ВКП "Каро". Але відкликання своїх позовних вимог третіми особами не свідчить про вирішення самого спірного питання стосовно наявності в даний час угод укладених громадянами одночасно і з позивачем по справі і з ФГ "Оазис".

За наявності такої неврегульованості, суд не має законних підстав розглядати вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати договори оренди землі з фізичними особами, в тому числі і з тими, що відкликали свої позовні вимоги, оскільки не може брати на себе повноваження Держкомзему з питань віднесених законодавством виключно до його компетенції щодо реєстрації договорів оренди землі, а бо у їх відмові. На момент відмови в державній реєстрації вищевказані громадяни заперечували проти її проведення та стверджували, що зміст договорів не відповідає їх волевиявленню. Таким чином, відмова відповідача від проведення реєстрації і цих договорів оренди була правомірною.

Враховуючи обставини викладені вище, керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову приватному підприємству Виробничо-комерційному підприємству "Каро" -відмовити повністю.

Позови третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга +подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

02.10.2012 р.