Ухвала

від 17.12.2013 по справі 2а-7014/11/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2013 р. м. Київ К/800/27546/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційного підприємства «Каро» до відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправною бездіяльності.

Під час розгляду справи до суду надійшли позовні заяви від третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо залучення їх до участі у справі та з вимогами про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог і про зобов'язання відповідача не проводити державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених із позивачем по справі.

В подальшому фізичні особи ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 відмовились від своїх вимог та відкликали позови.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» було відмовлено. Позови третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 - задоволено повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» було залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2011 року Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» від Миколаївської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» було отримано висновок, з якого вбачається, що договори оренди землі, згідно реєстру договорів, укладених позивачем із фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, власниками земельних ділянок по с. Доброжанівка Врадіївського району Миколаївської області, у кількості 7 договорів на загальну площу 42,62 га, підлягають державній реєстрації.

0З.08.2011 року Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» звернулося до відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області із заявою про реєстрацію договорів оренди землі, згідно реєстру договорів, укладених ним із фізичними особами: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, власниками земельних ділянок по с. Доброжанівка Врадіївського району Миколаївської області, у кількості 7 договорів на загальну площу 42,62 га землі.

Листом від 25.08.2011 року № 829/01-06 відділ Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області повідомив Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» про те, що йому відмовлено у реєстрації 7-ми договорів оренди у зв'язку з співпаданням укладених угод громадян з Фермерським господарством «Оазис» на ті ж самі земельні ділянки на території Доброжанівської сільської ради.

Станом на 21.09.2011 року відділ Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області не зареєстрував укладені позивачем договори оренди землі згідно реєстру.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 було затверджено порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Пунктом 6 вказаного порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі передбачено, що поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему.

Відповідно до пункту 13 4 Порядку ведення Поземельної книги (чинного на час виникнення спірних правовідносин), територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку; земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком; на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

У разі відмови у державній реєстрації земельної ділянки територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи для доопрацювання за актом приймання-передачі.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 29.07.2011 року до відповідача надійшла заява від Фермерського господарства «Оазис» щодо проведення державної реєстрації договорів оренди в кількості 37 штук на земельні ділянки в межах території Доброжанівської та Гуляницької сільськіх рад Врадіївського району, на підставі якої було укладено договір від 29.07.2011 року № 635/01-07 на виконання робіт з проведення реєстрації договорів оренди та внесення відомостей до Поземельної книги. 22.07.2011 року обмінний файл № 012996 був прийнятий в Миколаївській регіональній філії Центр ДЗК.

03.08.2011 року до відповідача надійшла заява від позивача щодо проведення державної реєстрації договорів оренди (в кількості 19 штук) на земельні ділянки в межах території Доброжанівської сільської ради на підставі якої було укладений договір від 03.08.11 року № 647/01-07 на виконання робіт з проведення реєстрації договорів оренди та внесення відомостей до Поземельної книги. 20.07.2011 року обмінний файл № 14400 був прийнятий в Миколаївській регіональній філії Центр ДЗК.

Відділом Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області було проведено перевірку наданих документів на їх відповідність вимогам чинному законодавству. В результаті перевірки було виявлено в обмінних файлах позивача та Фермерського господарства «Оазис» наявність укладених договорів оренди з одними і тими самими громадянами-власниками земельних ділянок.

За таких підстав відділ Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» та Фермерському господарству «Оазис» направив поштою листи від 25.08.2011 року № 829/01-06, у яких, зокрема, керівникам господарств у зв'язку з виникненням спірної ситуації було запропоновано забезпечити особисту явку громадян - власників земельних ділянок для проведення державної реєстрації.

01.09.2011 року до відділу Держкомзему з'явилися громадяни, їх довірені особи та написали заяви про згоду на проведення реєстрації договорів оренди з Фермерським господарством «Оазис».

Однак, докази реєстрації договорів як за Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» так і за Фермерським господарством «Оазис» в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не дав належної оцінки листу відділ Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області від 25.08.2011 року № 829/01-06, яким Приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» було повідомлено про те, що йому відмовлено у реєстрації 7-ми договорів оренди у зв'язку з співпаданням укладених угод громадян з Фермерським господарством «Оазис» на ті ж самі земельні ділянки на території Доброжанівської сільської ради.

Суд не встановив, чи є лист відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області від 25.08.2011 року № 829/01-06 рішенням про відмову у державній реєстрації договорів оренди землі, прийнятою за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію договорів оренди землі. Якщо даний лист є рішенням відповідача про відмову у реєстрації договорів оренди землі, то чи оформлене дане рішення про відмову в державній реєстрації за зразком, встановленим Міністерством юстиції України.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, судом також не досліджені наступні обставини: якщо лист відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області від 25.08.2011 року № 829/01-06 є рішенням про відмову у державній реєстрації договорів оренди землі, прийнятим за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію договорів оренди землі, то на якій з підстав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постановою Кабінету міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, перелік яких є вичерпним, відповідачем прийнято дане рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не звернув увагу на те, що у зв'язку із змінами у чинному законодавстві України територіальні органи Держкомзему з 01.01.2013 року не наділені повноваженнями здійснювати реєстрацію договорів оренди землі та ці обов'язки покладені на іншого суб'єкта владних повноважень, якого не залучено до участі у справі у встановленому порядку.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які не звернув увагу суд апеляційної інстанції, призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року - скасувати.

Справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» до відділу Держкомзему у Врадіївському районі Миколаївської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправною бездіяльності - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз